1119
Підозрюються у схемах, або як банкіри виявляють "ризикових" клієнтів
— Казна та Політика
Нацбанк розширив перелік ризикових операцій.
Тепер банкірам доведеться ретельніше перевіряти своїх клієнтів і стежити за операціями, які вони проводять.
Втім, фінансисти попереджають, що побоюватися клієнтам нічого: більшість банків уже давно використовують правила, затверджені зараз регулятором, тому ніяких змін не відбудеться. Правда, деякі клієнти все ж відчули негативний ефект від нововведень.
2 серпня правління Нацбанку розширило список “ризикових” операцій, проведення яких загрожує самому банку санкціями, аж до введення тимчасової адміністрації.
Наприклад, ризиковою діяльністю може вважатися проведення клієнтських операцій, які не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності. У такому випадку, щоб уникнути покарання, банки будуть зупиняти подібні транзакції.
Крім того, фінансові установи зможуть відмовити в проведенні операції, якщо у них немає інформації про реальні фінансові можливості клієнта або ж його фінансове становище не дозволяє йому здійснювати такі операції.
Ризиковою Нацбанк буде вважати також участь банку в фінансових операціях, які за непрямими ознаками схожі на операції з конвертації безготівкових коштів у готівку.
Під особливий контроль банкам доведеться взяти і операції з переказу коштів за кордон. Зокрема, мова йде про авансові платежі, в першу чергу на користь контрагентів, які не завжди виконують взяті на себе зобов’язання.
Постанова №365, яка передбачає всі ці нововведення, вступила в силу 4 серпня. Незважаючи на те, що з тих пір пройшов всього тиждень, деякі клієнти вже зіткнулися з труднощами.
“Банк відмовився у мене приймати платіж в трохи менш ніж 50 тис. грн. Я хотів оплатити одним платежем річне навчання дитини у приватній школі. Підозру викликала доцільність цієї операції і її невідповідність моїм стандартних операцій в банку”, – розповів клієнт одного з банків з іноземним капіталом.
“Банк відмовився проводити авансовий платіж на користь іноземного контрагента, з яким ви працюємо вже кілька років. У банку нібито виникли претензії до контракту. Хоча це стандартний договір з цим контрагентом, за яким я весь час працював. Раніше до документа ніколи ніяких питань не виникало”, – розповіли в одній з компаній-експортерів.
У банках визнають: вони стали уважно стежити за клієнтами і їх операціями.
“Зокрема, ми стали більш ретельно ставитися до документального підтвердження економічної доцільності операцій клієнта, його фінансових можливостей і суті діяльності”, – говорить член правління, операційний директор Неос Банку Надія Воробйова.
“Менеджер тепер повинен перевіряти бізнес клієнта не тільки на етапі підписання договору, але і моніторити операції клієнта на регулярній основі”, – пояснює аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько.
В першу чергу, фінансисти будуть моніторити разові або регулярні операції фізосіб на великі суми (від 150 тис. грн), а також стежити за рахунками приватних клієнтів, на які часто надходять платежі на невеликі суми.
Такі випадки можуть розглядатися як використання особистих рахунків не за призначенням, а, наприклад, для ведення незареєстрованої підприємницької діяльності.
У зоні ризику для юросіб – операції з перерахування коштів за кордон і великі транзакції усередині країни при невеликому обсязі бізнесу. “Крім властивої банкам функції обслуговування регулятор покладає на них також і контролюючу функцію”, – вважає член правління Ідея Банк Володимир Кузьо.
На думку Андрія Приходька, такий підхід вимагає збільшення витрат на систему моніторингу. “У майбутньому банки можуть почати закладати ці витрати у вартість банківського обслуговування для клієнтів”, – вважають в одному з банків з іноземним капіталом.
Примітно, що самі банкіри бачать в цьому документі певні ризики.
“Чи не будуть банки більше фокусуватися на великих міжнародних клієнтах, у яких відсутня ймовірність виникнення схемних операцій?
Тобто, чи не буде постанова знижувати зацікавленість банків в обслуговуванні малого та середнього бізнесу через збільшення витрат на його моніторинг?”, – дивується Андрій Приходько.
На його думку, уникнути цього дозволить побудова максимально автоматизованої системи контролю за підозрілими операціями клієнтів.
“Щоб не менеджер банку ухвалював рішення про схемності тієї чи іншої операції, а щоб програма, проаналізувавши операції клієнта, змогла видати рішення про рівень ризику операції”, – говорить Андрій Приходько. В основу такої системи може бути взята, наприклад, скорингова модель оцінки кредитоспроможності.
Володимир Кузьо визнає, що в перший час після вступу в силу нових вимог з фінансового моніторингу виконання деяких клієнтських операцій дійсно може затягуватися за часом або навіть припинятися.
“Це стосується операцій, які потребують документального підтвердження або додаткової перевірки, сумнівних або підозрілих операцій”, – говорить він.
“Наскільки я знаю, деякі банкіри, щоб не потрапляти на очі Нацбанку і Держфінмоніторингу, вважають за краще “перебдеть” і відмовляють клієнтам у проведенні операцій, які мають спільні ознаки “ризикових”, але при цьому повністю відповідають виду діяльності клієнта і є для нього стандартними”, – визнає один з топ-менеджерів банку.
Банкіри запевняють, що з часом дискомфорт при проведенні операції зменшиться.
“Після процесу адаптації до нових вимог клієнти зрозуміють, які додаткові вимоги залежно від категорій операцій потрібні і будуть оперативно надавати додаткові підтверджуючі документи, що дозволить уникнути затримок”, – говорить Володимир Кузьо.
Крім того, на цьому тижні заплановано зустріч банкірів в НБУ, на якій планується обговорити деталі імплементації постанови регулятора.
А поки клієнтам доведеться на вимогу банку надавати необхідні документи. В іншому випадку його платіж може “зависнути” на невизначений термін.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
