767
Віктор Вишньов: Важко продавати актив, про який ніхто нічого не знає
— Фондовий ринок
У бесіді з журналістом Finance.UA генеральний директор ДП “СЕТАМ” Віктор Вишньов розповів про процес реалізації активів неплатоспроможних банків, уточнив чому реалізація протікає повільно, а також поділився планами держпідприємства.
Що змінилося від початку роботи СЕТАМ з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб?
Держпідприємство СЕТАМ було акредитовано в кінці грудня 2015 року, власне, почали працювати повноцінно з Фондом не так давно. Перші торги пройшли в середині лютого, перші продажі почалися в середині березня. У форматі, в якому починали працювати, так і продовжуємо працювати. Є позитивні зміни з боку Фонду, зокрема – розкриття інформації. Раніше, подібні нарікання були в нашу сторону, хоча в цьому питанні ми ніяк не впливаємо на ситуацію, нам передавалися пакети, основна кількість активів Фонду – кредити. Інформація передавалася в форматі: видається кредит під певним номером, часто без забезпечення, без фотографій і так далі. Відповідно, досить часто виникала ситуація, коли потенційні клієнти не розуміли, що продається і дуже багато торгів було, які відбувалися, але не було на них учасників саме через секретність інформації. Ми спільно з Фондом доклали багато зусиль для того, щоб банки розкривали максимум інформації, але знову-таки це пов’язано з тим, що часто ліквідатори заходили в банк, а в ньому вже або недостача документів, або вони були в такому форматі, коли важко було щось відновити. На сьогоднішній день більшість лотів мають вже фотографію застави, що вже дуже приємно, тобто люди розуміють, що криється за кредитними договорами, яке забезпечення і вже виявляють більшу цікавість. Робота йде, потихеньку зі скрипом.
Скільки на даний момент продано майна банків-банкрутів?
На сьогоднішній день ми вже продали майна Фонду більш ніж на 200 млн грн. Таким чином, показуємо досить серйозну ефективність, і це всього лише з березня місяця, часу не так багато пройшло, хоча хотілося б продавати більше і активніше, але знову-таки тут впирааємось питання оцінки активів в зв’язку з тим, що на сьогоднішній день ми бачимо випадки, коли продається якийсь кредит, а оцінений він на рівні 80-90%.
Ви хочете сказати, що це є причиною того, чому реалізація активів неплатоспроможних банків протікає дуже повільно?
Звичайно. Висока оцінка завжди гальмує. Аукціон, в принципі, покликаний, щоб визначити ринкову вартість даного активу, і у нас є деякі лоти, кредити, які без забезпечення торгуються по 7, по 8 разів без зниження ціни або з мінімальним зниженням ціни. На бланкові кредити в принципі, при даній ситуації на ринку, важко знайти клієнта, потрібно міняти підхід, або радикально знижувати ціни…
Радикальне зниження ціни – це дійсно ефективний підхід?
Ну, дивіться, приклад, це не кредит був, а реальний актив: у нас йдуть продажі квартир в Києві, неодноразово ми продавали новобуд на Туманяна, який кілька років вже введено в експлуатацію, але по суті будинок новий. Це квартири, які знаходяться на балансі банку “Форум”. Ринкова ціна їх, ми розуміємо, в районі 1,5 млн грн, за цією ціною, загалом, їх було б цікаво купити. Фонд спочатку виставив їх на торги за 1,75 млн грн – ніхто не зацікавлений, далі знижують до 1,65 млн грн – ніхто не купує, 1,5 млн грн – практично ніколи ніхто не купує за таку ціну; чекаємо четвертих торгів, коли ціна нижче ринкової – 1,3 млн грн та на цьому етапі ми отримуємо парадоксальну ситуацію. На ці торги реєструються дуже багато учасників, з них реально платять гарантійний внесок для допуску до торгів по 5-7 учасників, і в результаті торгів ціна стає 1,6-1,7 млн грн, тобто таким чином ми бачимо: чим нижче стартова ціна, тим більше інтересу вона викликає у потенційних клієнтів, і далі, чим більше клієнтів зайде, тим вище підніметься ціна в процесі торгів. Ось такі випадки бувають, а оцінка активу – це дуже важливе питання. Ну, і щодо великих кредитів, ви ж розумієте, реальних покупців не так багато в країні на подібні об’єкти.
Скільки всього активів налічує система електронних торгів?
Точно ми не рахували, але, приблизно, по арештованому майну десь близько 6-7 млрд. Про активи Фонду я не готовий сказати, тому що дуже багато кредитів виставлялися вже по кілька разів. Потрібно враховувати те, що в статистику 6-7 млрд включено варіанти, коли один лот кілька разів торгується в результаті уцінки. Про Фонд не можу сказати, але там теж нараховуються кредити з серйозною вартістю по 200 млн грн., вони не продавалися, а торгувалися кілька разів. Як їх враховувати в статистиці правильно – питання.
