1394
Що приніс Білорусі "податок на дармоїдство"
— Світ
15 листопада в Білорусі – термін сплати “податку на дармоїдство”. Так в країні назвали декрет президента “Про попередження соціального утриманства”, підписаний 2 квітня 2015 року. Згідно з ним білоруси, які понад півроку не беруть участі в фінансуванні держбюджету, при цьому не мають підстав для звільнення від податків, зобов’язані заплатити суму в 20 базових величин.
Опитані експерти впевнені, що економічний і виховний ефект можна порівняти з витратами по збору податку. Але заступник міністра фінансів Максим Єрмолович, відповідаючи на запитання, скільки держава витратила на адміністрування податку на дармоїдство”, на Жовтневому економічному форумі заявив: “Повірте, – небагато”.
“Мети зібрати гроші не було”
Мета введення податку, на погляд експерта Центру економічних досліджень BEROC Катерини Борнукової, була “швидше виховна”. Чиновники хотіли або змусити громадян, які офіційно не працюють, зареєструватися на біржі праці, або вийти з тіні. Вони вирахували, що в Білорусі 400 тисяч громадян працездатного віку, які не значаться ні на якій роботі, і тут же заявили, що всі вони – потенційні платники нового податку.
За логікою влади, передбачалося також змусити платити податки тих, хто заробляє за допомогою маятникової міграції, наприклад у Росії, де облік працюючих білорусів не ведеться, пояснює експерт.
Вона звертає увагу на те, що під декрет підпадають і жінки, які обрали для себе роль домогосподарок. Кількість зареєстрованих безробітних у Білорусі дійсно зросла, але реальної картини безробіття офіційні дані не відображають, за її оцінкою, вони в чотири-п’ять разів вищі.
“50 000 – це постріл у повітря”
Зрозуміти, скільки грошей зібрали, неможливо, це посилено приховують, констатує Борнукова. На її думку, є підстави не довіряти чиновникам, які стверджують, що зараз IT-технології дозволяють організувати збір податку і виявлення тих, хто підлягають його сплаті, відносно дешеве. Адже мова йде про зведення великої кількості баз даних (тобто за багатьма критеріями людина може не платити цей податок), і робота чиновників коштує грошей.
Відомо, що повідомлення на сплату податку податкові служби розіслали 50 тисячам громадян, однак, сумнівається експерт, навряд чи всі вони заплатять, і попереду ще багато витрат, у тому числі “на відлов” платників.
Порівнюючи ситуацію в Білорусі з міжнародною практикою оподаткування, Борнукова вказує на те, що держава, по суті, наклала на своїх громадян штраф за те, що вони не працюють, а це є порушенням прав людини, примусом до праці. У кінцевому рахунку, вважає вона, сам факт існування цього податку ганьбить країну на весь світ.
Принципово згоден з Катериною Борнуковою і головний редактор білоруської “Економічної газети” Леонід Фрідкін: “Новий податок вводили під приводом відновити соціальну справедливість і поповнити бюджет, а заодно налякати “тіньовиків”. Однак і те, й інше навряд чи вийшло: цифри не б’ють. Податкова знайшла 50 000, залишилося питання – де ще 350 000?”
Схеми ухилення від нового податку відпрацьовуються
Крім того, він впевнений, що зі знайдених податковою службою потенційних платників половина відіб’ється, представивши виправдувальні документи. Фрідкін звертає увагу на те, що декрет прийнято заднім числом, тобто в цьому році ще не всі запаслися необхідними довідками, але в наступному таких буде більше. В 2016 році, за його підрахунками, держава розраховувала зібрати близько 84 млн доларів, але в реальності збере максимум 10 млн.
Схеми ухилення від нового податку відпрацьовуються. Наприклад, чоловік, що має свою фірму, може урізати свою зарплату, оформити на роботу дружину, поклавши їй мінімальний заробіток. Також фіктивно влаштовуються на роботу і в інших випадках, навіть не маючи родичів-власників своїх підприємств.
Єдина можлива користь від цієї кампанії – виявлення тих, чиї витрати перевищують офіційні доходи, що в майбутньому дозволить державі пред’явити їм свій рахунок, вважає Фрідкін. Однак, зауважує він, це можна було зробити, навіть не вводячи новий податок. Адже це і так входить в обов’язки податкової служби.
“Податок на дармоїдство” шкодить іміджу Білорусі
А шкода від кампанії, на погляд Фрідкіна, очевидна. Наприклад, держава демонструє своє ставлення до інституту шлюбу: у розвинених країнах сім’ям надається вирахування, якщо, наприклад, чоловік утримує дружину. В Білорусі ж у такому випадку чоловік платить подвійну ціну: податок за себе і за дружину.
Експерти також зазначають, що всі білоруси, купуючи будь-які товари і послуги в Білорусі, платять податки, отже, вже хоча б з однієї цієї причини їм не можна пред’являти претензії за статтею “неучасть у фінансуванні державних видатків”.
“Я абсолютно впевнений, що витрати, пов’язані з виявленням “дармоїдів”, і вся ця кампанія спричинила такі матеріальні та іміджеві втрати для Білорусі, які не компенсуються ніякими зібраними сумами”, – резюмує експерт.
Олена Данейко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
