1315
Чому скорочується експорт, що приносить валюту?
— Казна та Політика
Національний банк України знизив офіційний курс національної валюти по відношенню до долара на 16 серпня 2016 р. до рівня 25,115141 грн/$1 порівняно з 25,044197 грн/$1 на 15 серпня 2016 року. Мабуть, одне сільське господарство, за всієї його успішності, не здатне витягнути необхідний обсяг експорту й забезпечити Україну валютою, а отже, — гарантувати стійкий курс гривні.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі нашої країни товарами в червні 2016 року становило всього $11,4 мільйона, що більш ніж на порядок нижче, ніж у попередньому місяці ($187 мільйонів), і незрівнянно менше, ніж у червні минулого року ($337,4 мільйона). Згідно з даними Держстату, за підсумками першого півріччя 2016 року сальдо виявилося негативним ($0,68 мільярда) порівняно з позитивним сальдо $0,35 мільярда за перше півріччя 2015 року. Експорт товарів за цей період скоротився на 10,7% — до $16,6 мільярда.
При цьому дані статистичного відомства, як зазначає Інтерфакс-Україна, істотно різняться з відповідними цифрами Нацбанку, що враховують, зокрема, неформальну торгівлю й приватний туризм. Згідно зі статистикою платіжного балансу, опублікованою НБУ раніше, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України за перше півріччя 2016 року становило $1,95 мільярда, зокрема у червні — $0,19 мільярда, погіршившись порівняно з аналогічними показниками минулого року відповідно на 23,5% і в 10 разів. Експорт товарів, за даними НБУ, за січень—червень цього року впав на 11,9% — до $15,24 мільярда. У результаті позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу України, за версією Держстату, в січні—червні 2016 року становило $1,02 мільярда, що на 46,5% гірше за показник першого півріччя 2015 року.
Швидше за все, проблеми з українським експортом створюються гірничо-металургійним комплексом, що неабияк постраждав у результаті війни на сході. Зрозуміло, що йому потрібна якась допомога держави, щоб повернути загублені позиції. Генеральний директор Маріупольського меткомбінату (ММК, Донецька обл.), що входить до групи «Метінвест», Юрій Зінченко в соцмережі Facebook написав про критичну ситуацію з транспортуванням вантажів для металургів. «Ситуація лише погіршується. Будь-яка допомога в цьому питанні — на вагу золота», — констатував гендиректор. За його даними, металургійні підприємства країни втрачають через це обсяг реалізації, зокрема на експорт, і доходи, а держава — податки й збори.
«Поки надії на поліпшення обслуговування підприємств ГМК з боку «Укрзалізниці» залишаються лише надіями. Наведу приклад ситуації з маріупольськими меткомбінатами, — пише Зінченко. — Середній пропуск вантажних складів по перегону Комиш-Зоря — Волноваха в бік Маріуполя за 10 днів серпня становив близько 13 вантажних потягів на добу (за мінімально необхідних 22 і давно обіцяних «Укрзалізницею» 16)». «Чисте недовироблення чавуну (з урахуванням того, що більш як чотири потяги відвантажуються з використанням морського транспорту зі значним подорожчанням) — 60 тисяч тонн на місяць», — констатує гендиректор і уточнює, що в разі збереження такої тенденції до кінця року меткомбінати в Маріуполі недовироблять 350 тисяч тонн металопродукції на $120 мільйонів. Він також прогнозує, що підприємства, відповідно, недоотримають доходи, втратять ресурси для підвищення зарплат співробітникам, відбудеться зниження відрахувань до держбюджету і до бюджету міста.
На початку цього місяця об’єднання метпідприємств України «Укрметалургпром» (Дніпро) і Федерація металургів України запропонували уряду перелік антикризових заходів для розв’язання проблем гірничо-металургійного комплексу (ГМК), серед яких був і мораторій на перегляд залізничних тарифів до 2017 року. Автори звернення до уряду також вказували на складності з переміщенням вантажів, що надходять до Маріуполя або з нього, і підкреслювали, що через це металургійні комбінати міста не можуть працювати на повну потужність. На їхню думку, Україна втрачає через це $0,5 мільярда виручки на рік. Металурги просили уряд забезпечити на ділянці Пологи — Комиш-Зоря — Волноваха мінімум 16 вантажних потягів на добу з 1 вересня, мінімум 20 складів — з 1 листопада й мінімум 22 склади — з 1 січня 2017 року.
Але в «Укрзалізниці», схоже, не квапляться. Сигнал SOS від металургів отримав глава комітету Ради з промполітики й підприємництва Віктор Галасюк. Він звернувся до Кабінету Міністрів України з вимогою негайно налагодити вантажні залізничні перевезення для підприємств гірничо-металургійного комплексу, щоб збільшити надходження валюти до країни. Як повідомив голова комітету на своїй сторінці у Facebook, через низку проблем у залізничній інфраструктурі, зокрема дефіцит тяги, недостатнє забезпечення пальним, неефективну координацію наявних ресурсів «Укрзалізниці», країна недоотримує близько $1,8 млрд валютної виручки від роботи гірничо-металургійного комплексу. «А це майже 5% товарного експорту й упущена вигода, чого Україна собі жодним чином не може дозволити», — переконаний керівник комітету. «Як уряд може не діяти в такій ситуації?» — запитує він і просить міністрів невідкладно вплинути на ситуацію з неефективною логістикою в гірничо-металургійному комплексі.
Є у нього нагальне прохання й до глави держави. Галасюк зазначає, що терміни підписання Президентом критично важливого для металургійної галузі закону №3868, яким передбачено тимчасове триразове підвищення експортного мита на металобрухт уже давно минули. Нагадаємо, що цей документ, повторно прийнятий Верховною Радою з пропозиціями Президента, ще 12 липня й 15 липня підписаний спікером парламенту, був тоді ж відправлений на підпис Президентові.
«Конституція відводить главі держави на підписання закону 15 днів, — пише у «Фейсбуці» Галасюк, — які вже два тижні як минули. Наслідки цієї ситуації чітко визначені статтею 94 Конституції України, яка, зокрема, зазначає: «У разі, якщо Президент України протягом встановленого терміну не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України й має бути підписаний і офіційно оприлюднений». «Я хочу звернути особливу увагу голови парламенту Андрія Парубія на цю ситуацію. Усі правові підстави для оприлюднення закону є. З цим питанням не можна зволікати», — наполягає голова парламентського комітету.+
Він занепокоєний тим, що закон не набрав чинності, і в результаті цього дефіцит металобрухту продовжує загрожувати стабільній роботі українських металургів. Галасюк нагадує, що за підсумками 2015 року дефіцит металобрухту перевищив 850 тисяч тонн. При цьому обсяги експорту критично важливої для металургійної галузі сировини перевищили 1,2 мільйона тонн. Тоді така ситуація призвела до зупинки деяких підприємств. 2016 року внутрішній ринок, як і раніше, відчуває брак металобрухту. За оцінками експертів, у першому півріччі дефіцит становив трохи менше ніж 300 тисяч тонн за експорту в розмірі 233 тисяч тонн.
Тим часом проблеми з логістикою й дефіцитом металобрухту — це ще не всі біди металургів. У комітеті з промислової політики «День» ознайомили з висловлюваннями генерального директора «Укркоксу» Анатолія Старовойта. За його словами, Міністерство фінансів України опрацьовує питання запровадження акцизів на газ, вугілля й кокс. «Ми отримали документи — є плани у Мінфіну, — повідомив він, — запровадити акцизи на газ, вугілля й кокс. Поки це лише пропозиції, й поки пропонуються нульові ставки акцизів. Але якщо запроваджуються акцизи, отже, надалі можливе їхнє підвищення, що призведе до зростання цін на енергоносії для метпідприємств і на той же кокс, що позначиться на конкурентоспроможності української металопродукції».
Виталий Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