Буде некоректно?
Буде некоректно, так. Просто говорити про якусь об’єктивну цифру на сьогоднішній день ми не можемо.
Національний банк раніше заявляв, що в Україні почнуть працювати два американські майданчики з продажу активів неплатоспроможних банків: Debt Exchange і First Financial Network. Як це може позначитися на конкуренції?
Це питання: чому саме їм торгувати? як вони будуть торгувати? кому вони будуть пропонувати? Я був присутній на їх презентації, вони більше спеціалізуються на продажу кредитних портфелів. Це на сьогоднішній день досить складна категорія активів. Можливо, залучення іноземних інвесторів дозволить продавати їх за якоюсь хорошою ціною, але практика зарубіжних продажів, подібних проблемних кредитів полягає в тому, що повинен бути великий дисконт. Як це робитимуть іноземні компанії – питання, тому що на заході оцінку ризиків досить серйозно проводять, якщо вони бачитимуть сенсу в цьому, то це вплине на конкуренцію. З іншого боку, в чому проблема, нашим організаторам торгів точно також працювати. Якщо американці залучать багато іноземних інвесторів за високою ціною – всі будуть тільки раді, щоб продавалося.
А чи відомо Вам конкретно портфелі чиїх банків цікаві цим майданчикам?
На жаль ні.
Який ефект принесе приєднання електронної системи торгів СЕТАМ до багатостороннього меморандуму між Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Національним банком, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Transparency International Україна за реалізації активів неплатоспроможних банків за технологією, подібної до ProZorro?
Згідно з цим меморандомом планується введення експерименту, пілотного проекту з побудови системи продажів на принципах створення центральної бази даних. Це щось схоже на систему ProZorro, тільки навпаки. Тобто є певна центральна база даних, де зберігається інформація про всі лоти, які виставляються Фондом. До цієї центральної бази підключаються всі біржі, які за задумом повинні залучити максимальну кількість учасників. Якщо пілотний проект буде ефективний і дійсно покаже істотне зростання обсягів реалізації, тоді з розряду “пілотного” він перейде в розряд постійного проекту.
Згідно з новою технологією зміниться робота СЕТАМ?
Що стосується арештованого майна, то торги ми проводимо, як і проводили. Буде виставлений якийсь певний пул активів для того, щоб подивитися ефективність – це буде окремо. Поки що ми працюємо так, як і працювали до цього. Центральна база даних – одна з можливих архітектур побудови цієї системи. Ми також пропонували альтернативні варіанти, наприклад, – наша агентська програма. Адже сама центральна база – не продавець. ProZorro не шукає покупців, вони надають послуги з організації аукціонів.
Хто, скажімо так, буде акредитувати нових гравців в новій системі?
На сьогоднішній день Фонд оголосив нову акредитацію, вона 18 серпня повинна пройти, але це акредитація загальна, це не тільки щодо участі в пілотному проекті, це по всім третім особам, які надають Фонду послуги з організації торгів. Є положення щодо залучення третіх осіб у форматі надання послуг ФГВФО, положення налічує: оцінювачів, юридичні компанії, організатори торгів. Зараз йде хвиля переакредитації саме організаторів торгів, до цього (не так давно) провели конкурс на відбір оцінювачів.
Скільки всього вже підключилося до системи?
Всього фондом на сьогодні акредитовано понад 32 електронних майданчиків, з моєї точки зору їх забагато.
Чому?
Є майданчики, на яких практично не проводяться торги. Є багато майданчиків, які працюють на одній і тій же платформі. Якщо у них немає свого IT-продукту, наскільки вони ефективні, наскільки вони вкладаються в рекламу, в поширення інформації, і так далі? Коли у майданчиків є істотна клієнтська база – тоді вона ефективний продавець, а якщо це пасивна інтернет-сторінка, яка лише збирає заявки учасників, то чи варто її акредитувати?
На вашу думку скільки повинно бути активних учасників?
Я не готовий сказати. Фонд повинен вирішити наскільки нинішні біржі відповідають їх новими критеріями, в тому числі, технічним критеріям безпеки. Тому що серед учасників відбувалися і зриви торгів, і DDOS-атаки, а це не припустимо.
Debt Exchange і First Financial Network братимуть участь в торгах згідно з новою системою?
Ми дізнаємося про це 18 числа, коли ми побачимо всі пакети для акредитації учасників, я точно можу сказати, що СЕТАМ братиме участь.
Яка головна мета стоїть перед новою системою продажу?
Збільшити обсяги від реалізації, тому що необхідно залучити максимальну кількість учасників до торгів. До питання потрібно підходити комплексно: є моменти пов’язані і з продажами, і з оцінкою, з розкриттям інформації, інші. Якщо змінити підхід цілком, то це дасть позитивний ефект, якщо просто змінити один майданчик на ряд інших – серйозних змін не відбудеться. Важко буде продавати актив, про який ніхто нічого не знає.
Наскільки швидко протікає процес розкриття інформації?
Ми вже отримуємо набагато більше інформації, але знову-таки це не ідеал. На сьогоднішній день по всіх більш-менш великих об’єктах ми отримуємо достатній обсяг інформації про застави.
Учасники ринку вже встигли висловити своє невдоволення?
Учасники ринку зазвичай завжди незадоволені (сміється, -ред.), коли був акредитований СЕТАМ, нас почали звинувачувати в монополізмі, написали в АМКУ. На робочій зустрічі, організованій АМКУ, ми надали інформацію згідно з якою видно, що ми не є монополістом по реалізації. Тут же представники профільної асоціації підтвердили нашу інформацію, але при цьому висловили занепокоєння, що в майбутньому СЕТАМ може-таки стати монополістом.
Кому дістаються неякісні лоти з портфелів банків, що ліквідуються?
Фондом введена система розподілу лотів між організаторами. Є певна сума, і кожен організатор отримує на цю суму по порядку активів, які пропонуються ліквідаторами на продаж. Організатори торгів виставлені в алфавітному порядку. Приміром, заходить один банк і у нього є автомобілі, нерухомість, кредитні портфелі, інше. Дивляться, на 20 млн активів є, тоді йде розподіл який організатор отримує лот. І схожа процедура з наступним банком – це черговість алфавітного порядку. Подивимося наскільки вона ефективна. 30 організаторів торгів, хтось ефективніше, хтось менше. Знову-таки, комусь може не пощастити з якістю активу … За результатами торгів потрібно дивитися: скільки активів було реалізовано, хто активно працює над залученням клієнтів.
Скільки часу виділяється на пілотну версію?
Не готовий сказати, все залежить від технічної частини. Наскільки я пам’ятаю, перші торги планується провести у вересні.
На початку літа з’явилася новина про те, що СЕТАМ презентувала агентську програму, яка дає можливість проводити аукціони з продажу арештованого майна не тільки на сайті СЕТАМ, але і на популярних серед українців онлайн торгових майданчиках. У чому суть агентської програми?
Суть програми полягає в тому, що ми є базою даних, на якій проходять торги по арештованому майну. Є база даних, куди вноситься інформація за всіма лотами, і є комерційні агенти, які підключаються до цієї бази даних. Вони отримують інформацію про лоти, які їх цікавлять, можливо, їх цікавлять лоти з якихось регіонах або категоріям. Після отримання інформації про дані лотах, вони (агенти, – ред.) виставляють її у себе на майданчику, і якщо клієнт заходить на наш сайт з їх сайту, то фіксується цей перехід. Далі він подає заявку на торги, отримує квитанцію на оплату, система фіксує: чи сплатив він гарантійний внесок і допущений до торгів, все фіксується системою автоматично. А далі учасник торгується, і якщо він стає переможцем, біржа отримує свій відсоток від реалізації активу, ми отримуємо винагороду від заарештованого майна в розмірі 5% від ціни реалізації, а відповідно до постанови Кабміну 20% від винагороди, тобто 1% від підсумкової вартості продажу будуть нараховуватися даною біржею.
Все фіксується системою, по результату підписується акт виконаних робіт. Це взаємовигідний процес: біржа отримує свій відсоток від реалізації і розширює асортимент товарів, ми збільшуємо клієнтську базу, обсяги продажів, і їх якість, тобто підвищення ціни.
Яким чином система перевіряє історію учасників?
Учасник вносить всю інформацію про себе самостійно. Якщо учасник вкаже неправильну серію і номер паспорта, після йому не видадуть акт про реалізацію майна у виконавчій службі. Таким чином, він відповідальний сам за ту інформацію, яка вноситься в систему. Йому, якщо будуть помилки, доведеться виправити свій профіль, подати нам заяву, щоб ми переоформили протокол на виправлені реквізити.
Є питання щодо повернення платежів, в 99% випадків затримки з повернення пов’язані з тим, що люди або не заповнюють свої банківські реквізити, або заповнюють некоректно.
Перевірка йде тоді, коли ми торгуємо кредитами. Законодавчо є обмеження на покупку цих активів – це повинна бути фінансова установа. Що стосується інших активів, немає ніяких обмежень, і тому проводити передпродажну перевірку немає сенсу.
Які вимоги ви будете пред’являти до нових агентів?
До агентам самі вимоги є, але вони мінімальні. Стандартні вимоги – відсутність заборгованості по податках, щоб агенти не були банкрутами, компанії, що не перебувають в офшорах, не зареєстровані на окупованій території або в країні-агресорі, ті, що володіють веб-ресурсом.
Розмовляла Юлія Кузнецова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
