2088
Як змінювався оборонний бюджет України і скільки коштує армія
— Казна та Політика
На цьому тижні в парламент повинен потрапити проект державного бюджету на 2017 рік. Як стверджують в Кабміні, пріоритет фінансування – це національна безпека і оборона, на яку планується виділити не менше 5% від ВВП. Тобто близько 129 млрд грн. Це навіть більше, ніж було виділено в 2016 році. У той же час ці гроші призначені абсолютно для всіх силових структур, включаючи армію, яка в умовах війни може отримати суму вдвічі меншу, ніж необхідно для її нормального функціонування, вважають експерти. Поточний бюджет Міноборони не виконується: у 2016 році ВСУ ризикують недоотримати до 10 млрд грн від раніше запланованих коштів. На думку експертів, держава фінансує збройні сили так, наче країна як і раніше живе в умовах мирного часу.
НИЖЧЕ ВІД КРИТИЧНОГО РІВНЯ. У неділю член бюджетного комітету Верховної Ради, народний депутат Павло Унгурян заявив, що вже на цьому тижні в парламент потрапить проект Держбюджету-2017. Як відомо, згідно із законодавством, перший варіант головного фінансового документа країни на кожний наступний рік має бути поданий на розгляд депутатів до 15 вересня попереднього року. Як пообіцяв в п’ятницю прем’єр-міністр Володимир Гройсман, бюджет 2017 року буде відповідати реальному економічному стану нашої країни. “Ми плануємо масштабне будівництво доріг і зміну фінансування цього напрямку. Перший пріоритет у нас – безпека і оборона”, – уточнив Гройсман.
Раніше міністр фінансів Олександр Данилюк пообіцяв, що в майбутньому році витрати на національну безпеку і оборону будуть такими ж, як і в 2016 році, тобто на рівні 5% від ВВП. В абсолютних величинах, за словами міністра, – це 129 млрд грн (на 2016 рік було заплановано 113 млрд). Ці кошти призначені для всього силового блоку країни, а безпосередньо на потреби армії планується виділити суму, еквівалентну 3% від ВВП.
Втім, за словами експертів, реальні суми, які отримує армія, ймовірно не будуть відповідати заявленому рівню. Як пояснив член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат Дмитро Тимчук, показник в 3% від ВВП закладено в коаліційній угоді, і тому він повинен виконуватися. Однак, наприклад, оборонний бюджет 2016 року, згідно з яким армія повинна була отримати 55 млрд грн, становить 2,3% від ВВП. “І то ми маємо провал до 10 млрд грн, які планувалося пустити в тому числі на фінансування держоборонзамовлення. Частина цих коштів, у вигляді розділу шкури невбитого ведмедя, закладалася в бюджет в якості можливого ефекту від прийняття закону про спецконфіскації (про повернення активів екс-президента Віктора Януковича. – Авт.). Але відповідний законопроект Верховна Рада не один раз провалювала. Саме тому, станом на початок вересня, держоборонзамовлення профінансоване лише на 20%”, – пояснив Тимчук.
За його словами, ще одна проблема – це “плаваюча” кількість збройних сил, пов’язана з процесом демобілізації військовозобов’язаних, призваних у 2015 році. Кількість контрактників, які повинні були прийти їм на зміну, було неможливо зафіксувати на початку року, а значить, і заздалегідь передбачити, скільки грошей знадобиться на їх утримання. “Саме тому на загальному тлі недофінансування з листопада, а можливо, вже з жовтня ми можемо отримати проблеми з виплатою грошового забезпечення. Щоб цього не допустити, в бюджеті було зарезервовано 2 млрд грн за рахунок коштів на будівництво і придбання житла для військовослужбовців. З червня на ці цілі не було виділено ні копійки”, – пояснив Дмитро Тимчук.
Тим часом, за словами помічника міністра оборони Юрія Бірюкова, для військового відомства існує поняття “критичний рівень фінансування”, який становить 62,6 млрд грн. Бірюков нагадав, що спочатку в 2016 році армія просила 86,9 млрд грн, отримавши на папері бюджет нижче цього рівня, який, до того ж, не виконується.
За словами Бірюкова, попередньо, в 2017 році військовому відомству пообіцяли 62 млрд грн фінансування. “А ми просимо 108 мільярдів, за критичної потреби в 85 мільярдів. Щоб будувати будинки, купувати нові сухпайки, форму з дорогої і якісної тканини, нові берці. Купувати бронетранспортери і танки. Можливо, навіть і на корабель якийсь грошей витратити” , – розповів Бірюков.
Втім, за словами Дмитра Тимчука, в реальності оборонний бюджет майбутнього року може скласти 1,8% ВВП – саме такі цифри отримав на руки профільний комітет. За словами екс-міністра оборони Анатолія Гриценка, в абсолютних цифрах йдеться максимум про 53 млрд грн, які згоден дати Мінфін.
БЮДЖЕТ МИРУ. В останні 10 років Збройні сили України завжди отримували досить мізерне фінансування (див. інфографіку). При цьому навіть передбачені бюджетом кошти майже завжди надходили не в повному обсязі. Відбувалося це тому, що однією зі складових оборонного бюджету завжди був так званий спеціальний фонд, який формується за рахунок власної господарської діяльності Міноборони, наприклад, шляхом реалізації надлишкового військового майна. Спецфонд, до речі, існує досі (за словами Бірюкова, в 2016 році Міноборони самостійно мало покрити до 4,6 млрд грн своїх витрат). Однак на можливості спецфонду ніхто ніколи не розраховував всерйоз, тому що в окремі роки він наповнювався лише на 6-10%.
А реальні потреби армії завжди були вищі за ті, які могла забезпечити держава. Так, в 2009 році тодішній міністр оборони Юрій Єхануров заявив, що ЗСУ для нормального розвитку повинні отримувати хоча б 17,5 млрд грн на рік (при курсі долара 8 грн), а для повноцінного виконання всіх програм – 32 млрд.
У той же час світовий досвід передбачає куди більший рівень витрат на збройні сили. Директор інформаційно-консалтингової компанії Defence-Express Сергій Згурець пояснює, що потреби армії повинні розраховуватися за формулою $10 млрд на 100 тисяч військовослужбовців. “А у нас 245 тисяч військовослужбовців, плюс ще кілька програм переозброєння армії”, – пояснив експерт.
У свою чергу, Дмитро Тимчук нагадав, що 2% ВВП є показником мирного часу для країн НАТО з рівнем ВВП незрівнянно більшим, ніж в Україні. З досвіду конфліктів минулого століття держава, що воює, повинна витрачати на армію 20-30% ВВП. “Якщо ми витратимо стільки грошей на оборону, у нас настане повний соціальний крах. Передбачені коаліційною угодою 3% ВВП – це крихти в умовах війни, але хоча б ці умови потрібно виконати. Саме тому комітет не підтримає варіант бюджету, в якому на потреби армії будуть передбачені 1,8% від ВВП. В іншому випадку у нас знову більше 70% коштів будуть витрачатися на проїдання, а на військову підготовку і закупівлю нової техніки підуть сущі копійки”, – попередив Дмитро Тимчук.
На думку Сергія Згурця, якщо існуючий рівень фінансування збережеться, то в майбутньому році армія знову може розраховувати лише на постачання відремонтованих і модернізованих зразків техніки. “Нове обладнання буде надходити точково і істотного впливу не матиме. У нас прийнята державна програма розвитку озброєння, але вона спирається на ресурсні обмеження. Переозброєння йде повільніше, ніж це необхідно. Пріоритет зроблений на розвитку сухопутних військ, тому що потрібно забезпечити війська доступним озброєнням. А якщо брати, наприклад, ВМС, то проект будівництва корвета заморожений. Ставка зроблена на реалізацію концепції “москитного флоту”, який буде складатися з маленьких ракетних і ракетно-артилерійських катерів типу “Гюрза”, “Лань” або “Кентавр”, – пояснив Згурець.
У Кабміні ж кажуть, що теж зацікавлені в збільшенні витрат на оборону, але виходять з можливостей України.
Ігор Вєтров
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
