Бути їжі: в чому собі відмовляють українці й чому


Бути їжі: в чому собі відмовляють українці й чому

Українці продовжують бідніти. Обсяги продажу продовольчих товарів через торгові мережі за перше півріччя 2016 року скоротилися, як і частка витрат сімей на придбання продуктів харчування і безалкогольних напоїв. Тепер доводиться більше витрачати на оплату житлово-комунальних послуг. Втім, це лише офіційна статистика. Суттєва частка виробництва та реалізації перебуває в тіні. За підрахунками Мінфіну, тільки в ритейлі тіньовий сектор в 2015 році перевищував 60%.

Українці стали їсти менше, впевнений генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Цю тезу, висловлену ним за результатами аналізу статистичних даних, минулого тижня широко підхопили і політики, і експерти. Висновок почали приміряти на себе, всі, хто дізнався про нього. Однак, якщо проаналізувати й інші дані, то висновки напрошуються ще страшніші.

Купувати продукти харчування, а отже, менше їсти, українці стали внаслідок падіння доходів населення. Це і призвело до зниження споживчого попиту. Номінально, зарплата зросла, і в серпні, в середньому вона становила 5,2 тисячі гривень. Проте реально вона скорочується. І в останній місяць літа була нижчою на 3%, ніж у липні. При цьому структура витрат домогосподарств, простіше кажучи, кожної сім’ї, на продукти харчування і безалкогольні напої істотно не змінилася. Більше половини доходів, як практично і рік тому, так само витрачається на їжу та напої: 53,1% і 50,4% відповідно. Певна частка витрат, яка йшла на продукти харчування, тепер йде на оплату послуг ЖКГ. Тобто, ми стали менше їсти і більше платити за “комуналку”.

Аналіз даних Держстату щодо реалізації основних продовольчих товарів через роздрібні мережі за I півріччя 2016 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року показує, що попит в натуральному вираженні скоротився навіть на соціальні групи продуктів. Мова йде про борошно (падіння на 11,6%), крупи (-7,4%), макаронні вироби (-5,17%).

Найбільше зниження продажів Держстат фіксує по рослинній олії. Її купили на 19% менше, ніж у січні-червні 2015 року. Великим було падіння в першому кварталі цього року – олії було продано майже на 28% менше порівняно з першим кварталом минулого року. Генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук відзначив, що зазначені статистичні дані відображають лише частину споживчого ринку, причому не найбільшу, оскільки через торговельні мережі реалізовується лише 20% олії. Інша частина – через торгові точки на ринках, ларьки, однак вони не є предметом дослідження Держстату. Водночас він додає, що попит на цей продукт в Україні традиційно низький, а зараз, коли доходи населення падають, тим більше. “З 80 заводів тільки п’ять фасують олію, хоча одна-дві компанії могли б повністю забезпечити попит внутрішнього ринку. Тобто, в Україні соняшникової олії виробляється в 10 разів більше, ніж споживається. 90% йде на експорт”, – пояснює Капшук.

Менше українці стали купувати цукор – на 17,6%, горілку і лікеро-горілчані вироби (16%), соки ( 22,5%), копчене м’ясо та ковбасну продукцію (- 13,8%). Попит на м’ясо та м’ясо птиці впав не так сильно, всього на 2,5%, хоча ще в першому кварталі було навіть невелике зростання продажів – на 0,34%. За словами гендиректора Союзу птахівників Сергія Карпенка, крім скорочення доходів споживачів, не виключена тенденція перетікання попиту від торгових мереж до ринків. Перші встановлюють вищу ціну, ніж торгові точки на ринках.

У той же час при зниженні реалізації м’яса, Держстат фіксує зростання попиту на м’ясні консерви (+8,6%). “При зниженні доходів споживач переходить на більш дешевий товар. Наприклад, м’ясо птиці і консерви, – припускає президент Асоціації свинарів Артур Лоза, – є певні тенденції до пожвавлення попиту, мається на увазі в цілому невелике зростання економіки, але вони спрацюють трохи пізніше, і до кінця року ми зможемо вийти на торішній обсяг споживання. Плюс сезонний фактор зіграє роль і новорічні свята”. Хоча Олексій Дорошенко не бачить передумов до збільшення попиту до кінця цього року. Насамперед, тому що за цей час доходи українців значно не зміняться і “за продуктовий кошик” доведеться платити більше.

Продовольчі товари в бідних країнах дорожчають швидше, ніж інші товари. Не треба забувати і про те, що зараз у світі склався негативний тренд – вартість продовольства на планеті зростає, наприклад, м’ясо вже подорожчало на 2-3%, цукор – в півтора рази. “Ціна на м’ясо курятини має передумови до підвищення: в районі 5%, – додає Сергій Карпенко. – Ціни на яйця пішли в ріст. В роздробі ще поки це не відчутно, у них збереглися залишки, а фабрики вже реалізують на 40% дорожче”. Варто зазначити, що низька вартість яєць призвела до зростання споживання цього продукту. У січні-червні обсяги реалізації в мережах збільшилися на 5%, порівняно з минулим роком. В той же час обсяги виробництва скоротилися на 20%. Яйця чи не єдиний товар, де був продемонстрований жвавий попит. Також зростання продажів в мережах зафіксовано на овочі (+9,5%) і пиво (+6,8%).

Є і ще одна причина, яка дає всі підстави припускати, що українці не стануть “їсти більше”. Якщо хто не помітив, в Україні скасовано держрегулювання цін на соціально значущі товари. Поки це експеримент, який МЕРТ проводить з 1 жовтня по 31 грудня, однак, як вважає генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, надалі він буде діяти на постійній основі.

Зниження реалізації Держстат фіксує і по хлібобулочних виробах, крім кондитерських. Зниження, на перший погляд, здається незначним – за півріччя всього 1,8%. Однак виконавчий директор Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олена Жукова зазначає, що споживання, незважаючи на дані Держстату, залишилося незмінним. Вся справа в тому, що істотна частка ринку – понад 60% – знаходиться “в тіні”, а статистика враховує лише офіційні дані. “Коли, наприклад, супермаркети виробляють хлібобулочні вироби, то вони не повідомляють, що вони виробили й у якому обсязі. Міні-пекарні, в тому числі і в супермаркетах, працюють як ФОП. Вони не мають відповідних дозволів на виробництво, а деякі – навіть певних умов і стандартів, не кажучи вже про лабораторії”, – пояснила Жукова.

За даними ВАП, в 2015 році офіційно було вироблено 1,2 мільйона тонн хліба, в той час як фактичне споживання склало 3,8 мільйона тонн. Відповідно, тільки 31% продукції вироблявся промисловими хлібозаводами, і майже 70% продукції ніде і ніким не враховувалася.

Подібна ситуація на алкогольному ринку. Там тіньовий сектор перевищує 50%. Степан Капшук побоюється, що при повному скасуванні спецрежиму ПДВ для агарного сектора частка тіні і тут буде тільки рости. Вже зараз, при частковій роботі пільгового режиму, ніхто не може сказати про тіньові обсяги площ соняшнику і проданої за готівку сировини. “А попит на готівкові кошти, тим більше валюту, високий. Тому з скасуванням спецрежиму, тільки активізується тіньовий ринок”, – говорить він.

За даними Мінфіну, який минулого року проводив галузеві консультації в рамках підготовки до податкової реформи, з’ясувалося, що тільки рмтейл-індустрія перебуває в тіні на 62%. Самі учасники ринку визнавали наявність значної частини контрабандного товару. За оцінками МЕРТ, в 2015 році тіньова економіка займала 40% від ВВП. Крім того, обсяги реалізації товарів і канали поставок на ринки, не кажучи вже про стихійні, практично ніким не контролюються. Причини, зокрема, у відсутності рівних правил на ринку готівкових розрахунків, “дірки” на митниці, що дає змогу зловживати митною вартістю. Тож ми не тільки “стали їсти менше”, ми ще й їмо, п’ємо і носимо продукцію, яку ніхто не враховує і з якої не сплачуються податки. До речі, легка промисловість, за даними Мінфіну, на 67% “в тіні”.

Наталія Непряхіна

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua