2168
Великі торгові мережі прагнуть повернути втрати від вимушеного стримування цін
— Фондовий ринок
За Даними Державної служби статистики України, за сім місяців 2016 року оборот роздрібної торгівлі в Україні збільшився на 2,4% (до 628,9 млрд грн) у порівнянні з аналогічним періодом року минулого. При цьому загалом за 2015 рік він впав на 20,7%. Водночас в Держстаті кажуть, що тільки в I кварталі 2016 року дохід населення, який може бути витрачений на закупівлю товарів і послуг (наявний дохід), зріс на 11% (до 297 млрд грн) у порівнянні з I кварталом 2015-го.
Всі ці тенденції можуть свідчити про збільшення попиту на товари народного споживання і пожвавлення в ритейлі – роздрібної торгівлі. Hubs розбирався, яка ситуація зараз на ринку рітейлу, зокрема, у великих торгових мереж, і яких змін варто очікувати незабаром.
Учасники ринку рітейлу стверджують, що в кожному із сегментів (продуктовий, drogerie (косметика, засоби гігієни, лікарські препарати), ПТтаЕ (побутова техніка та електроніка), гаджети, fashion, beauty) ситуація відрізняється. Але при цьому відзначають і загальну тенденцію: в 2014-2015 роках всі вони стримували зростання цін, оскільки інфляція і девальвація призвели до різкого падіння купівельної спроможності населення, і продавати товар з колишньої націнкою стало неможливо.
Рітейлери запевняють, що оборот зростає не за рахунок збільшення продажів, а за рахунок інфляції і девальвації, а в кількісному вирахуванні продажі впали. Але об’єктивних даних немає: самі рітейлери не хочуть розкривати їх, Держстат натомість оперує сумами, а не одиницями продукціі.Експерти прогнозують, що в найбільш виграшному становищі зараз будуть великі мережі-дискаунтери, які можуть собі дозволити конкурувати за рахунок більш низьких цін. А тим, хто не може цього робити, доведеться або оптимізувати витрати на бізнес і виплати по кредитах, або ж скорочувати обсяги бізнесу або йти з ринку.
Рітейлери надолужують втрачене
Кризові явища стали ударом для всього рітейлу. Щоправда, від продуктів харчування споживач відмовиться не так просто, як від покупки речей не першої необхідності. «Практично всі мережі (в першу чергу одягу і взуття, товари для краси) постаралися пом’якшити стрибок цін, пожертвувавши прибутком. Ціни вони підвищували не так сильно, як девальвувала гривня. І той, хто був жорстко зав’язаний на курс національної валюти (наприклад, ПТтаЕ), відзначив різке падіння продажів. А продуктові мережі переглянули асортимент імпортних товарів і принципи роботи з посередниками, перейшовши на прямі контракти з виробниками. Але в цілому зниження маржі у рітейлерів вже залишилося в минулому. У другому кварталі цього року мережі почали поступово підвищувати ціни, намагаючись компенсувати втрати попередніх двох років», – розповіла генеральний директор Асоціації рітейлерів України Марина Черненко.
Опитані Держстатом рітейлери повідомили про зростання продажів в квітні-червні. З 657 респондентів його зафіксували 38%, ще 30% відповіли, що в порівнянні з I кварталом виручка не змінилася, а 31% – що зменшилася. Не зміг дати відповід 1%. Третина рітейлерів вважає, що виручка їхніх компанії в липні-вересні зросте. При цьому 47% опитаних очікують і подальшого зростання цін, незважаючи на зафіксовану в червні і липні дефляцію. Лише 2% вважають, що товари в роздрібній торгівлі подешевшають.
Щоправда, незважаючи на зростання цін, що намітилося, передумови для збільшення попиту не настільки очевидні. «Про зростання продажів на 3-4% рітейлери говорили вже з березня. Але вже восени населення буде витрачати багато грошей на комунальні послуги», – поділився прогнозами генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж (УАПТМ) Олексій Дорошенко.
На його думку, недавній штраф, який наклав на низку супермаркетів Антимонопольний комітет України, посприяв розвитку конкуренції. «Якщо раніше рітейлери могли сісти за один стіл і домовитися про підвищення цін, то зараз такого немає. Втриматися можна за рахунок більш низьких цін, не можуть гравці зараз йти на змову», – запевняє він.
