1148
Банки в очікуванні покупців: хто на того, що вижив
— Фондовий ринок
Українська банківська система пережила глибоку кризу і для підйому гостро потребує інвестицій. Купувати, коли ринок на дні, вигідно. Але експерти сумніваються, що в нинішніх реаліях інвестори готові ризикнути і придбати вітчизняний банк.
Ось уже 8 років іноземні інвестори не балують увагою вітчизняний банківський сектор і не поспішають заходити в Україну.
За оцінками економістів, банківська система, переживши основний етап кризи, знаходиться «на дні». У такий період купувати банки вигідно, але поки черга з потенційних інвесторів не спостерігається.
Журналісти спробували розібратися, в чому причина збайдужілого інтересу інвесторів до України.
Згідно з останніми оцінками Державної служби статистики, банківська система нашої країни посідає друге місце за привабливістю для іноземних інвесторів – на неї припадає близько 27% раніше залучених прямих іноземних інвестицій.
Скоро будуть оприлюднені дані Держстату за другий квартал, і банки цілком можуть перейти на перше місце, з огляду на, що Національний банк оцінив чистий приріст обсягів інвестицій за перше півріччя в 2 млрд дол.
Більшість цих коштів, за інформацією регулятора, були спрямовані саме в банківський сектор на поповнення капіталу банків.
Оптимістично виглядає і статистика НБУ за основними показниками банківської системи на 1 липня, згідно з якою частка іноземного капіталу в українській банківській системі, без урахування неплатоспроможних банків, тільки за червень 2016 року зросла на 15,1 п.п. – До 54,7%.
Дані звітності українських банків на цю дату демонструють приріст статутного капіталу діючих банків в першому півріччі на понад 65 млрд грн, що і складає близько 2 млрд дол., якщо перерахувати за середньозваженим курсом. Левова частка, або 75% цього приросту припадає на найбільші іноземні банки, що працюють в Україні.
На перший погляд, тренд поламав, іноземні інвестори вирішили наростити капітали своїх фінустанов і обсяги діяльності в Україні. А слідом за пожвавленням вже присутніх в країні інвесторів можуть прийти і нові покупці, щоб придбати задешево хороший банк і через деякий час вигідно його продати, або добре заробити на зростаючому ринку. Але на ділі не все так гладко.
Взяти бар’єр
Опитані експерти вважають, що українська банківська система на поточний момент, після чистки і скорочення ринку, є досить ласим шматочком для іноземних інвесторів, але є ряд досить вагомих стримуючих факторів.
«В цілому, я не бачу бажаючих заходити на локальний банківський ринок України для розширення кредитування при існуючих економічних умовах і закредитованості більшості галузей економіки», – зазначає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.
Разом з тим, на його думку, потенційним інвесторам навіть зараз можуть бути цікаві великі банки з іноземним, в першу чергу, російським капіталом.
«Потенційним покупцям можуть бути цікаві проблемні портфелі корпоративних кредитів цих банків, оскільки існує можливість реструктуризації і відновлення платежів за такими кредитами», – пояснює він.
Директор Центру економічних досліджень і прогнозування «Фінансовий пульс» Сергій Мамедов вважає, що наша банківська система приваблива для інвесторів завдяки низьким вартості фінустанов і конкуренції після закриття великої кількості банків, а також завдяки невисоким розцінками послуг менеджменту і побудови мережі при одночасно великій клієнтській базі і стрімкому зростанні безготівкових розрахунків.
Серед мінусів експерт виділив економічний спад в країні, військові дії на Донбасі, політичну нестабільність, постійні розмови про перевибори восени або навесні, затримку траншу Міжнародного валютного фонду, низький рівень захисту прав кредиторів і неякісну судову систему.
Мамедов прогнозує, що в цьому році, швидше за все, на ринку можуть відбутися тільки спекулятивні угоди, або угоди з поглинання банків, або купівля-продаж між діючими акціонерами для визначення основного власника.
«У 2017 і 2018 роках, за умови політичної і економічної стабільності, інвестувати в банківську систему України почнуть серйозні гравці, банківські групи за аналогією з країнами Східної Європи. Їм будуть цікаві прибуткові мережеві банки зі зрозумілими і комфортними бенефіціарами і чітко вираженою стратегією розвитку, з міжнародним аудитом і працюють за міжнародними програмами з ЄБРР або KFW, або активно працюють за документарними операціями », – підкреслює Мамедов.
Партнер департаменту корпоративних фінансів компанії «Делойт» Дмитро Ануфрієв назвав фундаментальним фактором відновлення здорової банківської системи і підвищення її привабливості для інвестицій стабільне зростання економіки, який дозволить банкам отримати попит на кредитні ресурси і забезпечити платоспроможність позичальників.
«Сподіваюся, помітний прогрес в цьому напрямку почнеться через 1-2 роки. При цьому зростання кредитування буде обережним, так як свою платоспроможність позичальників потрібно буде ще довести », – вважає він.
Експерт сумнівається, що колишній інтерес інвесторів – на рівні 2005-2008 років – коли-небудь повернеться в доступному для огляду майбутньому. У той же час, він зазначає, що інтерес з боку українських інвесторів до які йдуть з ринку дочкам іноземних банківських груп був після 2008 року і залишається зараз.
Президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров також сумнівається, що банківська система України зможе повернутися до свого докризового стану після пережитих потрясінь.
«Особлива вина в цій кризі лежить на нагляді Національного банку, його треба кардинально посилювати і переводити на пруденційні випереджаючі підходи на основі ризиків, а не нормативів. Одних стрес-тестів і нібито контролюючих все в проблемних банках кураторів НБУ не достатньо. Банкопаду 2016 роки тому яскраве свідчення », – вважає він.
Експерт підкреслює, що зачистку банківської системи необхідно завершити швидко, а не розтягувати на роки, і що залишилися в системі банки повинні почати роботу під належним контролем в звичайному порядку, виплачуючи депозити і проводячи платежі своєчасно – тоді система почне відновлюватися. Але це, за прогнозами експерта, можливо не раніше 2018-2019 років.
Ні любові, ні грошей
Якщо судити за показниками статутних капіталів в звітності банків на 1 липня, то в першому півріччі іноземні власники українських банків вклали в економіку України майже 50 млрд грн. Але це не говорить про готовність іноземних інвесторів зайти на український ринок або хоча б розширити свою присутність, оскільки поповнення капіталу обумовлено відповідними вимогами Національного банку за результатами проведеного стрес-тестування.
«Притоки іноземних інвестицій – близько 2 млрд дол. – Це не було припливом «по любові», скоріше «з примусу». Або ти вливаєш гроші в свій банк, або зафіксуєш в наступному році такі збитки, що мало не здасться. Тому і вливали гроші в банківський сектор», – пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
По суті, і валюта в країну не заходила. «Як правило, іноземні банки, коли збільшують капітал, конвертують фінансування від материнських структур. Нова валюта не заходить. Це – валюта, яка вже раніше зайшла», – пояснює заступник голови НБУ Олег Чурій, відзначаючи, що для країни і така докапіталізація – однозначний позитив, оскільки поліпшує платіжний баланс, перетворюючи боргове фінансування в довгостроковий капітал.
Таким чином, незважаючи на позитивну статистику, потенційні покупці банків не поспішають в Україну з валізами грошей.
Реальна інвестиція на банківському ринку в цьому році, після багаторічної перерви, тільки одна – покупка дочки італійської UniCreditGroup холдингом «Альфа-Груп». Може бути, буде ще одна – з «Промінвестбанком», який виставлений на продаж і, за інформацією джерел на ринку, проходить попередню оцінку інвесторів.
Банки на дні, і їх вартість навряд чи стане нижче. Але, мабуть, стосовно України, ціна для інвесторів більше не є визначальним фактором. З огляду на прогнози експертів, у банкірів в запасі ще є пару років, щоб зачесатися і зустріти потенційних покупців з хлібом-сіллю. А поки український банківський сектор буде викручуватися самотужки, без іноземних грошей. Можливо, це не найгірший варіант – для початку завоювати довіру сусіда по сходовій клітці, а вже потім дивитися за океан.
Ольга Гордіенко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
