Ціна євроінтеграції: чи продасть Рада національні інтереси


Ціна євроінтеграції: чи продасть Рада національні інтереси

Україна так поспішає до “оазису” під назвою Європейський Союз, що не помічає пасток на шляху. А навіть якщо помічає, не намагається маневрувати. Яскравий приклад – зняття мораторію на експорт лісу-кругляка.

ЄС поставив Києву ультиматум: або дешеву сировину, або залишайтеся без обіцяних раніше грошей. Фактично Україну примушують погодитися з роллю сировинного придатка, завдати шкоди внутрішньому виробникові і закрити очі на можливу екологічну катастрофу.

До речі, сума, за яку ЄС хоче купити у Києва здачу національних інтересів, аж ніяк не вражаюча – всього €600 мільйонів. Ключове питання: чи укладе українська влада свідомо невигідну угоду?

Настрої в Раді

Ми зробили експрес-зріз настроїв у Верховній Раді, щоб з’ясувати, чи підуть парламентарії на скасування мораторію. Результати, прямо скажемо, цікаві. Незважаючи на явну абсурдність ситуації, найбільша фракція в парламенті (Блок Петра Порошенка) не знає, як ставитися до ультиматуму ЄС, цілком покладаючись на волю “великого брата” – Кабінету міністрів.

“Наш загальний підхід такий: БПП – фракція, яка входить в урядову коаліцію. Відповідно, наша позиція повинна базуватися на рекомендаціях Кабміну. У понеділок запросимо на засідання фракції когось з уряду, якщо до того часу офіційна позиція не буде озвучена”, – заявив в бесіді з нами голова фракції Блоку Петра Порошенка Ігор Гринів.

На ділі це доводить, що найвпливовіша політична сила в Раді готова здати національні інтереси, якщо уряд скаже: “А який у нас вибір?” І є чимала ймовірність того, що саме це Кабмін і скаже. Хоча 600 млн – не панацея для української економіки, в уряді на неї все-таки розраховують, особливо в контексті бюджетного процесу. Тому Міністерство фінансів і Міністерство економічного розвитку і торгівлі неодмінно будуть наполягати на знятті мораторію.

У той же час на тлі ультиматуму ЄС чітко видно роздробленість коаліції, адже у “Народного фронту” позиція є. І вона полягає в збереженні мораторію. На відміну від БПП, фракція Арсенія Яценюка не орієнтується на думку Кабміну, що не дивно, адже тепер це не їхній уряд.

“Позиція нашої фракції – не можна знімати мораторій на експорт лісу-кругляка. Україна не повинна бути сировинною країною, вона повинна бути виробником. Ми зобов’язані відстоювати свою позицію. В крайньому випадку самі заробимо ці гроші, маючи деревину”, – прокоментував “Обозревателю” нардеп від “Народного фронту” Михайло Бондарєв.

Найцікавіше, що в березні 2016 року тоді ще уряд Арсенія Яценюка, який за час свого прем’єрства не був помічений в лобіюванні вітчизняного виробника, запропонував парламенту скасувати заборону на експорт необробленої деревини.

Що до опозиціонерів, вони не в захваті від ідеї зняття мораторію. Передбачувано найзатятіший противник – Радикальна партія. З одного боку, політсила наводить цілком здорові аргументи. З іншого – за бюджетний процес не їм відповідати. А провал влади – майже завжди перемога опозиції.

Екологічна катастрофа і сировинний придаток

На перший погляд, вимоги ЄС мають під собою підстави. Мораторій на експорт лісу суперечить зобов’язанням, які взяла на себе Україна в рамках Угоди про асоціацію. В цілому прогресивна і що ще важливіше – розпіарена – вона водночас містила пункти, які не просто йдуть врозріз з інтересами національного виробника, а й безпосередньо по ним б’ють.

“Мабуть, треба заявити, що Україна зробила помилку, погодившись свого часу на зняття мораторію, і внести зміни в угоду”, – вважає глава політичної партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко.

Важливо розуміти, що, наприклад, в разі скасування мораторію ЄС має швидше корисливі інтереси, ніж альтруїстські прагнення реформувати Україну. Польща, Словаччина і Угорщина відчувають чималий дискомфорт через заборону на експорт деревини. Їхніьому бізнесу скрутно без дешевої української сировини.

“Ультиматум ЄС – приклад цинічних методів конкуренції. Очевидно, що тій же Польщі та Угорщини, які переробляють дерево, вигідно, щоб ми поставляли їм не готові меблі, а сировину. А потім ці ж країни будуть робити з нашої деревини меблі і нам же продавати”, – зазначив в коментарі “Обозревателю” президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

Якщо Рада все ж зніме мораторій, Україні варто готуватися до ударів відразу за двома напрямками: економічним та екологічним. З другим все зрозуміло – масштаби вирубки лісу зростуть у рази, хоча вони і без того загрозливі. За даними Державного агентства лісових ресурсів, тільки в 2015 році незаконна вирубка деревини завдала країні збитків у розмірі 85 млн грн. Деякі прихильники зняття мораторію інтерпретують цей факт на свою користь: нібито заборона на експорт не заважає лісовій контрабанді. Проте, це шпилька на адресу механізмів контролю за вивезенням деревини (які безумовно треба допрацьовувати), а не на адресу самої спроби захистити вітчизняного виробника.

Економічні збитки можна розглядати з двох боків: тактичного і стратегічного. У першому випадку це вдарить по вітчизняній деревообробній сфері, що в теорії може вилитися в скорочення робочих місць. У другому – Україна фактично відмовиться від стратегічних інтересів щодо розвитку галузі заради “легких” грошей. Не кажучи вже про те, що імідж країни, згодної зі статусом сировинного придатка, не найкраще позначиться на довгострокових економічних інтересах України.

Розвилка

На даний момент перед Києвом є кілька шляхів. Перший – здатися на “милість” ЄС. Тим самим Україна уникне сварки з партнерами, але завдасть шкоди національним інтересам, продемонструє свою залежність і на довгі роки закріпить за собою статус країни, з якою не варто рахуватися.

Другий шлях є розвилкою, але в цілому він спрямований на відстоювання своєї позиції. Один з варіантів – спробувати переконати ЄС в тому, що Україна не може піти на зняття мораторію. Принаймні зараз. Київ не повинен боятися захищати національні інтереси. Польща, яку часто ставлять в приклад Україні, 10 років торгувалася мало не за кожен пункт євроінтеграційного угоди. В результаті Варшаві вдалося вибити гроші на впровадження більшості необхідних реформ.

“У будь-якій ситуації треба відстоювати національні інтереси. Якщо одна зі сторін не згодна з якимись умовами, потрібно сідати за стіл переговорів. Іншого шляху немає. ЄС завжди готовий до компромісів. У тому числі в питаннях економіки і торгівлі”, – підкреслив в бесіді з нами Мирослав Чех, польський політик українського походження, двічі депутат польського Сейму, член стратегічної групи радників, яку очолює представник президента в Кабінеті міністрів Лешек Бальцерович.

Звісно, дискусія не буде легкою. Експорт лісу для Євросоюзу, особливо для деяких його членів, питання принципове. Чи легко піде Європа на компроміс в даному випадку – велике питання. І відповідь на нього: радше ні.

Звичайно, Україна може просто не знімати мораторій, відмовившись від фінансової допомоги ЄС. Про наслідки цього рішення поки говорити складно, адже, мабуть, транш – не єдиний важіль тиску на Київ у цьому питанні.

Ще один варіант (не найкращий, але й не найгірший) – зняття мораторію з застереженнями. Зараз обговорюються декілька підходів. Як нам повідомили в БПП, один з них – дозволити експорт нецінних порід дерев.

Інший шлях – повне скасування мораторію, але введення спеціальної вивізного мита. “Звичайно, ми будемо боротися за збереження мораторію. Або як варіант – за досить високе експортне мито, яке повинно зменшити кількість вивезеного лісу”, – зазначив Юрій Чижмар.

З огляду на досить обмежені квоти на безмитний експорт продовольства в ЄС для України, мита на вивіз лісу можуть бути адекватною реакцією. У будь-якому випадку наступний хід – за урядом. За словами Гриніва, позиція Кабміну буде формуватися за допомогою консультацій з ЄС і людьми, які працюють у деревообробній сфері. Ситуація вкрай непроста, особливо з огляду на те, що мораторій – далеко не єдине питання, по якому тиск ЄС на Україну зростає.

Як повідомлялося, Україна зможе отримати другий транш макроекономічної допомоги від Європейського Союзу в €600 млн після того, як скасує мораторій на експорт лісу і виплатить соціальну допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Аліна Купцова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua