Україна дочекалася припливу валюти — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Україна дочекалася припливу валюти

Валюта
1485
«Прокляття» третього траншу МВФ знято з України: рада Фонду схвалила надання $1 млрд, переговори про які тривали понад рік. Незважаючи на позірну стабільність ситуації без грошей Фонду, обійтися без них Україна не могла – інші кредитори готові позичати тільки зі схвалення МВФ, який покликаний контролювати реформи в країні.
МВФ на допомогу
Рада директорів Міжнародного валютного фонду 14 вересня ухвалила довгоочікуване рішення про виділення Україні третього траншу кредиту. Його сума близько $1 млрд (716,11 млн SDR) надійде в країну вже в найближчі дні. Це менше, ніж спочатку обіцяні $1,7 млрд, та й терміни отримання грошей неодноразово переносилися, а Україна виконала не всі вимоги Фонду. «Рада директорів МВФ схвалила зміни до вимог щодо дотримання рівня чистих міжнародних резервів, виникнення нової заборгованості за зовнішніми платежами, а також введення нових валютних обмежень», – заявив Фонд.
У НБУ повідомили, що велику частину траншу Україна отримає в SDR (спеціальні права запозичення), меншу – в міжнародних валютах, але вся його сума буде направлена в міжнародні резерви країни. «Надходження траншу в Україні, як правило, відбувається протягом декількох днів з моменту прийняття відповідного рішення радою директорів МВФ», – процитували в НБУ заступника голови Олега Чурія.
Попередній транш в розмірі $1,7 млрд Україна отримала ще 4 серпня 2015 року. Потім влада провела реструктуризацію єврооблігацій, почала суд з Росією щодо «боргу Януковича» на $3 млрд, завершила складний бюджетний процес, в ході якого був впроваджений ряд важливих податкових змін, але криза влади заморозивла співпрацю. Третій транш постійно переносився. Здавалося, що після зміни уряду Яценюка на уряд Гройсмана, який тут же схвалив підвищення енерготарифів до «ринкового» рівня, Фонд видасть фінансування в червні. Але грошей не було все літо – МВФ не включав «українське питання» в графік засідань ради. Останній аргумент: МВФ чекає, що Україна запустить з 15 серпня електронне декларування, але цей процес був зірваний. Робота над помилками була продовжена до 1 вересня.
Ще в травні українські економісти не вважали отримання третього траншу гострою необхідністю. Зараз же риторика змінилася. «Зростання економіки сповільнюється. Темпи зростання в I півріччі 2016 року нижчі, ніж в II півріччі 2015 го. Ситуацію можна пускати на самоплив. Співпраця з МВФ – це підтримуючий фактор», – упевнений керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. «Ситуація в українській економіці поліпшується, але досягнута стабільність ще дуже тендітна. Без грошей від МВФ та інших донорів можна було б прожити ще кілька місяців, а може бути, і рік, але тільки за умови збереження сприятливої ситуації на зовнішніх ринках, як товарних, так і кредитних. А розраховувати на це – як ходити по лезу бритви», – вважає головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан.
Дані Держстату це підтверджують. Якщо в січні-липні 2015 року зовнішня торгівля України товарами була профіцитною (+ $485,4 млн), то за аналогічний період 2016-го імпорт товарів перевищив експорт на $947,4 млн. А в серпні у зв’язку зі зростанням попиту на валюту курс злетів приблизно з 25 до 27 грн/$. «Дійсно, незважаючи на відсутність грошового вливання з боку МВФ, платіжний баланс України і валютний ринок, за винятком останніх двох-трьох місяців, дещо стабілізувалися. Але це досягнуто фактично за рахунок звуження зовнішньоекономічної активності країни та заморожування валютного ринку», – вважає старший аналітик ІК Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері. Останні два дні перед траншем МВФ гривня зміцнилася з 26,63 до 26,33 грн/$.
Допомога пакетом
Міністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що отримання коштів – «це важливий сигнал для ринків, для інвесторів, і він відкриває іншу фінансову підтримку». За його словами, після виділення траншу МВФ його міністерство зможе залучити в бюджет ще $1 млрд під гарантії уряду США, 600 млн євро макрофінансової допомоги Євросоюзу, а також зовнішні кредити на закупівлю газу. «Бюджетна підтримка Євросоюзу разом з кредитної гарантією США, наприклад, допомагала утримати певний запас міцності уряду в минулому році. Зараз же заговорили про нереальність бюджету поточного року, про величезний розмір прихованого дефіциту, а також про надвитрати на дотації населенню і на підтримку обороноздатності та правопорядку в країні», – перераховує Тантелі Ратувухері. «Іноземні інвестори ставлять співпрацю з МВФ і регулярність отримання траншів на третє місце в рейтингу факторів, які зроблять Україну привабливою для інвестицій. На перших двох – перезапуск судової системи і масове притягнення до відповідальності корупціонерів», – каже Олена Бєлан.
Головна причина, з якої позитивне рішення МВФ було вкрай важливим, – багатофункціональність траншу. «Кошти МВФ мали потрійний ефект для України: ефект валютної стабілізації, ефект «примусу до реформ» і ефект відкриття пов’язаних кредитів і допомоги країн основних донорів МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, серед яких США, ЄС і Світовий банк. В умовах заморожування фінансових відносин з МВФ реформи в Україні також практично застопорилися. Гроші МВФ і реформи взаємно обумовлювали одне одного», – пояснює Тантелі Ратувухері. «Без тиску і підтримки з боку донорів ми могли б не побачити навіть ті неспішні реформи, які зараз реалізуються в сфері боротьби з корупцією, в енергетиці, банківській системі та інших напрямках», – вважає Олена Бєлан.
І хоча транш МВФ буде зарахований лише в резерви НБУ, минаючи бюджет, бюджет теж виграє від цього, оскільки, наприклад, макрофінансова допомога ЄС піде на фінансування дефіциту держбюджету та обслуговування валютного держборгу. За даними Держказначейства, доходи держбюджету в липні (35,6 млрд грн) були майже на 17,5% менші, ніж в липні 2015 го, а обсяги єдиного соціального внеску в липні скоротилися на більш ніж 30%. Дефіцит держбюджету за перші сім місяців вже становить 50 млрд грн, в той час як за аналогічний період минулого року він становив 2,3 млрд грн. «При цьому в поточному році суттєво збільшаться витрати на покриття величезного дефіциту Пенсійного фонду і фінансування субсидій», – попереджає головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько.
Розблокування фінансової допомоги зможе амортизувати «осінній шторм», витрати на закупівлю газу, палива та іншого критичного імпорту, від якого залежить комфортність життя населення в осінньо-зимовий період і, звичайно, ряд проектів технічної допомоги, вважає голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Альтернатив програмі МВФ Україна не має. «Україна платить за кредитами МВФ близько 2% річних, альтернативне джерело – зовнішні кредитні ринки. На них можна позичити гроші приблизно на такий же термін, але, по-перше, ставка буде близько 8% річних. По-друге, обсяги, які можна залучити на зовнішніх ринках, невизначені, тому що залежать від апетиту інвесторів до активів з високим ризиком, а без програми МВФ Україна – дуже ризиковий актив», – пояснює Олена Бєлан. У серпні Мінфін позичив на внутрішньому ринку $368 млн, але цей сегмент не може стати альтернативою кредитам МВФ. «Ринковий попит на ОВДП обмежений, а скупка держоблігацій Нацбанком і держбанками, тобто прихована емісія, не схвалюється МВФ», – каже Андрій Приходько.
Нові гроші
У Нацбанку очікують, що в цьому році Україна встигне отримати ще один транш – на $1,3 млрд – в грудні, після прийняття держбюджету-2017. «У НБУ є цільові маяки валютних резервів, від яких він зараз відстає. Тому йому потрібні ці надходження. З іншого боку, економіка виявилася менш стійкою, ніж очікувалося, тому потребує такої штучної валютної підтримки», – пояснює позицію НБУ Тантелі Ратувухері. Зараз резерви Нацбанку становлять $14 млрд, а голова НБУ Валерія Гонтарева обіцяла, що ще до кінця 2015 року вони зростуть до $18 млрд. «Це досить амбіційне завдання. Але для отримання четвертого траншу Україна повинна буде виконати ряд «маяків». Чи встигне вона це зробити до кінця року – питання», – каже Олександр Вальчишен. У НБУ розраховують, що до кінця 2016 року міжнародні резерви зростуть з $14,1 млрд до $17,2 млрд.
В отриманні третього траншу президент Петро Порошенко побачив і політичний підтекст. «І, як не парадоксально, резолюція Фонду це також сигнал агресору, який намагався нам поставити палиці в колеса навіть на сесії Ради керуючих МВФ. Спроби Росії підірвати солідарність МВФ з Україною та зірвати рішення про транш провалилися. Кремль програв в цій операції», – заявив він. Не виключено, що виділення четвертого траншу стане не менш політичним. «Зірваний процес приватизації і невирішене питання з ПриватБанком можна розглядати як перешкоду для траншу, – вважає Віталій Шапран. – У той же час Фонд – це організація, створена політичними владами різних країн, і вона має право на політичні рішення. Після виборів в США аналітики чекають серйозного шторму на сировинних ринках, і, звичайно, МВФ, Світовий банк і ЄБРР не зацікавлені в тому, щоб країна їхніх операцій (Україна. – FinClub) стала центром фінансової нестабільності в Центральній і Східній Європі». Якщо ціни на сталевий прокат опустяться нижче за $300, а на ЗРС – нижче за $40, на пшеницю – нижче за 120 євро, наприклад, вже в листопаді-грудні 2016 року, то, крім як «поквапити Фонд і інших наших західних партнерів, вибору особливого й не залишається», зазначає експерт.
Але «домашнє завдання» Україна все ж повинна виконати. «Подальший прогрес в галузі фінансових реформ має ключове значення для забезпечення середньострокової стійкості. Влада повинна уникати змін податкової політики, які призводять до зростання дефіциту. Акцент повинен бути зроблений на поліпшенні податкового та митного адміністрування. Крім того, пенсійна реформа має вирішальне значення для зниження великого структурного дефіциту Пенсійного фонду, допоможе зменшити бюджетний дефіцит і державний борг, і створити можливості довести пенсії до стійких рівнів з часом», – поставили в Фонді завдання Україні.
Буде потрібно від України також поступово зняти адміністративні обмеження на валютному ринку, список яких НБУ переглянув вчора, а також домовитися щодо суверенної заборгованості – проблема 3-мільярдного боргу режиму Януковича. «У той час як програма зіткнулася з істотними ризиками з самого початку і не змогла досягти багатьох своїх цілей, вона служила важливим якорем політики в умовах невизначеності», – підкреслюють у Фонді
Вікторія Руденко
За матеріалами:
Фінансовий клуб
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас