797
Тамаш Хак-Ковач: МВФ дисциплінує процес реформ
— Фондовий ринок
Finance.UA Провів бесіду з головою правління ОТП Банку Тамашем Хак-Ковачем про загальний стан справ в банківському середовищі України. В інтерв’ю банкір поділився своєю думкою про розвиток української банківської сфери, враженням від роботи з важкими позичальниками, а також відкрив завісу таємниць у роботі з найбільш потужним українським бізнесом – агросектором.
Попри те, що до кінця року залишилося ще кілька місяців, наскільки складним для банку був 2016 рік?
Для нас, як і для багатьох інших банків, 2016 рік став першим спокійним роком після серйозної кризи 2014-2015 років. Ми давно виконали план докапіталізації, ми дуже активно кредитуємо – підписуємо 30-50 нових лімітів на місяць, банк працює прибутково, і що дуже важливо, це прибуток саме від банківської діяльності – в цілому, дуже хороший рік. До того ж, хочу зазначити, що в цьому році суттєво зріс обсяг депозитів.
Крім валютних…
Валютні не ростуть, але вони, на жаль, і не зменшуються. Нам би хотілося, щоб вони знижувалися.
Але ж Нацбанк заявив, що валютні депозити істотно скорочуються.
Я не бачив, щоб валютні депозити скоротилися. У нашому конкретному випадку основна проблема на ринку – люди хочуть зберігати гроші в валюті, але одночасно кредити хочуть отримувати в гривні. Раніше ми обговорювали, що потрібно вводити негативні процентні ставки, бо навіть ставка 0 – це неприбутковий бізнес.
Тому що через відсутність попиту на валютні позики ці гроші не можуть бути спрямовані на кредитування і просто зберігаються на кореспондентських рахунках, при цьому вони підлягають обов’язковому резервуванню з відрахуваннями в ФГВФО. Банк несе істотні збитки, якщо він не в змозі утилізувати кошти.
Набагато важливіше, що зростають гривневі депозити.
Чи не вважаєте Ви, що через якийсь час валютні кредити кануть в Лету?
Це питання довіри населення до гривні. Я вважаю, що воно все ж таки зростає. Ось дивіться (Тамаш Хак-Ковач показує на планшеті зростання депозитів, – ред.), В роздробі валютні депозити з початку року зросли на 1,4% за результатами серпня. У гривні теж є зростання в роздробі на 1,8%, але тут було падіння в серпні, в порівнянні з липнем. У нас, в порівнянні з минулим роком, гривневі депозити зросли на 22%, в корпоративному бізнесі – на 30%. З цього я можу зробити висновок, що певна довіра є.
Розкажіть, в чому суть трирічної програми рекапіталізації для банків?
Розкажіть, в чому суть трирічної програми рекапіталізації для банків?
Я можу сказати тільки в загальних рисах, і зокрема, що зробили ми. У нашому випадку, ми збільшили капітал банку ще до підписання договору, і хочу зазначити, що у нас немає інсайдерського кредитування – взагалі нуль. В цілому, дана програма включає в себе збільшення капіталу і зниження частки кредитів пов’язаним особам, тобто банки повинні надати Національному банку графік, де буде вказано, яким чином і за рахунок чого банки зможуть докапіталізуватися, а також план зі зменшення інсайдерського кредитування.
За макроекономічними показниками банківська система досягла певної стабілізації, як Ви вважаєте, що очікує нас в наступні роки?
Я очікую, що гірше не буде, але і не буде набагато краще. Тому що на сьогоднішній день політична ситуація в країні більш-менш стабільна, є стабільність на фінансових ринках, економіка, хоч і повільно, але зростає. Однак її зростання дуже повільне в порівнянні з падінням, яке ми спостерігали в 2014-2015 роках.
Рівень падіння на той момент становив 15-16%, а може й більше, а зараз ми спостерігаємо зростання всього лише на 1%, може бути в наступному році буде 2%. Якщо порівнювати з попередньою кризою, коли в 2008 році зберігалася певна стабільність, в 2009 році настав спад, а в 2011 відбувся різкий стрибок, то зараз зростання буде поступовим.
Чи багато клієнтів продовжують працювати з банками, після того як пішли з фінансових установ після введення тимчасової адміністрації? Чи більша частина встигає піти до “дозрівання” проблем?
Так і відбувається. У корпоративному бізнесі клієнти відразу шукають більш надійні банки, тому що їм необхідно продовжувати працювати. Фізичні особи, швидше за все, сильно не переживають, бо розуміють, що завдяки ФГВФО зможуть отримати свої кошти, і це тільки питання часу.
Як зараз йдуть справи з законом про реструктуризацію валютних кредитів? Що можна сказати про валютну іпотеку, в цьому портфелі ще спостерігаються проблеми?
Про законопроект я нічого не можу сказати тому що він застряг у Верховній Раді, і я вже припинив відстежувати це питання. В цілому, що стосується фінансового законодавства, у Верховній Раді накопичилися тонни законопроектів, але нічого не приймається.
Відносно іпотеки, те, що робимо ми і, судячи зі звітів, інші західні банки, – пропонуємо всім позичальникам варіант конвертації іпотеки в гривню, не всі, правда, погоджуються.
Чому?
Тому що є люди, які можуть платити у валюті, і їм так простіше, а є люди, які в жодній валюті не хочуть платити, тому з ними є проблеми. Нам вже вдалося конвертувати іпотечні кредити на суму понад два мільярди гривень. Зараз важливо те, що питання вже має точковий характер. Немає великого потоку бажаючих і виходить, що в середньому на місяць ми працюємо з 30 такими клієнтами. Зараз ми робимо ставку на те, щоб відновити роботу з категорією проблемних позичальників, і запропонувати такі умови, щоб вони змогли платити.
Такі позичальники вважаються проблемними чи є ще ті, з якими неможливо боротися?
Для нас це вже неактуальна тема. У цьому є вина і банківської системи: за якими стандартами видавалися такі кредити, як, кому і так далі. Можна було більш професійно працювати. Але зараз вже цю проблему і в роздробі, і в корпоративному секторі ми звели до мінімуму.
Зараз банки, в тому числі і банківські організації, такі як НАБУ, активно пропагують кредитування агросектора. Ви працюєте з аграріями? Який обсяг вашого кредитного портфеля?
Ми завжди працювали з аграріями, і зараз працюємо, без цього сектора неможливо працювати в Україні, тому що це єдина галузь, яка інвестує. У нас приблизно 30-35% портфеля – це агросектор, а якщо додати OTP Leasing, у якого 75% портфеля – агросектор, тоді ми є одним із значних гравців на ринку. Завдяки спільному проекту з IFC ми розширюємо нашу продуктову лінійку, і в наступному році ми хочемо запустити фабрику кредитування малого і середнього сегмента агробізнесу. Після запуску цієї програми наше покриття цього ринку буде набагато ширшим, ніж було раніше.
З агросектором зрозуміло, а як же бути з тим, що на даний момент кредитувати великі компанії неможливо, оскільки вони вже і так закредитовані, видавати кредити фізособам – ризиковано. Так кого зрештою кредитувати, крім агросектора?
Я думаю, що це досить хибний погляд в тому плані, що найчастіше закредитовані най-найбільші підприємства, і їхня закредитованность через масштаби створює таке враження. Однак це зовсім не означає, що на ринку немає інших компаній. На будь-якому ринку можна працювати, але необхідно уникати концентрації ризиків.
На сьогоднішній день, на яких продуктах заробляє банк?
Фактично є три незмінні продукти, на яких заробляють банки: кредитування, депозити і РКО.
Наскільки важливо для банків розробляти, впроваджувати інноваційні рішення в роботі з клієнтами, відповідно, отримуючи з цього прибуток
У банківському бізнесі не було жодних інновацій за останні 150 років. Кредити, депозити та РКО були завжди. А те, що прийнято називати інноваціями – це поліпшення банківських процесів. Наприклад, придумані в 70-х роках банкомати і 15 років тому онлайн-банкінг – по суті, лише розширення каналів продажу банківських продуктів клієнтам.
Однак, щоб процес поліпшення банківських процесів був дійсно ефективним, всі зовнішні удосконалення обов’язково повинні супроводжуватися внутрішніми. Щоб не вийшло, що клієнт працює онлайн, а нам в банку для проведення його операцій необхідно роздруковувати платіжки.
У цьому сенсі предметом моєї гордості є проект в НАБУ «Paperless» під моїм керівництвом щодо зменшення непродуктивних витрат в банківській системі. Він передбачає дрібні зміни в законодавчій базі, які створюють пігрунтя для впровадження нових процесів.
Наприклад, зміна одного виразу в постанові Нацбанку може дозволити клієнту підписувати банківські документи на планшеті за допомогою стилуса. Це, в свою чергу, запускає процес інновації: клієнт підписує документ в електронній формі, починається електронний документообіг, клієнти починають активніше користуватися інтернет-банкінгом, створюється електронний архів тощо.
Звичайно, все залежить ще й від готовності банків вкладати гроші в такі удосконалення і від готовності клієнтів до таких змін. Однак головне – щоб законодавча база дозволяла банкам їх реалізувати.
Якщо розглядати елемент інновації в розрізі впровадження BankID?
BankID – це зовсім не банківська інновація. Це державні органи використовують той факт, що банки вже ідентифікували клієнта.
Наприкінці літа просочилася новина про те, що претендентом на купівлю української “дочки” Зовнішекономбанку – Промінвестбанку – є угорська OTP Group. OTP Group вже провела due diligence Промінвестбанку і переговори з ВЕБом перебувають на просунутій стадії. Чи відомі деталі цієї новини?
Я не можу коментувати дану угоду. Але OTP Group шукає шляхи розширення в тих країнах, в яких ми присутні. Зокрема, в Україні.
Основна проблема для тих, хто працює на українському ринку – це обсяги, через відсутність попиту вони дуже маленькі. Поки ринкова і політична ситуація залишається невизначеною, присутня висока маржа. Але коли з’являється певна стабілізація, маржа починає падати. В такому разі цей показник може бути збережений тільки за рахунок зростання, яке, в свою чергу, обмежене незростаючим ринком. Тому ми шукаємо шляхи як органічного, так і неорганічного зростання.
Чи залежить стабільність на банківському поприщі тільки від дій Національного банку?
Стабільність залежить від загальної політичної і геополітичної ситуації, і, звичайно ж, від дій Національного банку. Але сам Національний банк залежний від політики. Поки вони працюють досить професійно і незалежно, але ніхто не може гарантувати незалежність. Тому я завжди кажу, що дуже важлива присутність МВФ, бо він дисциплінує, зокрема, гарантує незалежність НБУ. Нацбанк за останні два роки зробив дуже багато: і в нагляді, і в грошово-кредитній політиці.
Не менш важливим моментом для стабілізації банківського ринку і відновлення кредитування є реформа податкової системи, оскільки нинішня система не дозволяє банкам працювати в нормальному режимі.
На сьогоднішній день податкове законодавство не дозволяє списувати стару проблемну заборгованість, хоча це в інтересах країни. Ми були присутні на зустрічі з Міністром фінансів Олександром Данилюком, він пообіцяв, що буде ініціювати конкретні зміни в законодавстві, щоб банки нарешті списали “погану” заборгованість.
Ви часто говорите про те, що Вам доводиться працювати в кризовий період, це збіг чи у Вас вже розроблена модель роботи на складних ринках?
Це всього лише збіг.
Розмовляла Юлія Кузнєцова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
