Оголошено "ахтунг": як німецький уряд підтримав свій бізнес в Україні — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Оголошено "ахтунг": як німецький уряд підтримав свій бізнес в Україні

Казна та Політика
1067
Майже дворазове падіння товарообороту між Україною та Німеччиною змусило сторони задіяти для стимуляції «палатний» лікарняний режим.
Відкриття в Києві Німецько-Української промислово-торгової палати, яка є частиною мережі німецьких зовнішньоекономічних палат за кордоном (АНК) обидві сторони, як німецька, так і українська, підносять як видатне досягнення в сфері економічних відносин. Мовляв, це важливий економічний сигнал і рішучий крок у бік активізації двосторонніх контактів. Можливо і так. Але якщо придивитися, то ситуація не дуже оптимістична – активізація відбувається на тлі падіння товарообігу між нашими країнами.
Причому, сьогодні Німеччина є найбільшим торговельним партнером України в Європі – в 2015 році обсяг товарообороту між нашими країнами за даними Держстату склав $5,2 млрд (6,8% від загального українського товарообороту). Прикрість у тому, що цей показник знижувався чотири роки поспіль – за час з 2012 року він скоротився майже на 40%. Максимальна торговельна активність між Україною і Німеччиною була зафіксована ще до кризи у 2008 році, тоді обсяги взаємної торгівлі досягли рекордних $9 млрд. ФРН входить в трійку лідерів за рівнем інвестицій в нашу економіку – з показником понад $5,4 млрд. В Україні зареєстровано близько 4 тисяч підприємств з німецькими інвестиціями.
У першому ж півріччі цього року товарооборот між Україною та Німеччиною трохи «додав» темпів, виріс на 20% – до EUR2,6 млрд. Але це ще не ті обороти, які б свідчили про перелом загальної тенденції.
«Відкриття Палати в Україні – це важливий економічний сигнал, зокрема для малого і середнього бізнесу», – зазначив генеральний директор Асоціації торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Мартін Ванслебен. «Ми хочемо співпрацювати з Україною», – додав він.
Ще на етапі створення палата вже об’єднала під своїм крилом близько двох десятків німецьких компаній, які працюють в Україні. Серед них – такі відомі, як мережа центрів оптової торгівля «МETRO», Дойче банк, виробник будівельних сумішей та матеріалів Хенкель Баутехнік, технологічний концерн “Сіменс-Україна” та ін. Главою української палати став гендиректор представництва німецького хімічного концерну BASF в Україні Андреас Лір.
Як повідомила Олена Прихненко, менеджер з корпоративних комунікацій концерну BASF від імені свого керівництва, основними пріоритетами діяльності Німецько-Української ПТП є активізація економічних і торговельних відносин наших країн, а також розвиток інвестиційних проектів. «Палата буде консультувати як німецькі компанії, які зацікавлені в роботі на українському ринку і перебувають у пошуку надійних ділових партнерів, так і українські компанії, які планують свій вихід на ринок Німеччини», – прокоментувала пані Прихненко.
Біла заздрість економіці не завада
Потрібно відзначити, що мережа AHK-DIHK підтримується та фінансується Федеральним міністерством економіки і енергетики Німеччини. І зрозуміло, чому, коментуючи появу в Україні своїх колег з Німеччини, перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран був настільки щиро захоплений цим фактом. «Це наші колеги, з якими у нас склалися хороші стосунки. І залишається по-доброму заздрити німецьким бізнесменам, яким рідна влада надає таку солідну підтримку», – зазначив пан Непран. Справа в тому, що через розгалужену систему зовнішньоторговельних палат уряд Німеччини, серед усього іншого, надає підприємцям значні фінансові гарантії, забезпечує страховку на випадок форс-мажорних обставин, які можуть виникнути в роботі їхніх компаній на зарубіжних ринках.
І саме це для німецького бізнесу в Україні дуже актуально. З наявним рівнем зарегульованості, корупції та державної недолугості, і за відсутності нормальної судової системи, спробуй заманити сюди поважних німецьких бізнесменів, які розуміють тільки залізобетонний порядок.
«На жаль, українські експортери не можуть похвалитися такою ж потужною підтримкою з боку української влади. Хоча на рівні промислових палат наших країн йде активна і тісна співпрацю у залученні німецьких інвесторів сюди і виході українських підприємців на один з потужних європейських ринків», – заявив Михайло Непран.
Так, одночасно з відкриттям в Україні представництва DINK, підписано меморандум між ТПП України та Асоціацією торгово-промислових палат Німеччини про відкриття офіційного представництва ТПП України у Брюсселі, що буде охоплювати і німецький ринок.
У Євросоюзі, за його словами, діє багато різних програм економічної підтримки приватного бізнесу – дотації, кредитування тощо, і часто українські виробники мало знають про можливості доступу на німецький ринок та нюансів ведення бізнесу там. Зв’язки на рівні торгово-промислових палат допомагають ліквідувати цю прогалину в незнанні місцевих бізнесменів.
Хоча не факт, що українські бізнесмени зможуть настільки ж активно, швидко і безболісно освоювати німецький ринок, як німці тепер український. Враховуючи, що останні і так мають триразову економічну перевага – торік український експорт в Німеччину склав $1,3 млрд, в той час коли імпорт звідти — $3,9 млрд.
Більше грошей – міцніші зобов’язання
Виникає питання: чому, маючи таку багату історію економічного співробітництва з Україною, німецька сторона тільки зараз порушила питання про створення тут свого неформального економічного «проводу»? Невже до цього підштовхнула втрата німцями російських ринків збуту через міжнародні санкції? Напевно, ні, кажуть експерти.
«Звичайно, потенціал України і Росії для німецьких виробників не порівняти, це як небо і земля, і наш ринок ні в якому разі не може бути замінником загубленого німецьким бізнесом у Росії, – говорить Михайло Непран. – Але, зважте, що чим більше німецьких грошей прийде в Україну, тим більше гарантій, що німецький уряд не залишить підтримку української незалежності, і всіма силами сприятиме політичній та економічній стабілізації в нашій країні».
Тобто, очікувати істотного поліпшення показників взаємної торгівлі між нашими країнами не варто (повернутися хоча б до рівня минулих років). А ось помріяти про лояльність Ангели Меркель і Бундестагу можна. Хто, як не німецький бізнес, змусить владу Німеччини, головного політичного арбітра на європейських просторах, активно «охороняти» свій спокій в Україні.
Оксана Поліщук
За матеріалами:
Укрінформ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас