809
Строго за курсом: чого вимагає МВФ від української влади у своєму меморандумі
— Казна та Політика
Через кілька тижнів після того, як Україна отримала третій транш, Міжнародний валютний фонд опублікував текст оновленого меморандуму про співпрацю з нашою країною. Документ на 75 сторінках, крім листа про наміри України дотримуватися досягнутих домовленостей з Фондом, містить аналіз поточного стану економіки, рекомендації стосовно монетарної, фіскальної та валютної політики, фінансового сектора, маркери по реформуванню енергетичної галузі, дерегуляції та судовій реформі.
Загалом представники Фонду відзначають, що Україна демонструє прогрес у реформах і певні успіхи в боротьбі з фіскальним дефіцитом, нестабільністю в банківському секторі, корупцією, а також добилася поліпшення бізнес-клімату. Крім того, в першому півріччі 2016 року зафіксовано реальне зростання ВВП. Але владі варто сфокусуватися на ретельнішому виконанні рекомендацій Фонду з метою зміцнення макроекономічної стабільності та досягнення в 2017 році позитивної динаміки ВВП, аж до 1,5%. Зокрема, у МВФ невдоволені збереженням істотних темпів інфляції, падінням обсягів зовнішньої торгівлі та недостатнім припливом приватного капіталу в українську економіку.
Валютна та монетарна політика
МВФ, як і раніше, наполягає на тому, щоб Україна дотримувалася монетарної і фінансової стабільності при гнучкому обмінному курсі, таргетуванні інфляції та підтримці достатнього обсягу золотовалютних резервів. Для цього Національний банк буде регулярно проводити валютні аукціони (але без «розхитування» ринку). Разом з тим, в НБУ залишається право застосовувати адміністративні заходи, які дозволять закрити «лазівки» для спекуляцій і забезпечити приплив валюти в резерви.
Щодо інфляції у Фонді дуже розраховують в найближчому майбутньому побачити скорочення її темпів до однозначних чисел. Зокрема, щоб темпи зростання споживчих цін за підсумками 2016 року були утримані у межах 12% (+/- 3 п. п.), а до 2019 року знизилися до 5% (+/- 1 п. п.). Для цього МВФ рекомендує Нацбанку, в тому числі, підвищити прозорість своєї грошово-кредитної політики, посилити роль в інфляційному таргетуванні ключових процентних ставок.
Нацбанк і фінансовий сектор
Національному банку доведеться і далі працювати над своєю автономністю і політичною незалежністю, удосконалювати систему внутрішнього контролю. Зокрема, НБУ повинен проводити щоквартальний аудит і погоджувати його результати з МВФ.
Продовжиться зміцнення та консолідація фінансового і, насамперед, банківського сектора. Зусилля будуть спрямовані на рекапіталізацію та реструктуризацію банків; зниження тиску з боку пов’язаних кредитів; на посилення банківського нагляду; на досягнення банками позитивних фінансових результатів; на зменшення частки проблемної заборгованості в системі; на реформування ринку цінних паперів.
Так, у МВФ нагадують, що НБУ завершив вивчення планів рекапіталізації, представлених 16-ма з 20 найбільших банків за підсумками проведеного раніше стрес-тестування. Їх реалізація дозволить досягти достатності капіталу не менш як 5% (хоча норматив – 10%). До того ж банки повинні будуть розробити чергову програму реструктуризації на найближчі 12-18 місяців. До кінця 2016 року МВФ разом з НБУ проведуть «огляд» ще 100 банків, а до липня 2017 року – тестування 57 банків, що становлять 2% активів всього банківського сектора, оцінити їх життєздатність і залишити на ринку добре керовані та капіталізовані банки.
Крім цього, вже завершена стратегія з націоналізації банків, яка розроблена спільно з МВФ і Світовим банком. Головна мета – не допустити втрати великих системних гравців, в тому числі, за рахунок їх націоналізації. У разі рекапіталізації, спільно з міжнародними консультантами буде розроблятися стратегія виведення банку з кризового стану та відновлення його платоспроможності.
Для посилення нагляду НБУ буде і далі здійснювати контроль ризиків і перешкоджати дестабілізації банківських установ. Крім того, завданням Нацбанку залишиться стежити за структурою власності банків і вживати всіх заходів для підтримки мінімального розміру статутного капіталу на позначці не нижче 120 млн грн.
До кінця червня 2017 року Національний банк повинен завершити ревізію менеджменту 10 найбільших банків на відповідність керуючих кваліфікаційним вимогам. У разі виявлених недоліків, банки отримують 90 днів на їх усунення. Така програма по оцінці «профпридатності» буде поетапно застосована до керівників всіх банків.
Перед Міністерством фінансів як головним акціонером декількох банків поставлено завдання забезпечити їх конкурентоспроможність і вивести на стабільний прибуток. Також у Фонді нагадують про те, що банківський сектор як і раніше має великі проблеми з обслуговуванням кредитних портфелів (головним чином, номінованих в іноземній валюті), тому банкам слід більш наполегливо працювати над реструктуризацією позик і домовлятися з позичальниками. При цьому у Фонді заявляють, що мають намір наполягати на скасуванні мораторію на стягнення застав за кредитами.
Фіскальна і податкова політика
У МВФ вважають, що ще в 2015 році Україна продемонструвала прогрес у виконанні ключових бюджетних індикаторів, домоглася зростання доходів і значно заощадила завдяки проведеній реструктуризації зовнішніх боргів. У 2016 році дефіцит бюджету був закріплений на рівні 3,75% ВВП, що, на думку Фонду, критично важливий індикатор для подальшого балансування бюджету. Не в останню чергу це відбулося за рахунок змін у податковому законодавстві, що набрали чинності з 2016 року. Мова про уніфікацію ставок ЄСВ і їх зниження до 22%, про збереження спецрежиму сплати ПДВ для аграріїв, про підвищення ставок акцизу на алкоголь, тютюнові вироби і паливо, про збереження ставки податку на прибуток на рівні 18% і про введення єдиної ставки ПДФО в розмірі 18%.
Втім, МВФ рекомендує продовжувати реформування податкової системи, на що влада з готовністю погоджуються. По-перше, буде завершена реструктуризація Державної фіскальної служби (зменшення чисельності персоналу, подальша інтеграція податкового та митного підрозділів ДФС, скорочення повноважень територіальних підрозділів служби). По-друге, буде ліквідована податкова міліція і на її основі буде створено орган з розслідування фінансових та економічних злочинів. По-третє, будуть впроваджені інструменти непрямого аналізу доходів на підставі витрат платників податків (у тому числі, згадується і про одноразове декларування), аж до надання фіскалам права доступу до банківських рахунків. По-четверте, у планах забезпечити поступове злиття ЄСВ і ПДФО (про це мова велася ще рік тому, до речі). По-п’яте, в найближчі місяці буде прийнятий законопроект про уповноважених економічних операторів, і розроблена повноцінна система управління ризиками на митниці. По-шосте, має бути ліквідована заборгованість по відшкодуванню ПДВ.
Не обійшли у Фонді увагою і спрощену систему оподаткування. Згідно з текстом меморандуму, єдиний податок необхідно серйозно реформувати, оскільки він «…залишається надмірно складним і відкриває можливості для зловживань. Тому потрібно вживати заходів для усунення цих зловживань, зменшити ступінь «пільговості» та складності нинішнього режиму, скоротивши розрив у податковому навантаженні на платників, які перебувають на загальних умовах оподаткування в податковому режимі».
Реформи торкнуться і соціальної сфери. Зокрема, продовжиться відмова від привілейованих пенсій, буде підвищено пенсійний вік та розширено базу для внесків у систему соціального забезпечення, а також знову зсунуті в часі імплементація другого накопичувального рівня пенсійної системи. Мінфін продовжить ревізію пенсій і субсидій для того, щоб перевести виплати та допомоги на адресну основу.
Крім цього, українська сторона зобов’язується «зміцнювати» бюджетний процес і прагнути до ефективного використання державних коштів, накласти обмеження на витрати міністерств і відомств, затвердити план реформи державного фінансового управління, яка включатиме кроки по середньостроковому бюджетуванню, управлінню боргами, досягненню прозорості державних фінансів і боротьбі з корупцією.
Що далі?
Сумніватися в тому, що Україна буде дотримуватися побажань Фонду, не доводиться. Після того, як влада насилу добилася виділення третього траншу, і з огляду на те, що в 2017 році наша країна повинна отримати ще 5,4 млрд дол, рекомендації і домовленості з МВФ будуть виконуватися з особливою ретельністю.
Чим це загрожує? З одного боку, є надії на відносну стабільність валютного курсу. Але, разом з тим, зовсім не можна виключати сплески дефіциту на валютному ринку, і застосування Нацбанком чергової порції адміністративних заходів «стабілізації». Платникам податків, зі свого боку, варто готуватися до звуження повноважень Державної фіскальної служби, і до їх одночасного розширення у Мінфіну. При цьому малий і середній бізнес ризикує потрапити в зону особливої уваги, враховуючи глобальні завдання з «перекроювання» спрощеної системи пошуку і податкових ухильників.
В цілому ж, Україні доведеться жити в стані якщо не жорсткої, то відчутної економії, яка стане наслідком пошуку бюджетного балансу і досягнення цільового дефіциту (до 3% ВВП). А отже, економічне зростання відкладається. Так, на очікувані 1,5% у 2017 році ми, швидше за все, вийдемо. Але реального відновлення не буде.
Павло Харламов
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
