Небесні баталії: як пов'язані борги МАУ і конкуренція на авіаринку — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Небесні баталії: як пов'язані борги МАУ і конкуренція на авіаринку

Фондовий ринок
491
26 Липня СБУ провела обшуки в приміщеннях Державіаслужби (ДАС), а за місяць до того група озброєних людей в балаклавах, які пізніше виявилися співробітниками Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, з’явилася в офісі МАУ.
Силові органи взялися за розслідування діяльності авіаційного регулятора в 2014-2015 роках. Одна зі справ пов’язана також з аеропортом «Бориспіль», керівники якого могли бути причетні до розтрати держкоштів на суму 4,3 млн гривень за сприяння співробітників ДАС. У головний офіс «МАУ» на вулиці Харківське шосе оперативники прибули 14 червня для вилучення документів в рамках досудового розслідування за фактом зловживання службовим становищем вищими службовими особами ДАС. Інтерес до держструктур оперативників, які розслідують корупцію, зрозумілий. Але до чого тут приватна МАУ?
Факт зловживання, який належить розслідувати, – бездіяльність щодо несплати цією авіакомпанією зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність в 2014-2015 роках на суму близько 150 млн гривень. В результаті компанія отримувала неправомірну вигоду, а керівники ДАС (регулятора, який відповідає за стягнення зборів) цьому не перешкоджали, підозрюють в НАБУ. З березня 2014 по червень 2015-го службою керував Денис Антонюк, колишній співробітник МАУ, зв’язатися з яким Forbes не вдалося.
Заборгованість почала накопичуватися в 2014 році, коли, за словами президента МАУ Юрія Мірошникова, через різку девальвацію гривні ДАС виставила компанії рахунок щодо пасажирських зборів за новим валютним курсом. Авіакомпанія вважала несправедливою прив’язку до долара і платити відмовилася, тепер факт заборгованості вона оскаржує в судах. Втім, конкуренти авіаперевізника стверджують, що компанія МАУ продовжувала включати і стягувати його з пасажирів. «Навіть якщо суд визнає цей збір неправомірним, механізм повернення цих коштів неясний», – зазначає юрист, партнер юридичної фірми «Анте» Андрій Гук.
За словами Дар’ї Манжури, керівника управління зовнішніх комунікацій НАБУ, бюро задоволене результатами обшуку: «Потрібні документи були вилучені, слідство триватиме, і в разі наявності підстав будуть пред’явлені підозри конкретним особам». Поки їхні прізвища, як і терміни, протягом яких буде завершено розслідування, не називають.
Пікантність ситуації в тому, що підставою для початку досудового розслідування, яке стартувало ще в грудні 2015-го, стало звернення до НАБУ Асоціації авіапідприємств України (ААУ). Це об’єднання українських авіакомпаній, яке склалося на грунті конкуренції з МАУ ще в кінці 2014 року. При створенні в нього увійшли «Wizz Air Україна» (компанія пішла з ринку в квітні 2015 го), «Atlasjet Україна», UM Air, «Ютейр Україна» (зараз змінила назву на Azur Air), «Хорс», Trans Aero Handling . Про асоціацію як ініціатора розслідування повідомили в бюро, хоча керівництво ААУ прямо цей факт не підтвердило. «До звернення в бюро причетна низка авіакомпаній», – повідомив один з представників асоціації, при цьому не назвавши жодну з них. Але не виключено, що НАБУ в цій справі має і політичні цілі, які можуть бути пов’язані з постаттю головного акціонера авіакомпанії Ігоря Коломойського.
Хоч і не цілком очевидний, але зв’язок між боргами і конкурентною боротьбою на авіаринку все ж існує. Причому першим цей зв’язок зауважив саме регулятор – Державіаслужба. 17 травня набув чинності наказ ДАС про нові авіаційні правила щодо призначення та анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній. Одним з пунктів стало нововведення: обов’язкова умова видачі дозволу – відсутність у авіакомпанії непогашеної заборгованості перед Державіаслужбою. Виходить, навіть в разі наявності заборгованості, яка оскаржується в суді, як в даному випадку у МАУ, – з конкурентної боротьби за нові маршрути і, відповідно, пасажирів, перевізник випадає.
Баталії навколо авіаційних правил тривають з 2013 року, коли компанія МАУ отримала основну частину найпривабливіших маршрутів збанкрутілого «АероСвіту». Учасники ринку вважають це рішення відвертим лобіюванням інтересів МАУ і для відстоювання своїх інтересів створили асоціацію. Відтоді правила кілька разів змінювалися, за фактом ж відбувалося перетягування каната по лінії «МАУ – конкуренти»: якщо редакція правил влаштовувала учасників ринку, з нею категорично не погоджувалася провідна українська авіакомпанія, і навпаки.
Востаннє компроміс був досягнутий в червні минулого року, коли під тиском голови Мінінфраструктури Державіаслужба істотно пом’якшила попередню версію (наказ ДАС №686), запропоновану МАУ, яку інші учасники ринку вважали за кричуще дискримінаційну по відношенню до них. Наприклад, норма про обов’язкове володіння мінімум 50% акцій авіакомпанії українським резидентом для отримання призначень виключала з конкурентної боротьби «дочок» іноземних перевізників. А норма про обов’язкове виконання внутрішніх рейсів перед придбанням права виконувати міжнародні практично закривала доступ на ринок всім іншим авіакомпаніям. Ці найбільш суперечливі норми не скасували, але відстрочили їхнє введення на рік (до 5 червня 2016 року). Причому принцип конкурсного відбору на підставі виставлених претенденту балів, який повинен був забезпечити рівний і справедливий доступ до призначень на маршрути всім учасникам ринку, залишився.
На момент набуття чинності відстрочених норм політична кон’юнктура для МАУ змінилася, а борг перед державою, що накопичується, став предметом розлогих обговорень у ЗМІ. На початку квітня Державіаслужба наказом №222 внесла радикальні зміни в наказ №686. Нововведення не тільки повністю скасували суперечливі норми, які, на думку інших учасників ринку, були вигідні лише МАУ, але ще і ввели окремим пунктом вимогу про відсутність боргів, що автоматично виключало найбільшого авіаперевізника з процесу розподілу напрямків.
Втім, компанія МАУ одразу домоглася в суді заборони Державіаслужбі відмовляти їй у видачі призначень з посиланням на заборгованість. І це тільки міра забезпечення позову. Самі ж правила, здається, знову приречені застрягти в судах, а ринок – зависнути в умовах правового вакууму.
Катерина Гребенік, Андрій Леденєв
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас