Світло у вікні: як працює спрощений режим на українській митниці


Світло у вікні: як працює спрощений режим на українській митниці

З 1 серпня на українській митниці почав працювати режим «єдиного вікна», анонсований урядом ще на початку 2016 року. Новий механізм покликаний істотно скоротити часові витрати на проходження митних процедур, а також ліквідувати бюрократичні бар’єри та корупційні прояви. Головним чином за рахунок того, що всі види контролю на митниці будуть проводитися паралельно ─ завдяки автоматичному обміну інформацією між контролюючими структурами. Крім того, планується ліквідувати паперовий документообіг. Його замінять електронні записи в загальній для всіх держорганів базі даних.

Таким чином, все проходження митного контролю не повинно перевищувати 4 годин. Якщо ж компетентний орган не вклався в цей термін і не озвучив своє рішення, застосовується принцип «мовчазної згоди». Іншими словами, дозвіл на перетин кордону вважається автоматично отриманим.

Але перші два місяці продемонстрували чимало вад у роботі «єдиного вікна», що позбавляє бізнес можливості провозити вантажі без зволікань.

Забуте старе

За даними Державної фіскальної служби, за перший місяць роботи «єдиного вікна» було оформлено 315 заявок. Це може вважатися непоганим результатом для пілотного проекту. Але якщо врахувати, що новий режим діє на всіх пунктах пропуску, яких уздовж кордону України ─ десятки, про досягнення рапортувати ще дуже рано.

До того ж, «єдине вікно» ─ зовсім не новина. Фактично, це реалізація норм статті 255 Митного кодексу, відповідно до якої митне оформлення здійснюється протягом 4 годин. Причому, діють ці вимоги ще з 2012 року. Але уряд вирішив погодити теорію з практикою тільки зараз. І все одно, без особливого успіху.

Джерелом проблем далеко не завжди є самі митники. Адже крім стандартних митних процедур, існують і інші види контролю (санітарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний, ветеринарний), а кількість документів, які можуть знадобитися для перетину вантажем кордону, наближається до трьох десятків.

«Єдине вікно» ─ хороша спроба об’єднати в одне ціле всі контролюючі органи, причетні до митного контролю. Але маса нормативних актів, якими керується кожна з цих структур, робить таку консолідацію практично нездійсненною
Денис Шендрик, співголова митного комітету ЄБА
«В останні місяці ми зіткнулися з неправомірними діями Держекоінспекції. Справа в тому, що екологічний контроль може проводитися, коли з судна викидаються видимі плавучі частини або виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання. Однак на ділі екологи без будь-яких підстав намагаються потрапити на борт судна і взяти проби ізольованого баласту, або беруть проби води поруч із судном, перевіряють їх на відповідність нормативам, і заявляють про забруднення навколишнього середовища. Таке порушення, крім штрафу, може вилитися в затримання судна», ─ наводить приклад Тетяна Титаренко, директор юридичної компанії LeGran.TT.

Норма про 4 години теж трактується по-різному. Адже для того, щоб почався «відлік», декларант повинен надати всі необхідні для митного оформлення документи. «Крім того, є винятки, коли 4 години не працюють. Наприклад, у ході проведення досліджень і виявлених порушень митних правил. У підсумку, митниця призначає огляди, і на це суб’єкти зовншньоекономічної діяльності (ЗЕД) ніяк вплинути не можуть», ─ пояснює Оксана Кобзар, адвокат адвокатського бюро Оксани Кобзар.

Це ж стосується і принципу «мовчазної згоди», який застосовується тільки в тому випадку, якщо представники митниці або інших контролюючих органів вчасно не відреагували на подані документи. «Але якщо на підставі поданих документів призначено огляд або відбір зразків для досліджень, то ці процедури проходять у звичайному порядку, їх ніхто не відміняв», ─ каже Оксана Кобзар.

Хто тисне на гальмо?

На думку співголови митного комітету Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Дениса Шендрика, «єдине вікно» ─ хороша спроба об’єднати в одне ціле всі контролюючі органи, причетні до митного контролю. Але маса нормативних актів, якими керується кожна з цих структур, робить таку консолідацію практично нездійсненною.

«Так, створили єдину систему, в рамках якої всі служби повинні скоординуватися і завершити оформлення. Але, на жаль, діюча нормативно-правова база дозволяє переносити контроль на більш пізній період і вимагати додаткові документи, в тому числі і в паперовому вигляді. У підсумку, виходить парадоксальна ситуація, коли підприємство подає документи через «єдине вікно», і оформляє вантаж більше доби, в той час як аналогічний вантаж за звичайною процедурою пропускають за 4 години», ─ розповідає Денис Шендрик.

Ще одна проблема ─ це найчастіше низька кваліфікація кадрів, що відповідають за митні процедури, а також хронічна нестача персоналу. Особливо це відчувається в завантажених пунктах пропуску. Перш за все, в портах.

«У Чорноморському порту ми вже не раз стикалися з тим, що там не вистачає людей, неукомплектований штат, і сертифікати, які згідно із законом повинні оформлятися протягом максимум трьох днів, оформляються по 5-6 днів. А митні інспектори відмахуються. У підсумку, вантаж уже в Європі, а в нас ще не випущені відповідні документи. І хоча в даному випадку мова йде про експорт, у імпортерів проблем явно не менше», ─ каже Тетяна Сокор, заступник директора компанії-експедитора «Новік Порт Сервіс».

Не знято і питання корупції, оскільки і в митників, і у представників інших наглядових структур існує чимало важелів тиску на бізнес при проходженні митних процедур.

«До 2008 року діяли жорсткі індикативні ціни, а президент Віктор Ющенко своїм указом їх скасував. І на якийсь час стало простіше працювати. Але зараз вартість товару визначається, по суті, згідно з митними базами даних, а в розрахунок приймається максимальна інвойсна вартість, яка, скажімо так, в наш товар «зайшла». Тільки ось у нашому випадку вартість металу біржова. Її ніяк ні завищити, ні знизити. Тому і виникають проблеми з митницею. Тому можна зняти питання корупційної складової, лише повністю звільнивши митну вартість від будь-яких баз даних та інших індикаторів», ─ вважає президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб.

Чесним ─ дорогу!

В ЄБА кажуть, що в уряді, на щастя, йдуть на діалог і готові усувати перешкоди, які не дозволяють «єдиному вікну» працюватиме в нормальному режимі. «Виходячи зі списку зайвих документів, які вимагають органи і які можуть не подаватися або подаватися після митного оформлення, будуть вноситися зміни в «єдине вікно». Але треба поспостерігати, як Мінфін буде працювати з цим, і як на координацію змін відреагують контролюючі органи», ─ підкреслює Денис Шендрик.

Істотно полегшить проходження митниці також застосування особливих умов для тих компаній, які не мають проблем із Державною фіскальною службою. За словами Тетяни Ізовіт, віце-президента Української асоціації підприємств легкої промисловості, переговори про запровадження режиму, при якому перевірка компаній проводиться постфактум, а не на митниці, ведуться з керівництвом ДФС уже досить давно. Але фіскали не поспішають іти назустріч бізнесу.

Подібну ідею, до речі, колишній склад Мінфіну (під керівництвом Наталії Яресько) ще на початку 2016 року запропонував закріпити на законодавчому рівні. Мова про зміни до Митного кодексу, які передбачають введення інституту уповноваженого економічного оператора (УЕО). Статус УЕО якраз і будуть отримувати ті компанії, які підтвердять свою благонадійність. У підсумку, такі імпортери та експортери зможуть безперешкодно використовувати принцип декларативної згоди, а перевірку документів будуть проходити після випуску товарів. Так званий пост-митний контроль.

Відповідний законопроект під №4777 про УЕО було зареєстровано у Верховній Раді ще в червні нинішнього року. Причому, його ініціатором є прем’єр Володимир Гройсман. Проте в сесійну залу цей документ досі не потрапив. І коли Верховна Рада буде його розглядати ─ невідомо.

Павло Харламов, Віктор Гаценко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua