П'ять сценаріїв для ОПЗ


П'ять сценаріїв для ОПЗ

14 грудня відбудеться конкурс із продажу Одеського припортового заводу.

Це друга спроба уряду продати ОПЗ в цьому році. Перший конкурс був призначений на 18 липня, але не відбувся через відсутність заявок. Головна причина — завищена ціна.

Нагадаємо, Кабінет міністрів затвердив стартову ціну на рівні 520 млн доларів.

Передконкурсний період тоді був насичений подіями.

За два місяці перед конкурсом сюрприз піднесла компанія Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа, яка почала судитися з Фондом держмайна в Стокгольмському арбітражі через “газовий борг”.

З урахуванням пені і штрафів ОПЗ зараз винен Фірташу понад 250 млн доларів.

Проблема боргу, яку влада намагається перекласти на плечі нового потенційного власника, відлякує багатьох міжнародних інституційних інвесторів. Останні не хочуть мати справу з бізнесменом, який знаходиться під екстрадиційним арештом.

При цьому час грає проти України.

Через кризу хімічної галузі і падіння цін на аміак завод зазнає збитків. В цьому році у нього з’явилися нові борги за газ.

Один з агрегатів з виробництва аміаку був зупинений ще 28 грудня минулого року. Два місяці в 2016 році завод стояв.

“Якщо за минулий рік завод виплатив понад 164 млн дивідендів, то за 2016 чекати таких показників не доводиться”, — заявив глава Фонду держмайна Ігор Білоус.

З 1 листопада газ, який постачає НАК, коштує 266,6 дол за тис. куб м, без врахування ПДВ і транспортування. Повна вартість – 295 дол.

При цьому вартість аміаку на ринку – 165 дол, карбаміду – 195 дол.

За 9 місяців 2016 року чистий збиток заводу склав 560,52 млн грн.

Враховуючи всі загрози для приватизації і нинішнє становище, журналісти виділяють п’ять сценаріїв, за якими можуть розвиватися події. Вдалим може бути тільки один із них.

Сценарій 1. Успішна приватизація заводу з боргом Фірташа.

Найвигідніший для держави і для заводу сценарій – поява у підприємства нового репутабельного власника.

Найкращий варіант – це відомий великий міжнародний інвестор із США або з якоїсь країни ЄС.

Раніше потенційними покупцями держпакета акцій заводу експерти називали норвезьку компанію Yara, американські ІВЕ Trade, Koch Fertilizers, CF Industries і польську Ciech.

У списку потенційних учасників також є компанії з Туреччини, Єгипту, Оману, країн Східної Європи.

Приватизація вирішує всі проблеми держави. Уряд позбувається проблемного активу, а інвестор бере на себе вирішення боргових проблем підприємства, йому ж доведеться розбиратися і зі збитками.

Завод, в свою чергу, отримує нового приватного власника, і перестає бути заручником політичних розкладів.

Правда, велика частина репутабельных інвесторів не готова домовлятися з Фірташем. Це головна причина, але є також і інші ризики для такого інвестора.

А що коли…

Песимістично налаштовані експерти і співрозмовники ЕП в уряді припускають: конкурс може не відбутися. Потенційні інтересанти ОПЗ бачать для себе занадто багато ризиків.

Найперше, що хвилює інвесторів – це гарантії захисту своїх прав. Міжнародні компанії не довіряють законодавству України та її судовій системі.

Співрозмовники ЕП у Кабміні відзначають, що деякі інвестори цікавляться різними “страховками”. Наприклад, укладення договору купівлі-продажу за нормами міжнародного права або будь-який інший додатковий механізм в міжнародному законодавстві, який дозволить закріпити за ними право власності.

“Інвестори мають право передбачити в договорі купівлі-продажу звернення в Міжнародний арбітраж у разі необхідності”, – підтверджує Білоус.

Закон про приватизацію допускає можливість вирішення спорів згідно з договором купівлі-продажу між покупцем і продавцем в міжнародному комерційному арбітражному суді.

За словами співрозмовників ЕП в Кабміні, ці страхи щодо прав власності пов’язані з судовими позовами компанії “Нортіми”.

Так, 29 вересня 2009 року відбувся конкурс з продажу ОПЗ, який виграла афілійована з Ігорем Коломойським компанія “Нортіма”. Вона запропонувала за ОПЗ 5 млрд грн, а той момент – 624,2 млн доларів.

Але після конкурсу комісія Фонду держмайна з приватизації заводу вирішила не визнавати “Нортіму” переможцем конкурсу. Офіційна причина – завод продали за заниженою ціною. Неофіційна – позиція тодішнього прем’єра Юлії Тимошенко, яка була проти продажу заводу Коломойському.

Ці події стали точкою відліку багаторічних судових позовів “Нортіми” з Фондом держмайна. Влітку цього року “Нортіма” програла суд першої інстанції, намагаючись відстояти результати конкурсу 2009 року.

Впевненості в тому, що в майбутньому з “Нортімою” не виникне нових проблем, немає.

