653
Гонитва за тінню: у держбюджеті-2017 доведеться врахувати нові економічні реалії
— Казна та Політика
Верховна Рада розгляне проект Державного бюджету на 2017 рік у другому читанні до 9 грудня. Про це раніше заявив спікер парламенту Андрій Парубій. Нагадаємо, 21 листопада профільний парламентський комітет прийняв рішення рекомендувати Раді розглянути у другому читанні проект держбюджету-2017 після прийняття пов’язаних з ним урядових законопроектів, зокрема, щодо змін в Податковий і Бюджетний кодекси. Але впевненості в тому, що парламент підтримає фінальну версію законопроекту №5000, немає. Адже депутати голосували в жовтні за варіант бюджету, який не враховував підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, а до другого читання зміст кошторису істотно зміниться.
У Міністерстві фінансів заявляють про те, що фінальний проект бюджету, який узгоджений Кабміном, містить всі коригування, пов’язані з переглядом мінімальної зарплати. Тільки от депутати від внесених поправок не в захваті. Ще більші побоювання викликає позиція Міжнародного валютного фонду. Місія МВФ, яка перебувала в Україні протягом двох тижнів, відкрито розкритикувала ініціативу, пов’язану зі зростанням мінімальної зарплати. Експерти Фонду вважають, що в результаті такого кроку істотно зросте фіскальне навантаження на бізнес, яка штовхне його «в тінь». Плюс до всього, зростання зарплат спричинить прискорення темпів інфляції в 2017 році на 2%.
І хоча в Мінфіні запевняють, що перегляд мінімальної зарплати був закладений в програмі діяльності уряду Гройсмана після його формування в квітні, жорстка позиція МВФ може поставити прийняття бюджету під загрозу зриву.
Переконати і продавити
Кабмін, втім, продовжує лобіювати перероблений проект держбюджету. Для його просування уряд навіть запустив окремий ресурс. На ньому докладно описано, чому бюджет-2017 кращий від бюджетів минулих років; у чому його переваги і відповідність поточній макроекономічній ситуації.
Нове значення видатків держказни в 2017 році – 721,4 млрд гривень (планувалося 706,3 млрд гривень), доходи складуть 790,4 млрд гривень (раніше було 775 млрд гривень). Дефіцит бюджету вписується в цільовий орієнтир до 3% ВВП. При цьому представники Мінфіну запевняють, що бюджет, як і раніше, побудований на озвучених раніше прогнозах. Це означає, що очікуваний приріст ВВП в 2017 році досягне 3%, інфляція складе 8,1%, середньорічний курс національної валюти в рамках 27 грн/дол.
У зв’язку з переглядом мінімальної зарплати уряд розраховує, що надходження від податку на доходи фізосіб принесуть бюджету додаткові 15 млрд гривень. На таку ж суму збільшаться і надходження від єдиного соцвнеску. Водночас, відчутно скоротиться дотування Пенсійного фонду. Замість 156,2 млрд гривень в нього буде «закачано» 141,3 млрд гривень.
«Втім, незважаючи на те, що влада оголосила про підвищення витрат на 28,3 млрд гривень у зв’язку з переглядом мінімальної зарплати, реально витрати збільшилися більш ніж на 40 млрд гривень. Фактично видатки зведеного бюджету тепер оцінюються в 975 млрд гривень або 37.2% від ВВП і на 4,1% ВВП або 110 млрд перевищують обмеження, закладені в бюджетній резолюції», – говорить незалежний економіст, один із співавторів «ліберальної» податкової реформи Данило Монін.
Хтось отримає, хтось заплатить
Переглядом статей бюджету, які безпосередньо пов’язані зі збільшенням мінімальної зарплати, справа і справді не обмежилася. У новій версії проекту держбюджету багато міністерств і відомств «вибили» собі збільшене фінансування.
Наприклад, витрати на апарат Верховної Ради в 2017 році складуть вже не 988 млн гривень, а 1,13 млрд гривень. Витрати державного управління справами – 2,03 млрд гривень замість 1,72 млрд гривень. Міністерство внутрішніх справ буде профінансовано на 48,4 млрд гривень (раніше йшлося про 46,1 млрд гривень), Нацполіція – на 16,7 млрд гривень (було 15,5 млрд гривень). Майже на 11 млрд гривень збільшено бюджет Міністерства науки і освіти та на 8,9 млрд гривень роздута медична субвенція. Близько 400 млн гривень додатково виторгувала Генеральна прокуратура.
«Корупційні енергосубсидії, переплати за якими вже досягли 11 млрд гривень, скоротили на 3,6 млрд гривень. Це добре. Але реально треба скорочувати ще на 20 мільярдів. До того ж, незрозуміло скільком домогосподарствам дістануться субсидії після підвищення зарплат до 3200 гривень», – міркує Данило Монін.
Разом з тим, плановані податкові надходження в 2017 році складають майже 598 млрд гривень замість очікуваних 588 млрд гривень. При цьому, крім перегляду планових сум ПДФО та ЄСВ, що на 7,6 млрд гривень більше повинен принести бюджету ПДВ (123 млрд грн замість 120,4 млрд грн), надходження від внутрішніх податків на товари і послуги досягнуть 398,3 млрд гривень (було – 391,3 млрд грн). Доходи від власності та підприємницької діяльності складуть 65,3 млрд гривень (планувалося 59,7 млрд грн).
Плюс чи мінус?
У Кабміні вважають, що підвищення мінімальної зарплати забезпечить детінізацію бізнесу, і хоча б часткову, але ліквідацію «конвертів». В уряді також уточнюють, що далеко не всім доведеться піднімати зарплати вдвічі, позаяк багато компаній платять своїм співробітникам суми, близькі до нового порога до 3200 гривень. Отже, для бізнесу таке підвищення не буде болючим.
«Прихильники проактивної економічної політики, заснованої на роботах Кейнса і його послідовників, вважають подібні заходи (перегляд МЗП – прим.ред.) одним із шляхів виходу економіки на стійку траєкторію зростання. І я теж дотримуюся думки, що стимулювання платоспроможного попиту – доцільний крок», – говорить В’ячеслав Бутко, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин.
З іншого боку, експерти підрахували, що додаткове навантаження на економіку в 2017 році складе близько 2,7% ВВП. Внаслідок перегляду розміру мінімальної зарплати, так і в результаті скасування пільг для сільгоспвиробників і збільшення акцизів, які зростуть на 20% на алкогольну і на 30% на тютюнову продукцію.
«Такі зміни особливо критичні для малого і середнього бізнесу. Перш за все, в регіонах. І найчастіше мінімальна зарплата – це аж ніяк не спроба ухилитися від сплати податків, а результат низького рівня доходу. Отже, якщо йде підвищення МЗП, бізнес повинен згортатися або йти в тінь. Саме це відбулося в середині 2000-х в Росії та Угорщині, які також вдавалися до подвоєння мінімальних зарплат. Тому не вважаю обидва варіанти хорошими. Вони зменшують доходи бюджету, і населення, знижуючи загальний обсяг виробництва товарів і послуг в економіці», – пояснює Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень.
Втім, є ще одна точка зору, що зростання мінімальних зарплат все одно буде стимулювати споживання, підтримуючи роздрібний сектор і внутрішнє виробництво. З боку держави головний ефект буде досягатися за рахунок детінізації доходів та збільшення надходжень до пенсійного та соціальних фондів, а також наповнення місцевих бюджетів.
«А оскільки зарплата до того ж відв’язується від прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, дане підвищення не призведе до істотного паралельного збільшення фондів оплати праці. Якщо брати за основу зростання витрат приватних компаній із зарплат на 10%, вплив на інфляцію буде незначним або мінімальним. І то лише по найбільш трудомістких напрямках, де зарплата займає левову частку собівартості», – резюмує Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.
Павло Харламов
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
