Голодні ігри: на чому заробляють українські банки


Голодні ігри: на чому заробляють українські банки

Українські банки в незавидному становищі. Національний банк тисне посиленням нормативних вимог, гривня – нестабільністю, а позичальники – небажанням погашати кредити. Все це призводить до того, що банківська система зазнає серйозних збитків. За 2015 рік вони склали 66,6 млрд гривень. Цей рік особливого полегшення також не приніс: за підсумками 7 місяців банківський сектор втратив ще 9,3 млрд гривень. Втім, банки не здаються і прагнуть отримувати вигоду з усього. Іноді це призводить до появи нових послуг і стимулює розвиток цілих сегментів обслуговування. Але в деяких випадках виливається і в необгрунтовані побори з клієнтів.

План по валу, вал за планом

Умовно валові (операційні) доходи, що отримуються банками, можна розділити на процентні і комісійні. До перших відносяться доходи від кредитів, від розміщення коштів на рахунках в інших банках, від боргових інструментів (наприклад, по ОВДП) і від “побічних” операцій, таких як факторинг, лізинг і т.д.

До комісійних зараховують доходи, одержувані, наприклад, від обслуговування клієнтів, проведення операцій за їхніми рахунками, видачі готівкових коштів через касу, банкомати, за супровід карткових рахунків.

Процентні доходи, за даними Нацбанку, займають в загальній структурі заробітку банків ключове місце. Їх частка на 1 серпня становила близько 78%. Але з огляду на те, що кредитування в країні, фактично, зупинилося, банки продовжують отримувати відсотки за рахунок старого кредитного портфеля, який природним шляхом скорочується, в той час як припливу нових позик немає.

“Процентні доходи залишаються ключовими. Але на відміну від останніх кількох років, в структурі доходів результат від торгових операцій має від’ємне значення, що спричинено переоцінкою валютних активів і зобов’язань”, – пояснює директор фінансового департаменту агентства IBI-Rating Ганна Апостолова.

При цьому банки дедалі більше роблять наголос на комісійних. Наприклад, якщо в 2011 році співвідношення процентних і комісійних доходів становило приблизно 6,5: 1, то в 2016 році розрив скоротився до 5,4: 1, а їх частка в загальному обсязі доходів на 1 серпня досягла 17%. “Тренд зростання комісійних доходів намітився ще в посткризовому періоді (після 2009 року, – ред.). Саме тоді відбулося погіршення якості кредитних портфелів і намітилося зниження темпів кредитування”, – говорить Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

Витратити з розумом

Структура витрат банків стала більш «класичною». Згідно з офіційною статистикою НБУ, найбільшу вагу займають процентні (близько 50%) і адміністративні витрати (трохи менше 20%). Однак чималу частку як і раніше становлять і відрахування в резерви – на 1 серпня цей показник знаходився на рівні 19,8%.

“У зв’язку з погіршенням якості активів і з переходом на міжнародні стандарти фінзвітності, в 2015 році, втім, як і в 2014 році, відрахування на формування резервів під активні операції були досить істотними, внаслідок чого банківська система отримала збиток”, – уточнила Ганна Апостолова .

Але при цьому обсяги коштів, які банки направляють на поповнення резервів, істотно знизилися. Наприклад, в на початку 2015 року частка відрахувань у резерви перевищувала 49% всіх витрат. Таке зниження експерти пов’язують зі стабілізацією банківської системи.

У пошуках вигоди

Банкіри говорять, що системні фінустанови як і раніше, непогано заробляють на відсотках завдяки великим залишкам на клієнтських рахунках до запитання.

“Банки за такими рахунками, як правило, не нараховують відсотки клієнтам зовсім, або ж вони мінімальні. І при досить високій вартості кредитних ресурсів виходить хороший дохід. Саме з цієї причини великі банки так б’ються на арені “зарплатних проектів”, – розповідає директор департаменту маркетингу і сегментів UniCredit Bank Дмитро Коваленко.

З цієї ж причини досить “смачним” залишається для банків малий і середній бізнес, який з причини відсутності довгих кредитних ресурсів, користується короткостроковими дорогими позиками, в тому числі, овердрафтами. Паралельно банки конкурують в сегменті безготівкових платежів і карткових трансакцій. І це не означає, що операції зі зняття готівки збиткові. Адже банки-емітенти платіжних карт закладають свої витрати в тому чи іншому вигляді в карткові тарифи.

“Справа в тому, що при безготівкових розрахунках собівартість транзакцій істотно менше. Але, найголовніше, там виникає важливе джерело доходів – торгово-сервісні підприємства. І банки в даному випадку “не оббирають” цього “третього гравця”, оскільки бізнес отримує клієнта, готового купувати товар і послуги, а маржа у магазинів і підприємств істотно перевищує банківські комісії в даному випадку”, – пояснив Дмитро Коваленко.

Також банки поступово збільшують спектр своїх послуг і монетизують їх. “Відбувається розширення розрахунково-касового обслуговування, з’являються нові сервіси, такі як консультації, послуги з гарантійними операціями і т.д.”, – наводить приклад голова правління “Вектор Банку” Вадим Березовик. Разом з тим, гонитва за дзвінкою монетою обертається тим, що платними стають послуги, які до цього мали мінімальну вартість, або і зовсім не тарифікувалися. “В першу чергу, це торкнулося найбільш масових операцій – операцій для фізичних осіб. При цьому мікроплатежі стають досить витратними. Вводиться оплата і за інформаційні послуги, довідки, виписки”, – уточнює Андрій Шевчишин.

І це навряд чи можна назвати позитивною тенденцією. Клієнт, який звик не платити за конкретні операції або отримувати їх безкоштовно в рамках пакетної пропозиції, тепер змушений розщедрюватися, що явно не додає банкам очок в його очах.

Затиснувши кишені

Вадим Березовик вважає, що в доступному для огляду майбутньому банки продовжать шукати додаткові джерела заробітку, і скорочувати витрати. “Деякі учасники ринку зменшують свої мережі. Вони прораховують ефективність співробітника, окремо взятої точки продажів. І якщо є чіткі сигнали низької ефективності, збитковості, підрозділ ліквідуються”, – пояснює керівник “Вектор Банку”. Ще один стійкий тренд – заміщення продуктів в офлайні на онлайн-канали. Це вимагає додаткових капіталовкладень, але по факту дає відчутне скорочення витрат.

“Завдання будь-якого універсального банку – бути повноцінно представленим в digital. Тут гравці проходять хороший тест на правильно закладені архітектури систем автоматизації, можливості інтеграції онлайн-платформ з внутрішньою інфраструктурою, уміння побудувати хороший користувальницький інтерфейс, відстеження клієнтського досвіду”, – перераховує переваги “онлайну” Дмитро Коваленко.

Робляться спроби використовувати і альтернативні канали. Як приклад, співпраця з фінансовими та нефінансовими посередниками, які допомагають банкам просувати свої продукти, що також дозволяє оптимізувати витрати і структуру персоналу. Крім того, збільшується різноманітність пакетних пропозицій. Однак в цьому випадку виграє більшою мірою саме банк. Так, клієнт в теорії отримує економію, купуючи цілий набір послуг “оптом”. Але в більшості випадків він користується лише малою частиною сервісів, в результаті за них переплачуючи, в той час як для банку – це як раз не ситуативний, а стабільний потік комісійних доходів.

Павло Харламов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua