3094
Великий брат стежить за тобою: як НБУ контролює наші фінанси
— Особисті фінанси
НБУ продовжує вимагати від банків посилити контроль за грошовими потоками своїх клієнтів. Це стосується як безготівкових операцій, так і фактів зняття великих сум готівки, що викликають з тієї чи іншої причини питання у банку і регулятора.
До числа ризикових операцій, які можуть стати предметом особливо пильного вивчення банкірів, відносяться часті й великі перерахування коштів.
Право на огляд
Національний банк веде посилений контроль за коштами банківських клієнтів ще з весни 2015 року. Тоді НБУ розіслав лист №25-04001/22856, в якому рекомендував банкірам уважно відстежувати ризикові операції. До них, зокрема, були віднесені факти зняття великих сум, перерахування фінансової допомоги, оплата цінних паперів, перекази з-за кордону.
У квітні 2016 року у телеграмі №25-0004/31760 Нацбанк дав ще одну пораду – ретельніше контролювати транзакції по платіжних картках фізичних осіб (як готівкові, так і безготівкові), а в разі необхідності – блокувати їх. Є ще один документ, яким керуються банкіри і який також був підготовлений в НБУ. Мова йде про постанову №369 “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників”.
“Цей документ систематизував перелік вимог до комерційних банків щодо посилення контролю валютних операцій своїх клієнтів”, – пояснює адвокат АО “Безпалий і партнери” Євген Журавський. Фінустанова, по-перше, зобов’язана визначати економічну доцільність транзакції.
По-друге, розбиратися, чи є у клієнта реальні фінансові можливості здійснювати ту чи іншу операцію. Основне завдання Нацбанку – виявлення нелегальних доходів. “Регулятор, по суті, переслідує дві мети. Щоб операції здійснювалися з грошима, які зароблені законно. Також НБУ націлений на попередження транзакцій з терористичними організаціями, або зі списком осіб, визнаними терористами”, – пояснює голова правління “Вектор Банку” Вадим Березовик.
Крім цього НБУ прагне скоротити обсяги кеш-операцій, і таким чином, призупинити відтік грошей з банківської системи. Згідно зі статистикою, яку ведуть в Нацбанку, серед транзакцій, що проводяться з платіжними картками, від 65 до 70% припадає на зняття готівки.
Дрібними перебіжками
Як повідомили в прес-службі “ОТП Банку”, банки при відстеженні карткових і розрахункових операцій керуються в першу чергу нормами закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” та постанови НБУ “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”. Банкіри заспокоюють: моніторингу не підлягають усі без винятку операції клієнтів.
“Перш за все, контролюються операції, пов’язані з систематичним зняттям готівкових коштів на суму вище 150 тисяч гривень у межах короткого проміжку часу або ж “підозрілий” переказ аналогічних сум на розрахункові рахунки компаній”, – підкреслює Марія Аксаїтова, партнер АТ “СК ГРУП”.
Відстежуються надходження коштів на рахунки фізосіб у вигляді “поворотної фінансової допомоги” або “під звіт”, прихід значних сум на карткові рахунки клієнтів, які не мають постійного місця роботи або належать до малозабезпечених верств населення (студенти, пенсіонери тощо).
Крім того, до числа “підозрілих” відносяться операції компаній, зареєстрованих близько року тому, і де одна і та ж особа є одночасно засновником і керівником (або бухгалтером). Компанія відправляє або приймає на рахунок кошти, обсяг яких не відповідає її фінансовим можливостям (обороту бізнесу, сумі статутного капіталу тощо).
Тобто, по суті, якщо клієнт переказує, отримує або знімає з рахунку незначні суми (500, 1000 або навіть 5000 гривень), то ці операції не моніторяться. В теорії це так, але на практиці може бути зовсім інакше.
“Якщо по рахунку за один банківський день пройде 100 платежів по 500 гривень – у банку без всяких сумнівів виникнуть питання до клієнта”, – наводить приклад Євген Журавський.
За словами Вадима Березовика, якщо виникають підозри, то транзакція, як і весь рахунок, можуть бути заблоковані. “У банку є процедура внутрішнього фінансового моніторингу, коли відповідна служба або департамент самостійно відпрацьовує питання охайності конкретної операції, з’ясовує, чи порушуються якісь умови прозорості походження грошей”, – розповідає банкір.
Коли з грошима клієнта справді щось “недобре”, інформація надається уповноваженим держорганам, аж до правоохоронних. Втім, зняти блокування можна – якщо ви доведете легальність коштів.
“Як правило, всі розрахункові операції здійснюються з певною метою, на підставі підтверджуючих документів. Інше питання, що рішення про те, чи є документи та інформація, надані клієнтом, достатніми для розблокування рахунку чи ні, приймає НБУ”, – говорить Марія Аксаїтова.
Плюс до всього, банкіри зі свого боку зізнаються, що чітких параметрів і ознак, за якими ту чи іншу операцію можна віднести до числа підозрілих, у банків немає.
Тому нерідко рішення про відмову в проведенні операції приймається на підставі внутрішніх правил банку, а також історії його взаємин з конкретним клієнтом.
Наздоганяючи Європу
За великим рахунком, ні законодавці, ні НБУ не придумують нічого нового, а лише намагаються “підтягнути” чинні в Україні правила моніторингу під світові, зокрема, європейські стандарти.
Наприклад, банки в більшості європейських країн неухильно дотримуються принципу “знай свого клієнта” (KYC), відмовляючи у відкритті рахунку навіть у тому випадку, якщо є хоча б мінімальні сумніви в репутації заявника. Щось схоже намагаються застосовувати українські банки, але поки що виходить це в них не дуже гладко.
Втім, немає ніяких сумнівів в тому, що ступінь моніторингу банківських операцій в Україні буде посилюватися.
“Вимоги щодо моніторингу фінансових операцій, відповідності фінансовому стану і виду діяльності клієнта вже стали більш жорсткими. І ця політика посилення спрямована саме на детінізацію економіки”, – вважає Лариса Бурин, начальник управління комплаєнсу у сфері боротьби з відмиванням коштів UniCredit Bank.
До того ж, не варто забувати про те, що уряд вже не перший рік виношує ідею про тотальний контроль всіх доходів українців податківцями, в тому числі, з допомогою так званих “непрямих методів” (шляхом відстеження витрат). І цілком логічно, що банківська система стане дуже хорошою підмогою для фіскалів, коли настане час показати все те, що раніше було приховано від очей контролюючих органів.
Павло Харламов
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
