629
Нові закони: в Раді зайнялися сигаретами і медстрахуванням
— Казна та Політика
Незважаючи на те, що український парламент не збирається вже більше місяця, деякі нардепи пам’ятають про свої обов’язки навіть літньої пори. Одні активно спілкуються з виборцями, інші беруть участь в акціях під ГПУ, треті – реєструють законопроекти. Журналісти проаналізувала нові документи, подані до парламенту, і відібрала найважливіші з них.
МЕДСТРАХУВАННЯ. Четверту сесію ВР спікер парламенту Андрій Парубій закрив ще 15 липня і відтоді було зареєстровано 85 нових законопроектів. Відзначилися як народні депутати, так і прем’єр-міністр з президентом.
Наприклад, на сайті Верховної Ради є два різних законопроекти про обов’язкове державне медичне страхування. Один авторства голови парламентського комітету охорони здоров’я Ольги Богомолець (“БПП”), а другий – екс-міністра охорони здоров’я Олега Мусія (позафракційний). Закон Богомолець передбачає, що державне медстрахування стане обов’язковим абсолютно для всіх українців. Крім того, голова профільного комітету пропонує масштабні правки і до адміністративного кодексу. Вона хоче штрафувати роботодавців, які не уклали контракт на медстрахування для своїх співробітників. Становитиме він 470 грн. При повторенні ситуації штраф – 940 грн. Якщо ж підприємство не платить внески, то йому загрожує покарання у 1360 грн. Найсуворіший штраф призначений для працівників системи страхування (страховиків і співробітників медичних закладів) – якщо гроші використовуватимуться не за призначенням, то їх чекає штраф у розмірі 2550 грн.
А ось в документі Мусія зазначається, що питання медстрахування повинен розглядати не Фонд соціального страхування, що займається цими питаннями сьогодні. Замість цього Мусій пропонує створити некомерційну організацію “Фонд медичного страхування”. При цьому він хоче, щоб роботодавці платили внески з медстрахування за співробітників.
ШТРАФИ ЗА ДИМ. Ще кілька законопроектів зареєстрували нардепи по курінню і продажу тютюнових виробів. Так, наприклад, Олена Масоріна (“Народний Фронт”) в своїй редакції пропонує збільшити штраф за куріння в громадських місцях з 170 до 340 грн. Крім того, вона хоче заборонити в місцях торгівлі розміщувати на видних місцях тютюнові вироби і навіть їх макети. Інший документ, авторами якого стали близько двох десятків депутатів, розширює перелік місць, де можна буде курити. Якщо його приймуть, заборона почне діяти на підприємствах будь-якої форми власності, на вокзалах, в приміщенні гуртожитків, в таксі і готелях. Нарешті, в редакції Павла Дзюблика (“Народний Фронт”) пропонується взагалі заборонити продаж сигарет в пачках, де більше або менше 20 сигарет. “Останнім часом, у зв’язку з кризою, з’явилися збільшені пачки по 25 сигарет. Вони дозволяють заощадити покупцеві на кожній сигареті 10-25%. Однак це суперечить законодавству – в Україні заборонені будь-які знижки на тютюнові вироби”, – зазначає Дзюблик.
ПОЛІТИКА І ПІАР. Політолог Андрій Бузаров зазначає – нерідко законопроекти, внесені під час канікул, “губляться”: “Їх часто “забувають” з політичних причин – вони або дуже довго не вносяться до порядку денного, або навмисне саботують. Проблема в тому, що у нас немає чіткої системи, як і коли законопроекти потрапляють до порядку денного. І це питання дуже сильно залежить від спікера парламенту”.
Його колега Руслан Бортник пояснює, з якою метою реєструються законопроекти в період парламентських “канікул”. “Часто депутати переслідують піар-цілі. Влітку настає інформаційна пауза і таким чином парламентарі її розбавляють з метою піару. Тобто вони демонструють суспільству і виборцям, що вони працюють, щось роблять”, – резюмує політолог.
СУДОВІ ЗБОРИ І КРЕДИТ АГРОПРОМУ
Крім медичних і тютюнових законопроектів, в парламенті зареєстровано ще ряд цікавих норм. Так, група депутатів від “Самопомочі” та БПП хоче спростити життя переселенців. Розроблений ними документ передбачає скасування судового збору (1378 грн) для внутрішньо переміщених осіб за отримання свідоцтв про народження, шлюб і смерть. Проблема в тому, що для жителів підконтрольних Україні територій оформлення цих документів – безкоштовно, а переселенці повинні доводити ці факти в судовому порядку. Крім того, президент Петро Порошенко вніс законопроект про ратифікацію фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, за якою вітчизняний агропром отримає в кредит 400 млн євро. Планується, що потрібна сума буде виділена до 2020 року. Виділятимуться кошти окремими траншами. При цьому мінімальна сума одного траншу буде не менше 10 млн євро, а сума першого не повинна перевищувати 80 млн євро. На думку експертів, це один з першочергових законопроектів, і вони не сумніваються, що він буде прийнятий парламентом в перші дні сесії.
Ілля Требор
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