Друга група ризиків пов’язана з обов’язком ОПЗ перед Ostchem Дмитра Фірташа.

І в МЕРТ, і у Фонді держмайна ЕП запевняють: борг визнано, його треба повертати, і нічого страшного в ньому немає.

Та з боргом Фірташа пов’язані репутаційні ризики. Американських інвесторів можуть, наприклад, стримувати обмеження міністерства юстиції США на роботу з юрособами, активи яких перебувають під санкціями.

У самого ж Фірташа хороші стартові позиції для подальших дій по стягненню боргів. Головний “козир” – виграна справа у Стокгольмському арбітражі.

Враховуючи, що у влади на порядку денному не стоїть питання врегулювання питання боргу за рахунок внутрішніх ресурсів, фактор “боргу Фірташа” буде грати важливу роль в ухваленні рішення для багатьох інвесторів.

І якщо все-таки прогнози песимістів збудуться, уряду доведеться вирішувати, що робити з проблемним заводом. І кожен з них програшний.

Сценарій 2. Конкурс не відбувся. Все залишилося як є.

Один з найгірших сценаріїв для держави і для заводу.

У такому разі ОПЗ, за негативної зовнішньої кон’юнктури, продовжить накопичувати збитки і через рік взагалі може зупинитися.

За словами Ігоря Білоуса, прийнятна ціна на газ для ОПЗ блтзько 153 доларів за тис. куб м (4000 грн за тис. куб м). Листопадове підвищення цін на газ посилить і без того складне фінансове становище заводу.

“За жовтневим цінами на газ збиток заводу за місяць склав 11,7 млн доларів, після підвищення з листопада ця цифра збільшиться до 15,3 млн доларів на місяць. Якщо ці 300 млн кубів будуть поставлені за поточними цінами, то це 42 млн доларів операційних збитків в четвертому кварталі”, – підрахував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Зараз завод коштує 200 млн доларів. Однак, якщо нічого не зміниться, вже через пару місяців зростаючі збитки “з’їдають” його вартість.

У цьому випадку державі треба буде знаходити можливі варіанти для продовження життя заводу, і перекредитовувати його для розрахунків з боргами.

Сценарій 3. Здати завод в оренду НАК “Нафтогаз України”, “Укргазвидобуванню” або іншій компанії, здатній постачати дешевий газ.

За словами співрозмовників з Кабміну, поки в уряді обговорюють варіант з НАК і “Укргазвидобування”.

Таке рішення можливе, але воно фінансово безглузде для НАКу і УГД.

“Сенсу продавати комусь дешевий газ немає. Від цього фінансовий результат двох компаній не зміниться. Якщо у НАК має можливість продавати дорожче, треба продавати дорожче”, – зазначає старший аналітик Dragon Capital Денис Саква.

Те ж саме стосується і УГД. Якщо компанія може продати видобутий газ дорожче того ж самого “Нафтогазу”, то навіщо їй “по дешевці” постачати його проблемному держпідприємству.

Для самої УГД такий сценарій принципово неприйнятний.

“Яке відношення УГД має до хімпідприємства?! Більш логічно вже тоді в НАК – він трейдер!”, – заявив співрозмовник ЕП з “Укргазвидобування”.

Сценарій 4. Залишити ОПЗ як окремий актив, але постачати йому газ за пільговою ціною.

Цей варіант вже обговорювався. Влітку 2016 року директор заводу Валерій Горбатко звернувся до ФДМУ з проханням встановити спеціальну ціну на газ для заводу.

Складності ті ж, що і при третьому сценарії – для НАКу і УГД немає економічної доцільності поставляти газ на пільгових умовах.

У вересні цього року Кабмін зобов’язав НАК поставити на завод 300 млн кубометрів, незважаючи на заборгованість підприємства перед “Нафтогазом”. Інакше б ОПЗ не зміг відновити роботу з жовтня.

Газ буде поставлятися за стандартною для цієї категорії підприємств ціною. Питання про пільгову ціну, якщо до цього дійде, повинен приймати Кабмін, погодивши його з НАКом.

При сценаріях №3 і №4 уряд рано чи пізно зіткнеться з необхідністю пояснювати, чому один завод держава підтримує, а інші підприємства ні?

Як зазначає співрозмовник видання з УГД, таке рішення створить небезпечний прецедент: сьогодні дамо пільги на газ ОПЗ, а завтра захоче “Черкасиазот” або “Дніпроазот”.

На його думку, немає сенсу створювати ще один приклад “неефективності”.

Сценарій 5. Призупинити роботу заводу і нічого не вигадувати.

Такий сценарій малоймовірний через небажання влади знеславитися.

Україна говорить про необхідність приватизувати ОПЗ вже більше десятка років.

Прем’єри Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман запевняли: продаж ОПЗ має стати зразковим прикладом приватизації”, а сам конкурс має бути максимально прозорим.

Закриття заводу стане негативним сигналом для інвесторів, ознакою неспроможності української влади проводити приватизацію.

Більше того: запуск роботи хімічного заводу після тривалої зупинки – складний і дорогий процес.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua