Богдан Дуда: Літнє потепління валютної політики НБУ - лібералізація замість репресій


Богдан Дуда: Літнє потепління валютної політики НБУ - лібералізація замість репресій

Валютний ринок в економіці можна порівняти з вентилем в камері колеса. Через один і той же клапан повітря в камеру може як поступати, так і виходити. Аналогічно через валютний ринок іноземна валюта може наповнювати економіку, а може знекровлювати.

Коли в економіці проблеми, валютний ринок служить каналом виведення валюти з економіки. Щоб протидіяти цьому регулятор вдається до валютних обмежень, які часто носять репресивний характер.

Якщо спад змінюється підйомом – центральні банки проводять валютну лібералізацію з метою стимулювати інвесторів вкладати кошти в економіку.

Цей другий випадок зараз нібито спостерігається в економіці України. Так, останнім часом НБУ радує учасників валютного ринку ослабленням валютних репресій, а то і повним скасуванням деяких з них. Цей процес, безумовно, вимагає детального розгляду.

Заборона – найлегший спосіб вирішення проблем

Фазу валютних “репресій” запустила постанова НБУ №49 від 06.02.2014 р “Про заходи щодо діяльності банків і проведення валютних операцій”. Однак ці заборонні диспозиції не мали очікуваного впливу на валютну сферу і 27.02.2014 р НБУ посилив обмеження прийнявши постанову №104. З наступного дня власники валютних рахунків почали щоденне відвідування банків з метою зняття іноземної валюти на 15 000,00 грн.

На цьому регулятор не зупинився і 28.03.2014 р прийняв постанову №172 “Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій” яким заборонила продаж іноземної валюти на суму більшу 15 000,00 грн і здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку без поставки валют.

Ці новації Нацбанк назвав удосконаленням тимчасових стабілізаційних механізмів.

15.04.2014 р НБУ пішов ва-банк і відключив 14 банків від Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку.
Після того, як НБУ удосконалив тимчасові стабілізаційні механізми, він вирішив їх ще й оптимізувати. 29.04.2014 було прийнято постанову №245, якою Нацбанк створив маленьку валютну лазівку, дозволивши знімати іноземну валюту на відрядження.

Зміна голови НБУ жодним чином не змінила репресивну валютну політику

21.05.2014 р Національний банк знову звернувся до практики призупинення банкам доступу до Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України. На цей раз постраждали 8 банків.

Зміна голови НБУ, яка відбулася 19.06.2014 р, жодним чином не змінила репресивну валютну політику. Навіть навпаки – адміністративні валютні обмеження отримали друге дихання.

Так, 11.08.2014 р Гонтарева В. А. висловила думку, що макроекономічні підстави для істотних курсових коливань нібито відсутні, але при розбалансування валютного ринку НБУ буде змушений (разом з ринковими інструментами) використовувати і адміністративні обмеження. І вже через 9 днів це сталося. 20.08.2014 р прийнято постанову НБУ №515 “Про врегулювання ситуації на валютному ринку України”, яким запроваджено обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті на міжбанківському валютному ринку України.

Також встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються в термін, що не перевищує 90 календарних днів.

НБУ надав собі право вимагати від банків призупинення проведення операцій, що, на суб’єктивну думку регулятора, мають підвищений ризик. Крім того, було встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону в інтересах всіх підряд. Найбільш шокуючим з цього стало обмеження на покупку валюти в 3000,00 грн в день.

Втім, такі драконівські обмеження протрималися лише місяць і 22 вересня 2014 прийнято постанову №591, якою передбачено зменшення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті зі 100% до 75%.

Також було скасовано раніше введену вимогу про обов’язкову конвертацію в гривню переказів в іноземній валюті з-за кордону на користь фізичних осіб без відкриття рахунку.

01.10.2014 р втретє відсторонив банки від торгів на міжбанку. Але їх кількість впала вдвічі: з 8 до 4.

Продовження обмежувального серіалу знайшло своє відображення в постанові №130 від 24 лютого 2015 року, якою дозволялося банкам здійснювати власні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти за гривні в межах установлених лімітів відкритої валютної позиції в сумі, що не перевищує 0,5% (!) Від розміру регулятивного капіталу банку, протягом одного робочого дня.

Весна принесла учасникам валютного ринку нові звістки у вигляді постанови №161 від 3 березня 2015 відповідно до якої банки при здійсненні платежів за імпортними контрактами клієнтів загальною вартістю понад 500 000 доларів США могли використовувати виключно акредитивну форму розрахунків. Втім, це зачепило в основному великих клієнтів і фактично закрило фазу валютних обмежень. НБУ після цього став асоціюватися з регулятором, традиційний набір валютних інструментів якого включає виключно адміністративні засоби.

Валютний ринок України – коли весна настає восени

Осінь 2015 р показала, що національний валютний ринок має дзеркальний клімат щодо природного. Осінні похолодання на вулиці принесли перші паростки відлиги на валютну сферу.

03.09.2015 р регулятор завдає подвійного удару власним валютних обмежень (постанови №581 і № 582) чим збільшує обсяг видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах з рахунків клієнтів банків з 15 000 до 20 000 грн на добу.

03.02.2016 р листом № 25-0005/8349 НБУ продовжує рух і надає банкам можливість формувати один висновок на контракт, а не перевіряти кожну операцію в його рамках.

І вже навесні 2014 відлига наступає по справжньому. 03.03.2016 р НБУ приймає постанову №140 яким збільшує обсяг видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах з рахунків клієнтів банків з 20 тис. До 50 тис. грн на добу, підвищує максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти з 3 тис. до 6 тис. гривень в еквіваленті.

У квітні Нацбанк пом’якшує вимоги щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку надходжень кредитних коштів в іноземній валюті з-за меж України.

Постанова №308 від 5 травня 2016 р завалює валютний ринок лібералізаційна цунамі від НБУ. Регулятор звільняє від обов’язкового продажу кошти, що надходять для здійснення іноземних інвестицій в Україну; скорочує термін бронювання уповноваженими банками гривневих коштів для купівлі іноземної валюти за дорученням клієнтів з Т + 3 в Т + 2 (через 20 днів – з Т + 2 в Т + 1).

У червні Національний банк пом’якшує вимогу до обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб з 75% до 65%.

Також підвищує максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти і банківських металів з 6 тис. до 12 тис. гривень в еквіваленті, дозволяє знімати іноземну валюту по 100 000,00 грн в день. Крім того, банкам нарешті дозволено змінювати курси протягом дня, при конвертації використовувати власний комерційний курс.

І нарешті постанова №364 від 02.08.2016 р скасовує паспортизацію валютно-обміну, яка діяла з 2011 р.

Але незважаючи на всі пом’якшення НБУ, не вдалося ще прийти до того, з чого він починав. До сих пір продовжують діяти такі обмеження, як заборона третім особам поповнювати валютні рахунки, 2% збір до пенсійного фонду, 12-тисячний бар’єр при продажу валюти банками, зазвичай Т + 2 і т.і.

Орієнтири на завтра

Отже, практика державного регулювання валютного ринку України останніх двох років показала, що на сьогоднішній день Національний банк України не в змозі монетарними засобами здійснювати валютне регулювання в період кризових загострень.

Негнучкість пропозиції іноземної валюти ставить регулятора в глухий кут, тому єдине, на що покладається НБУ при зрівнянні попиту і пропозиції на іноземну валюту, це драконівське обмеження попиту.

Нинішня стабілізація попиту і тимчасова зростаюча траєкторія пропозиції на інвалюту дозволяє НБУ експериментувати: відпустити валютні віжки і поспостерігати за тим, які будуть утворюватися тренди.

Однозначно, останні ослаблення регулятора є правильним кроком, адже наближають вітчизняний валютний ринок до його цивілізованим європейським братам. Втім, Нацбанк поки тільки на початку цього шляху.

Наслідками останніх регулятивних заходів має стати підвищення швидкості обігу іноземної валюти, її детінізація.

Скасування паспортизації валютно-обміну дозволить банкам скоротити витрати на папір, повільніше заповнювати архіви і більше зберегти навколишнє середовище.

Клієнти позбудуться страху залишати копії своїх документів в банках, і отже отримають стимул перейти від обмінників до банків, що сформує у них позитивні очікування.

Вплив на валютний курс буде мінімальним, оскільки готівковий сегмент валютного ринку займає не більше 1/6 валютної сфери в цілому.

Наступними логічними кроками НБУ повинно стати серйозне збільшення 12-ти тисячного бар’єру для покупки валюти і повне скасування 2% збору в пенсійний фонд.

Триваюча валютна лібералізація, як і репресії, що передували їй, є неминучі фазами економічного циклу, тому перипетії і регулятивні провали минулих років повинні навчити НБУ більш якісно виходити з таких ситуацій і звернути увагу, що світовий досвід накопичив чималу практику ринкового інструментарію валютного регулювання, застосування якого несе куди менш негативні побічні ефекти.

Богдан Дуда, кандидат економічних наук, фінансовий публіціст

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Валюта
Все, що ми знаємо про:НБУ
Архiви:2019 2018 2017 2016 2015
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua