482
Фермери і банки - боротьба за виживання
— Кредит&Депозит
Для України питання фінансування аграрного ринку завжди було актуальним. У зв’язку з кризою на банківському поприщі, що загострилася, шанси на отримання кредиту для фермерських господарств стали малоймовірними. Хоча, як стверджують банкіри, високі ставки за кредитами – не єдиний фактор, що впливає на можливості фінансування фермерських пыдприэмств.
Сільське господарство в Україні за останні два роки виробляє понад 10% ВВП, а це призводить до того, що роль його в експорті країни стабільно збільшується. Понад 40% валютної виручки України забезпечує агропромисловий комплекс. Як зазначила виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова, при загальному падінні експорту країни на 30% зниження експорту агропродукції в інвалюті становить лише 13%.
“Значною мірою це спричинено зниженням цін на сировину на світових ринках. І це найкращий показник серед усіх галузей економіки України. Можна сказати, що це той унікальний випадок, коли навіть падіння можна оцінити позитивно”, – коментує Коробкова.
Згідно з розрахунками Незалежної Асоціації Банків, частка поганих кредитів в аграрному секторі становить 11% при загальному показнику – 22%.
“Варто зазначити, що аграрій, всупереч розхожій думці, досить надійний позичальник. Звичайно, я зараз не враховую негативні історії з декількома холдингами, які раніше зловживали залученням “дешевого” валютного фінансування”, – відзначає виконавчий директор НАБУ.
Станом на перше липня 2014 року частка кредитів сільського господарства в загальному портфелі кредитів юридичних осіб становила 7,1%, а за два роки, першого липня 2016 року, цей показник збільшився до позначки 7,3%.
Начальник управління розвитку продажів в агросекторі Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська зазначила, що банківські кредити на сьогоднішній день стають доступнішими для потенційних клієнтів в агросекторі. Єдина проблема, яку озвучила Тетяна Поплавська, – знайти такого клієнта.
“Бізнес навчився виживати без банків”, – такими словами коментує начальник управління розвитку продажів в агросекторі Банку Кредит Дніпро цю проблему.
У пошані маленький бізнес
27 млн гектарів з року на рік земельний банк обробляє у всіх українських аграріїв. Близько 27% із загального обсягу обробляють великі агрохолдинги. Це саме ті 10-20 компаній, які виробляють великий обсяг продукції. Далі вони ж (компанії, – ред.) цю продукцію самостійно виводять на експорт. За словами Тетяни Поплавської, саме до таких компаній потрібно застосовувати один підхід в кредитуванні.
“Є великий прошарок клієнтів, який становить 60% від загального земельного банку, – середні, невеликі виробники (клієнти)”, – відзначає вона.
Такі компанії обробляють від 500 до 50 000 тисяч гектар. За словами Поплавської, це саме та основа, яка зараз не дає необхідної ефективності від оброблюваної землі. На сьогоднішній день масовий сегмент серед компаній – це дрібні компанії.
За оцінками МінАПК, в Україні працюють близько 40 тисяч фермерських господарств, 10% агрокомпаній виробляють 90% продукції, до того ж, у зв’язку з припиненням спеціального режиму з ПДВ з 2017 року, збільшиться дефіцит оборотних коштів на суму близько 30 млрд грн.
Все ж таки, незважаючи на незначне збільшення кредитів в 2016 році, для багатьох фермерів кредитування залишається непосильно дорогим інструментом.
Банкіри виділяють два основні чинники, які стримують розвиток агрокредитування в країні – специфічні фактори та загальні.
До специфічних відносять: слабку якість фінансового планування, обліку і звітності, відсутність достовірної статистики землекористування, відсутність ліквідної “твердої” застави.
Загальні чинники продиктовані низьким рівнем захисту прав кредиторів і інвесторів, високою вартістю кредитів, високими процентними ставками, які поступово все ж мають тренд до зниження, і так далі.
Говорити про доступність кредитів в найближчому майбутньому не представляється можливим, а для того, щоб в аграрному секторі залишалася можливість залучати фінансові ресурси на вигідних умовах, необхідно шукати нові ефективні інструменти.
Переймаємо у Бразилії
Сергій Щепанський, голова правління Агропросперіс Банку, до актуальних і перспективних інструментів агрофінансування навів приклад бразильського досвіду, або як його інакше трактують – Cedula Producto Rural (далі CPR), це боргові зобов’язання, які повністю забезпечені заставою майбутнього врожаю і можуть легко обертатися на ринку до настання дати їх виконання. В Україні CPR назвали простіше: аграрні розписки.
4 роки тому, а саме в 2012 році, був прийнятий закон про аграрні розписки, набув сили він в березні 2013 року. Влітку 2013 року урядом було прийнято рішення про затвердження Порядку ведення Реєстру аграрних розписок. Уже взимку 2014 року було створено Державне підприємство Аграрні реєстри.
У тому ж 2014 році було прийнято рішення, після наказу Мін’юсту та Мінагрополітики, впровадити в дію використання аграрних розписок в Україні.
У вигляді пілотного проекту аграрні розписки стартували в Полтавській області. Рік по тому, у вересні 2015 року, до Полтавської області приєдналися ще 3 регіони – Вінниця, Харків і Черкаси.
Після впровадження пілотного проекту були зафіксовані недоліки від поширення аграрних розписок. До однієї з таких проблем віднесли розбіжності в податковому законодавстві. На жаль, але Податковий кодекс на поточний момент ніяк не регулює цей інструмент. Другий момент – незважаючи на те, що банки виявляють активність і зацікавленість у роботі з аграрними розписками, Національний банк поки що не підтвердив фінансовим установам порядок формування резервів під аграрні розписки.
НАБУ vs НБУ
У квітні місяці НАБУ підготувало лист, кінцевим адресатом якого виступив НБУ. У листі відомство просить у регулятора в рамках пілотного проекту, пом’якшити вимоги при визначенні розміру кредитного ризику за операціями з аграрними розписками.
В цілому, суть проекту щодо аграрних розписок полягає в тому, щоб дозволити банкам-учасникам при кредитуванні під аграрні розписки використовувати низькі значення коефіцієнта ймовірності дефолту.
За попередніми розрахунками експертів НАБУ, згідно з проектом Положення є всі підстави очікувати, що для позичальників сегмента малого і середнього агробізнесу значення коефіцієнтів ймовірності дефолту перевищуватимуть фактичний рівень дефолтів і втрат за активами таких клієнтів.
У свою чергу, завищення розміру кредитного ризику за операціями з аграрними розписками створить надлишковий тиск на капітал банків, що не дозволить їм повноцінно працювати з новим фінансовим інструментом. А також обмежувати доступ аграріїв до фінансових ресурсів банків.
“Таким чином, може скластися ситуація, коли “де-юре” використання аграрних розписок буде дозволено, але “де-факто” банки не зможуть широко ними користуватися при роботі з аграріями в сегменті малого і середнього бізнесу, – пояснює виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова .
За її словами, концепція проекту передбачає, що позичальниками можуть бути малі і середні аграрні підприємства, в яких земельний банк становить до 5 000 га, а річний обсяг виручки від реалізації не перевищує 70 млн грн. При цьому загальний розмір зобов’язання за аграрних розписками одного боржника не може бути більше ніж 15 млн грн.
Для банків максимальний розмір портфеля активних операцій з аграрними розписками (кредити, обліку і т.п.) не повинен перевищувати 10% від розміру регулятивного капіталу.
Юлія Кузнєцова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