За словами Дорошенка, продуктові супермаркети стануть більше заробляти на так званих соціальних продуктах. Уряд вирішив скоротити перелік соціальних продуктів, а по можливості і зовсім відмовитися від державного регулювання цін на продовольство. З такою ініціативою виступило Мінекономрозвитку. Експеримент стартував15 серпня, на 3-4 місяці ціни на всі продукти харчування і послуги відпустили. Йдеться про хліб, борошно, макаронні вироби, молоко, сир, олію, яйця і т.д.
«Якщо до цього була гранична націнка на соціальні продукти харчування 15%, то тепер рітейлери явно не стануть на цьому зупинятися», – прогнозує він. І додає, що ціни в країні на найдешевші продукти харчування ростуть швидше, ніж на дорогі: саме ці товари збідніле населення купує дедалі більше.
До фінішу прийдуть не всі
У будь-якому разі компенсувати втрати минулих років зможуть тепер не всі: частина рітейлерів вже пішла з нашого ринку. Так, в 2014 році його залишили кілька великих представників світових брендів одягу і аксесуарів: Bosco, Esprit, OVS, River Island, s.Oliver і s.Oliver Kids, Minelli, Lee Cooper і New Look.
«З великих гравців пішли в основному російські оператори, такі як Bosco, «РосІнтер Україна», Centro, Kira Plastinina, “Перекресток” та інші. Їхнє місце активно займають оператори з Туреччини (такі як LC Waikiki, Laboca), Європи (Steiff, Falke), США (Calvin Klein, Arena, New Balance). Також активно розвиваються українські виробники одягу, відкриваючи все більше магазинів – хороший приклад: магазини Goldi, Arber, U Dress та інші», – зазначає Марина Черненко.
За її словами, якщо говорити про ПТтаЕ і fashion-ритейли, то ціни зросли на всі імпортні товари. «Зростання становило (в порівнянні з початком 2014-го) 70-250%, розкид дуже великий. Саме в fashion зростання становило 30-50% в 2015-му, і ще 20-40% в 2016-му. У сегменті косметики зростання в 2016 становило від 15 до 60%, за 2015-й дані найрізноманітніші: деякі тримали, підвищуючи на 5-10% щокварталу, інші проводили підвищення в кілька етапів – березень, червень – серпень, вересень – грудень: кожен раз від 5 до 20%. Загальна тенденція – реакцію споживачів намагалися пом’якшити, не підвищуючи відразу на необхідну для збереження маржі при продажу імпортної продукції суму, а розтягуючи її в часі. Але подорожчали всі без винятку категорії товарів», – поділилася цифрами керівник асоціації рітейлерів.
Міцні горішки
FMCG-сегмент (споживчі товари, що швидко обертаються: продукти харчування, побутова хімія, сигарети та інші товари повсякденного попиту – ред.), додає Черненко, виявився найстійкішим, і основні оператори ринку активно розвиваються: «АТБ», Fozzy, «Наш Край», EVA, Prostor, Watsons. «З продуктових мереж згорнув свою активність тільки «Амстор», але тут причина не стільки в бізнесі, скільки в корпоративному конфлікті і експропріації бойовиками магазинів мережі на окупованих територіях – в ОРДЛО», – пояснює Марина Черненко. Те, що раніше власники втратили бізнес в Криму і на Донбасі, вплинуло на зростання кількості торговельних мереж в інших регіонах. Щоправда, учасники ринку помітили, що люди стали більше купувати в невеликих магазинчиках. Вони жертвують зручністю супермаркету, де можна купити відразу все необхідне, вважаючи за краще відшукати дешевше, скажімо, в двох точках. Крім того, нестабільний курс гривні вже не раз призводив до того, що українці кидалися закуповувати продукти тривалого зберігання про запас.
Відповідно до щорічного дослідження компанії GT Partners Ukraine, в 2015 році лідери українського ринку продовольчого ритейла збільшили свої мережі на 162 650 кв м. Загальна площа магазинів першої десятки за темпами зростання досягла 1,286 млн кв м. У першу десятку входять всеукраїнські мережі Fozzy Group («Сільпо», «Фора»), «АТБ», Novus, «Караван», «Наш край»,«Таврія В» (Одеса і область, Миколаїв, Херсон, Київ, Хмельницький), «Рукавичка» (Західна Україна), «Лоток» (Київська та Хмельницька обл.), «Обжора» (Донецька обл.), «Файно-маркет» (Кіровоградська обл.).
