1935
Іноземні покупці відмовляються від українського зерна
— Аграрний ринок
Протягом останніх п’яти років Україна впевнено тримається в світовому топ-7 з виробництва зернових. А з експорту зерна ми взагалі в трійці лідерів після США і ЄС.
За словами президента Української зернової асоціації (УЗА) Володимира Клименка, якщо враховувати тільки країни-експортери, то ми навіть на другому місці.
“Ще трохи, і зможемо стати номером один”, – вважає Володимир Клименко. Але в новому сезоні все може виявитися не так добре, як здається на перший погляд.
- Багато зайвого *
За прогнозами експертів УЗА, в цьому році виробництво зернових культур в Україні сягне 63 млн т, з яких на експорт піде близько 41 млн. т. Тим самим буде побито рекорд минулого року з вивезення врожаю за кордон.
Нагадаємо, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, Україна експортувала в 2015/2016 маркетинговому році майже 39,5 млн тонн зерна, що на 13,5% більше, ніж в попередньому сезоні.
За інформацією заступника директора департаменту землеробства і технічної політики в АПК Мінагропроду Леоніда Сухомлина, з прогнозованих 63 млн тонн зернових приблизно 26 млн тонн становитиме кукурудза. Як зазначає Володимир Клименко, виробництво зернових культур дає мінімум 25% рентабельності, а по олійних культурах прибутковість ще вища.
Днями Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз виробництва соняшникової олії в Україні в 2016/2017 (маркетинговий рік, вересень-серпень) на 3,1% – до 5,5 млн тонн у порівнянні з липневим прогнозом. Урожай соняшнику також підвищено на 0,5 млн тонн – до 13,5 млн тонн. Оскільки левова частка олії вивозиться, то і експорт, як очікується зросте на 3,1%.
За прогнозами експертів, очікуваний в новому маркетинговому році рекордний урожай соняшнику дозволить збільшити не тільки обсяги його переробки, а й істотно наростити експортні поставки насіння.
Поступово зростає і частка перероблених зернових культур. Наприклад, за даними ДФС, за перші сім місяців 2016 року обсяги експорту круп та гранул із зернових культур становив 17,1 тис. т, що на 33,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У вартісному вираженні експорт круп зріс на 34,8% і становив $5,1 млн.
Головними споживачами українських круп стали Єгипет, Ізраїль і Білорусь.
Набагато швидше (за три, а не за п’ять місяців) була вичерпана в 2016 році квота в 6,3 тис. тонн на поставку ячмінної крупи і муки до ЄС.
На думку експерта аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Дар’ї Гриценко, подальше нарощування експорту і можливе збільшення квот до Євросоюзу сприятиме торгівлі товарами з більшою доданою вартістю, а не лише сировини.
“Ми сьогодні домоглися найголовнішого. Весь світ знає, що ми як продавець надійні і ми на світовому ринку надовго. А звідси до нас і довіра, і контракти”, – не приховує оптимізму президент УЗА Володимир Клименко.
Неапетитний урожай
Втім, нарощуванню вивезення продукції АПК в новому сезоні може перешкодити низка факторів. Перш за все, це якість товару.
Наприклад, нещодавно Держпродспоживслужба зафіксувала наявність заборонених у Китаї збудників карантинних захворювань на значних площах під кукурудзою в Україні. Зокрема, носіями бактеріального в’янення кукурудзи (Erwinia stewartii) стали зразки культури від виробників Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Волинської та Тернопільської областей, які планують експортувати свою продукцію до Піднебесної. Станом на 22 серпня в двох районах Івано-Франківської області вже запроваджено карантинний режим щодо бактеріального в’янення (вілту) кукурудзи (Erwinia (Pantoea) stewartii (Smith) Dye).
Як відзначають контролери, виявлення захворювання на значній (майже 1,8 тис. га) площі створює значні ризики для майбутнього співробітництва з КНР, а також ставить під загрозу весь український експорт кукурудзи як в азіатському, так і в інших напрямках. Нагадаємо, Україна є найбільшим постачальником кукурудзи до Китаю.
За словами голови Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимира Лапи, кожна країна виставляє свої специфічні санітарні вимоги до якості агропродукції, що поставляється.
“Наприклад, країни південної Європи готові приймати продукцію з пилком бур’яну амброзія, а Єгипет і Ізраїль – категорично проти. Тому треба формувати партії товару під вимоги конкретного покупця. Однак існуюча система української логістики поки не дозволяє це робити в необхідних обсягах”, – пояснює Володимир Лапа.
Крім того, як повідомив керівник групи компаній “Прометей” Рафаель Гороян, якісного продовольчого зерна в цьому сезоні буде менше, ніж рік тому. Через різких перепадів температур, рясних опадів і спеки частина продовольчої пшениці за якістю зерна пішла в фуражну групу. До того ж, економія селян на обробці посівів призвела до того, що частина врожаю пшениці вражена хворобами.
Шукають вихід
Аграрії шукають вихід з ситуації, що склалася. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Олександра Буюклі, ситуація для аграріїв практично не змінилася за останній рік. Кредити видають під 20% річних і вище. Подорожчала логістика, тому що обмежили проїзд транспорту дорогами місцевого значення. Нагадаємо, дозволена загальна вага машини з вантажем не більше ніж 24 тонни (7 тонн на вісь). Це означає, що до однієї машини можна завантажити не більше ніж 22 тонни зерна.
“В результаті ціна перевезення зросла вдвічі. Наприклад, транспортування тонни зерна з Кіровограда (тепер Кропивницький. – Ред.) до порту коштує не 200 грн, а 400 грн. Перевалка в портах є однією з найдорожчих в світі. Ми платимо на $10/т – більше, ніж деінде”, – скаржиться Олександр Буюклі.
Заплановане введення антидемпінгових мит на селітру коштуватиме аграріям у 2017 році зайвих 7 млрд грн.
“Що ми робимо? Ми намагаємося об’єднати зусилля наших 200 підприємств холдингу та сформувати партії зерна в 10-30 тис. тонн, які можна виставити безпосередньо трейдеру з доставкою в порт. Якщо ми сформуємо товарні партії такого обсягу, то зможемо отримати додатково $4-5 на кожній тонні товару”, – говорить аграрій.
Наприклад, для підприємства із зарплатним фондом в 250 тис. грн це означає наступне. Чотири додаткових долара на 5 тис. тонн зернових з кожної 1 тис. га дасть надбавку в $20 тис. до основної виручки. Це 500 тис. грн. або два місяці роботи підприємства. Весь земельний банк підприємства (4 тис. га) дасть можливість більше ніж півроку платити зарплату людям, розповів Олександр Буюклі.
Констянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