У минулому році за відкриттям нових продуктових магазинів лідирував «АТБ-Маркет» – 54 нових магазини. Втім, розвиваються продуктові мережі не так активно, як раніше. Для порівняння: в 2013-му десятка лідерів додала 181 000 кв м, загальна площа їхніх магазинів становила 1,355 млн кв м. З продуктового рітейлу пішли мережі «Амстор», «Бі-Маркет», «Барвінок», «Край» і «Страна».
Серед drogerie (косметика) в 2015 році найактивніше розвивалася мережа рroStor – відкрилися 109 нових магазинів. Найбільше магазинів побутової техніки та електроніки, 17 нових, відкрила мережа Comfy.
Продатися дорожче не вийде
Експерти сходяться в тому, що на мережі супермаркетів і гіпермаркети FMCG-сегменту в недалекому майбутньому чекають зміни. Це обумовлено недостатніми темпами зростання споживчого попиту, а також тим, що бізнесу доводиться економити або вишукувати способи для пошуку коштів на виплату кредитів. Єдине, в чому немає єдиної думки, це масштаби змін і жертв, на які будуть змушені піти рітейлери.
Гендиректор УАПТС Олексій Дорошенко прогнозує, що вже незабаром ринок рітейлу чекають злиття та поглинання. Причина, на думку експерта, в тому, що багато торгових мереж не в змозі далі повноцінно обслуговувати свої борги. За його прогнозами, в найближчі пару років на українському ринку посилять позиції найбільші продуктові роздрібні мережі, такі як «АТБ», «Сільпо» і «Ашан». Які будуть поглинати ті супермаркети, що в першу п’ятірку не входять.
Власне, якщо говорити про борги, рітейлерів не на жарт «трусить». Банки-кредитори вибивають борги з мережі магазинів «Фуршет», «Фудмаркет» (“Велика кишеня”), «Фоззі-Фуд» («Сільпо») та ін. Бажаючі можуть знайти конфлікт на будь-який смак: тут і сварки співвласників, і різноманітні спроби вивести бізнес з-під удару…
На думку Дорошенка, від цього виграють в тому числі і споживачі, оскільки володіти більшою частиною супермаркетів в країні будуть більш успішні гравці. Та й постачальникам стане краще, якщо ринок очиститься від недоброчесних компаній, які підривають відносини, накопичуючи значні борги перед постачальниками.
Тут можна говорити про загрозу монополізації ринку найбільшими компаніями. Згідно із законом про економічну конкуренуціі, одній компанії досить зайняти 35% ринку, щоб вважалося, що вона займає домінуюче положення, а п’яти гравцям треба для цього займати разом 80%. З боку постачальників і так вже були нарікання, що такі компанії ставлять їх в жорсткі рамки.
«Зараз за формальними ознаками навіть близько лідери не стоять з цими обмеженнями. Але це ті мережі, які завжди жорстко конкурують. Вони можуть руки викручувати, але вони платять! Другий ешелон затримує виплати і платить не завжди. Про третій і говорити нема чого», – відповідає на це Дорошенко. Щоправда, ніхто не може постачальникам гарантувати, що так буде завжди і їм не доведеться скаржитися вже на великі компанії, які затримують платежі.
Говорячи про майбутні покупки рітейл-бізнесу, слід розуміти, що взагалі йдеться не про купівлю нерухомості. Для оцінки вартості торгової мережі заведено підраховувати річний товарообіг і додавати його до вартості нерухомості, якщо вона не взята в оренду. Саме товарообіг є визначальним фактором при встановленні вартості мережі, і щоб продати її дорожче, перед продажем власник намагається товарообіг збільшити, показавши при аналізі позитивну динаміку. Не виключено, що хтось із українських рітейлерів навіть дещо прикрашав дані, щоб продати бізнес якнайдорожче.
Але, запевняє Дорошенко, за останні кілька років стало видно, що на капіталізацію бізнесу багато хто сподівався дарма. «Коли мережа виставляється на продаж, більш сильним конкурентам цікавий не їхній бізнес, адже він часто непрозорий і без чіткого позиціонування. Цікаві тільки торгові площі. Але практично всі гравці працюють на орендованих площах. Ціна купівлі-продажу торговельної мережі часто складається з вартості торгового обладнання і бонусу за поступку торгових площ. В результаті ціна поглинання невисока», – пояснює він.
За його словами, ті, хто не може продати актив за справедливою ціною, просто починає скорочувати площі під магазинами, переходячи в більш економні формати. Як приклад він наводить центр оптової торгівлі «Метро», який скорочує площу, яку займає в торговельних комплексах, що належатьйому. «Гіпермаркети стануть меншими за площею, а звільнена площа буде здаватися в оренду. Фактично гіпермаркет перетвориться на торговий комплекс. Таким чином, зміниться формат роботи одного з лідерів українського рітейлу. Мережа зможе заощадити на обслуговуючому персоналі, комунальних послугах, а також заробити на оренді», – говорить Олексій Дорошенко. Про те, щоб переформатувати мережу, власники задумалися ще близько трьох років тому. У 2013 році вже піднімалося питання можливого виходу мережі з України, але ринок вважали перспективним.
Однак Марина Черненко вважає, що в сегменті FMCG немає передумов для значних злиттів і поглинань. «Нові гравці на ринок не виходять, ті, що вже працюють, не мають достатніх вільних ресурсів для поглинання великих мереж. За нашим прогнозом, можливі локальні угоди, коли йдеться не про купівлю всієї мережі, а про придбання окремих торгових точок», – прокоментувала вона.
За її спостереженнями, таким шляхом розширюються «АТБ», «Фора», «Сільпо», «Наш Край» і т.д. «Частина операторів воліють з якихось причин згортати свою активність в різних містах (наприклад, Billa розглядає можливість скоротити свою присутність в регіонах), локації , що звільнилися, займають магазини інших мереж. Але ще раз повторю, це не можна назвати злиттям або поглинанням, цей процес відбувається постійно і безперервно», – каже Черненко.
Як відзначають в асоціації рітейлерів, зараз активно розвивається ритейл (і не тільки продуктовий) в Південних і Західних областях України. Це пов’язано з тим, що раніше багато мереж концентрували свою увагу на столичному регіоні, а також на Центральній і Східній Україні. Після початку бойових дій в ОРДЛО багато ритейлерів (перш за все – «АТБ» і «Брусничка») стали більше уваги приділяти експансії на південь: це Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області. У Західній Україні активно розвивають свої бренди Fozzy Group, локальний оператор Volwest Group, мережі drogerie Eva, Prostor. Але при цьому, звертає увагу керівник асоціації, міжнародні оператори згортають свої плани розвитку. Так, BILLA в 2014 році відкрила 4 магазини з 11 запланованих, а з початку 2015-го жодного нового маркету мережі в Україні не з’явилося.
«Чур, я в будиночку»
Та й площ під торгівлю зараз більше, ніж ринку необхідно. Так, в цьому році заплановано введення в експлуатацію трьох сучасних ТРЦ (New Way, Lavina Mall, ЦУМ) в Києві і одного (Victoria Gardens) у Львові. Але роботу почав тільки New Way, дати відкриття всіх інших перенесли. В першу чергу – через нестачу орендарів. Хоча учасники ринку відзначають брак вільних приміщень для стріт-рітейлу в жвавих локаціях Києва і зниження вакантності діючих ТРЦ: зараз вона становить в середньому близько 6% проти трохи вище 10% роком раніше. Водночас рітейлери віддають перевагу вже працюючим ТРЦ, не ризикуючи інвестувати у відкриття магазинів в споруджуваних торгових центрах. Практично щотижня повідомляється про відкриття нових торгових точок в найбільших ТРЦ, таких як Gulliver, Ocean Plaza, «Проспект».
Рітейлери непродуктовою групи оптимізують роботу. Частина магазинів, таких як «Алло» і Comfy, використовують концепцію віртуального магазину: в торговій точці представлений обмежений асортимент продукції, решта можна замовити за допомогою встановлених в локації гаджетів. У ТРЦ РайON завдяки впровадженню нових технологій площа магазина Comfy знизилася вдвічи. Збільшує орендні площі Auchan – наприклад, в київських центрах відкриваються точки WOG Cafe. З інших методів економії Черненко називає те, що мережі акуратніше підходять до формування асортименту, обережності при закупівлі товарів під реалізацію, скорочують періоди розпродажів і акцій, зменшують пропонований розмір знижок.
Андрій Муравскій
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
