Рейтинг держкомпаній інфраструктури за ефективністю — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Рейтинг держкомпаній інфраструктури за ефективністю

Казна та Політика
348
Інфраструктура – основа функціонування економіки. На відміну від інших сфер діяльності, практично всі інвестиції, вкладені в інфраструктуру, залишаються в країні.
Під час будівництва будь-якого заводу в Україні, за різними оцінками, 50-70% коштів витрачають на придбання імпортного устаткування («складні» верстати у нас майже не виробляють) – тобто на розвиток чужої економіки. Інвестування ж в інфраструктурні об’єкти – це забезпечення робочих місць, внутрішнього ринку для місцевих підрядників і виробників матеріалів, сплата податків. В економічно розвинених країнах розуміють важливість таких проектів. Не випадково навіть у період Великої депресії 1929-1939 рр. було побудовано найбільший в світі сталевий арковий міст – Сіднейський міст (Sydney Harbour Bridge).
На жаль, загальний стан вітчизняної інфраструктури за багатьма показниками далекий від ідеального. Як прокоментував у недавньому інтерв’ю Hubs віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон (курирує інфраструктурну сферу), українські дороги зношені на 90%. Такі ж оцінки чиновники, що відповідають за транспорт та інфраструктуру, дають залізницям.
Мабуть, не варто нікого переконувати в тому, що географічне розташування України дає їй змогу відігравати роль потужної транзитної держави. Але, як не дивно, чиновники навіть говорити стали рідше про те, що Україна – транзитна держава, про безмежні можливості транспортних коридорів. Відходять у минуле конференції з гучними назвами «З варягів у греки», «Роль України в побудові нового шовкового шляху» і т.д. При цьому, згідно із щорічним рейтингом глобальної конкурентоспроможності інституту IMD (The IMD World Competitiveness Yearbook 2016), наша країна за показником стану інфраструктури пасе задніх – посідає 50-те місце із 61.
Тим часом в Україні вплив держави на галузь дуже великий. Всі найбільші об’єкти інфраструктури так чи інакше керуються державними інституціями.
Журналісти проаналізували і склали рейтинг ефективності найбільших держкомпаній (держпідприємств, акціонерних товариств, що належать державі) за двома фінансовими показниками в динаміці – чистим прибутком/збитком і рентабельністю EBITDA. Останній показник об’єктивно відображає ефективність управління підприємством незалежно від транспортної сфери (авіа, морські порти, залізничні перевезення). Для інвестора (держава, приватні компанії) показник EBITDA є одним з основних індикаторів очікуваного повернення вкладень.
У рейтинг потрапили компанії, які входять в сферу управління Мінінфраструктури і розмір активів яких оцінюється вище 2 млрд грн. Слід зазначити, що ці підприємства потрапляють в топ-100 держкомпаній, дослідження за якими щорічно проводить Мінекономрозвитку. Для складання рейтингу бралися дані підприємств (отриманих Hubs із різних джерел), частково враховувалися дані МЕРТ і дані консалтингових компаній. До списку не включено ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», яке у вересні 2015 року було вирішено ліквідувати в рамках децентралізації – передачі повноважень компанії на місця (поки безуспішної).
Короткі узагальнення
У трійку лідерів рейтингу за чистим прибутком потрапили ДП «Адміністрація морських портів України», ДП «Морський торговельний порт «Південний» і ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Незважаючи на третє місце фактично лідером з ефективності роботи став аеропорт «Бориспіль», який після приходу наприкінці 2014 р. в. о. гендиректора Євгена Дихне, зумів 2015 р. показати чистий прибуток в 700 млн грн (2014 р був збиток у 127 млн ​​грн). Адміністрація морських портів, МТП «Південний» та інші порти рейтингу (див. нижче «Рейтинг держкомпаній сфери Мінінфраструктури за розміром чистого прибутку, млн грн») традиційно були локомотивами транспортної галузі й раніше (в 2014 р.) показували прибуток. Тому в їхніх успіхах нічого дивного немає, і вони залишаються «блакитними фішками» на приватизацію. Але, незважаючи на пропозиції Кабміну, народні депутати поки не зважилися вивести порти зі списку підприємств, які не підлягають приватизації.
Лідерство портовим підприємствам традиційно забезпечує обслуговування експортно-імпортних операцій (портові збори, перевалка вантажів, здача в оренду приміщень, судноремонт, інші послуги). «Йдеться про порти, які заточені на міжнародні перевезення. Вони досить добре завантажені. Плюс, останнє десятиліття вводили нові термінали, розчищалося і поглиблювалося дно, щоб могли ходити великотоннажні судна», – каже економічний експерт Олександр Жолудь. При цьому до 80% їхніх доходів надходить в іноземній валюті (девальвація гривні в цьому випадку позитивно позначилася на фінансових показниках). Проте, з кожним роком у державних торгових портів зменшуються показники перевалки вантажів. Бюрократичні процедури, застарілі основні фонди та обладнання знижують конкурентоспроможність держпідприємств, порівняно з приватними портами. За підрахунками експертів, сьогодні частка державних торговельних портів у перевалці вантажів не більше 30%.
За більш об’єктивною для порівняння між різними за структурою діяльності й капіталу – рентабельністю EBITDA – трійка лідерів практично повторилася. Перше місце дісталося ДП «Одеський морський торговельний порт», друге – аеропорту «Бориспіль», третє – Адміністрації морських портів (див. «Рейтинг держкомпаній Мінінфраструктури за розміром рентабельності EBITDA, %»).
Ситуацію з об’єктами інфраструктури в сфері морських перевезень ми описували вище (всього в рейтинг увійшло п’ять таких підприємств). Зазначимо, що авіагалузь в рейтингу представлена ​​трьома компаніями: «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», «Украерорух» і «Міжнародний аеропорт «Львів».
Найбільш істотні показники з них, як уже було сказано, продемонстрував «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». У 2015 році його вдалося зробити прибутковим, а показники рентабельності EBITDA підприємство збільшило з 63,2% в 2014 р. до 77,4% в 2015 р., посівши друге місце в загальному заліку. «Ймовірно, на підприємстві поліпшили контроль за тим, як компанії, що користуються послугами аеропорту, розплачуються. Це дозволило збільшити грошовий потік і чистий прибуток», – коментує Олександр Жолудь. При цьому експерти вважають, що в цілому авіаперевезення переживають не найкращі часи. Оскільки через девальвацію гривні збільшилася вартість палива тощо, а це загалом негативно впливає на пасажиропотік авіасполученням. За даними Державіаслужби, в Україні 2015 р. порівняно з 2014 р. він знизився на 2,6% – до 6,3 млн чол. (у січні – травні 2016 року вже є позитивна динаміка – 15% зростання). Навпаки, аеропорту «Бориспіль» в 2015 р. вдалося забезпечити зростання пасажиропотоку на 6%, або до 7,2 млн чол. (в т. ч. транзит). Зростання доходу, поряд зі зниженням витрат, також позитивно позначилося на показниках рентабельності аеропорту.
Окремо зазначимо ПАТ «Укрзалізниця» (найбільше за розміром активів – 396,3 млрд грн), яке, за підсумками 2015 року, єдине з компаній рейтингу показало великий збиток – близько 16 млрд грн. Тут, крім суто бізнес-причин (зростання витрат, жорстке держрегулювання/стримування цін на перевезення) вирішальну роль зіграла велика заборгованість підприємства за кредитом у валюті: тільки за рахунок курсових різниць збиток склав майже 14 млрд грн. Плюс, ця компанія тягне на собі соціальне навантаження – дотацію пасажирських перевезень. Для збільшення прибутковості підприємства уряд вже півроку розглядає можливість підвищення тарифів на вантажоперевезення.
Основні підсумки рейтингу представлено в таблицях нижче. Також по кожному підприємству окремо подао ​​основну інформацію – див. «Показники по компаніях».
Рейтинг держкомпаній сфери Мінінфраструктури за розміром чистого прибутку, млн грн
Рейтинг держкомпаній інфраструктури за ефективністю
Рейтинг держкомпаній Мінінфраструктури за розміром рентабельності EBITDA, %
Рейтинг держкомпаній інфраструктури за ефективністю
Показники за компаніями
ДП «Одеський морський торговельний порт»
Чистий прибуток Одеського МТП зріс із 147 млн ​​грн в 2014 р. до 397 млн ​​грн в 2015 р. Розмір рентабельності EBITDA збільшився з 68,6% до 86,3%. У 2015 р. вантажообіг в Одеському МТП виріс, порівняно з 2014 р., на 4% – до 25,5 млн. т. Сам Одеський МТП перевалкою не займається, його доходи формуються від здачі в оренду основних фондів, судноремонту та інших послуг. Результати діяльності підприємства могли бути краще, якби не політична ситуація в країні 2014-2015 рр., через що істотно скоротилося прибуття пасажирських круїзних лайнерів. У 2015 р. заходило тільки 22 лайнера. Для порівняння, в 2013 р. зайшло 148 пасажирських лайнери.
«Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
У 2015 р. аеропорту вдалося отримати прибуток в 696 млн грн проти збитку 127 млн ​​грн в 2014 р. Розмір рентабельності EBITDA виріс із 63,2% до 77,4%. Пасажиропотік в аеропорту 2015 р. порівняно з 2014 р. виріс на 6% – до 7,2 млн чол. Підприємство в кінці 2014 р. очолив Євген Дихне (в. о. гендиректора). За 1,5 року аеропорту вдалося оптимізувати роботу терміналів, збільшити пропускну здатність трансферної зони (до 900 пасажирів на годину), скоротити на 30% час проходження формальностей і додатуових заходів авіабезпеки, модернізувати зону відльоту внутрішніх рейсів і зони прильоту. Згідно з аудиторським висновком міжнародної компанії BDO (входить у «велику п’ятірку»), за МСФЗ прибуток аеропорту склав 540 млн грн проти збитку 513 млн грн в 2014 р.
Позитивний результати діяльності підприємства спричинив ажіотаж навколо конкурсу на призначення нового директора, який відбувся восени минулого року. Конкурс закінчився скандалом і був скасований Кабміном у липні 2016 року – проти призначення на цей пост Юрія Солончука виступили бізнес і громадськість.
ДП «Адміністрація морських торговельних портів України»
Чистий прибуток підприємства зріс із 1,513 млрд грн в 2014 р до 3,847 млрд ​​грн в 2015 р. Розмір рентабельності EBITDA виріс із 66,5% до 75,9%. Доходи цього підприємства в основному формуються за рахунок портових зборів (корабельні, причальні, санітарні тощо) – 66% усіх доходів. При цьому близько 80% доходів надходить в доларах США, що і пояснює зростання чистого прибутку підприємства в 2015 р., порівняно з 2014 р., у 2,5 раза. Мінінфраструктури в жовтні 2014 р. в якості експерименту, а потім у 2015 р. на постійній основі зменшило на 50% портові збори для перевезення транзитних вантажів (Наказ Мінінфраструктури від 6.10.15 № 403).
ДП «Маріупольський морський торговельний порт»
Чистий прибуток Маріупольського МТП зріс в 1,6 раза з 332 млн грн в 2014 р. до 516 млн грн в 2015 р. Розмір рентабельності EBITDA збільшився з 56,9% до 68,5%. Близько 80% доходів компанії надходить в іноземній валюті. Загалом в 2014-2015 рр. через конфлікт на Донбасі у підприємства спостерігалося значне зниження інтенсивності комерційної діяльності. Транспортну інфраструктуру, яка підходила до порту, було частково знищено в результаті бойових дій. Плюс, обсяг перевезень вугілля через порт скоротився через труднощі з організацією постачання із зони конфлікту. У 2015 р. вантажообіг порівняно з 2014 р. скоротився на 30% (до 8,9 млн т).
ДП «Морський торговельний порт «Південний»
Чистий прибуток підприємства зріс із 384 млн грн в 2014 р. до 773 млн грн в 2015 р. Розмір рентабельності EBITDA збільшився з 46,2% до 51,2%. Традиційно в акваторії порту обробляється 30-40% загального обсягу перевалки вантажів в Україні. Нагадаємо, що в 2013 р. відбулася портова реформа – зараз вантажопотік в портах значною мірою забезпечують приватні компанії. У 2015 р. в акваторії порту оброблено 33% (48,5 млн т) від загального обсягу перевалки вантажів в Україні. При цьому самим МТП «Південний» оброблено 15 млн т (це 30,9% всієї перевалки акваторії порту). Перевалка експортних вантажів в акваторії порту збільшилася в 2015 р. порівняно з 2014 р. на 3% і склала 38,2 млн т. Обсяг перевалки імпорту склав 4,9 млн т в 2015 р. (+ 20% порівняно з 2014 р.).
ДП «Міжнародний аеропорт «Львів»
За даними Державіаслужби, аеропорт «Львів» 2015 р. скоротив пасажиропотік на 2,5% – до 570 тис. чол. На думку експертів, показник доходу на пасажира $17 на цьому підприємстві залишається нижче середнього показника для аналогічних міжнародних аеропортів ($27). Частка доходу від неавіаційної діяльності також залишається низькою, порівняно з іншими аналогічними міжнародними аеропортами (близько 35% проти середнього показника 50%).
ДП «Іллічівський морський торговельний порт»
Чистий прибуток цього підприємства зріс із 117 млн ​​грн в 2014 р. до 526 млн грн в 2015 р. Розмір рентабельності EBITDA збільшився з 34,1% до 42,0%. Близько 80% доходів компанії надходить в іноземній валюті.
Оскільки порти Севастополя, Євпаторії, Феодосії, Керчі, Ялти в Криму сьогодні не входять до складу транспортної системи країни, левова частина вантажообігу було спрямовано ​​в Іллічівський МТП. В результаті можна сказати, цей порт посів монопольне становище в обробці вантажів безкрановим завантаженням. У 2014 і 2015 рр. в акваторії Іллічівського МТП було оброблено відповідно 17,6 і 17,2 млн т вантажів (зменшення на 2%). При цьому сам Іллічівський МТП обробив 2014 р. 10,4 млн т, а в 2015 р. – 11,9 млн т вантажів.
ПАТ «Укрзалізниця»
Збиток підприємства в 2015 р. склав близько 16 млрд грн. Розмір рентабельності EBITDA збільшився з 16,7% до 25,2%. Вище наводилися основні причини збитковості: валютні борги і «соціальне навантаження» у вигляді дотування пасажирських перевезень. Крім того, «Укрзалізниця» втратила активи в Криму і частину активів в Донецькій та Луганській областях. У Мінінфраструктури намагаються поліпшити показники за рахунок реорганізації підприємства – в грудні 2015 р. закінчилася корпоратизація компанії. Ймовірно, і поточний рік буде для підприємства не легше попереднього. І хоча поляк Войцех Бальчун, який керує підприємством з червня, якщо вірити пресі, виводив з кризи польського державного залізничного перевізника PKP Cargo S.A. в прибуток, в його програмі розвитку «Укрзалізниці», як і у випадку з «Укрпоштою», відсутні ключові показники ефективності KPI – показники діяльності підрозділу (підприємства), які допомагають організації в досягненні стратегічних і тактичних (операційних) цілей).
ДП «Украерорух»
Чистий прибуток цього підприємства зріс із 303 млн грн в 2014 р. до 342 млн грн в 2015 р. (в 1,1 раза). Розмір рентабельності EBITDA збільшився з 15,3% до 20,3%. Основою доходу підприємства є платежі, що сплачуються авіаперевізниками за обслуговування в повітряному просторі України. У 2015 р. тариф за обслуговування одного польоту складав 45,6 євро. У 2015 г. «Украерорух» скоротив кількість обслужених польотів, порівняно з 2014 р., на 32,4% – до 234 861 рейсу. При цьому кількість обслужених польотів, виконаних літаками українських авіакомпаній, зменшилася на 10,8% – до 69 628 авіарейсів, а кількість польотів, здійснених іноземними авіакомпаніями, – на 38,7%, до 165 233 рейсів. Крім того, за підсумками 2015 року, кількість обслужених транзитних авіарейсів скоротилася на 45,1% – до 117 487, кількість міжнародних польотів зменшилася на 10,8% – до 95 504, а внутрішніх – на 18%, до 21 870.
Підприємство демонструє прибуток, оскільки його доходи на 80% формуються з надходжень в іноземній валюті. Девальвація гривні в 2014 р. компенсувала негативний вплив від скорочення обсягу повітряного руху, дала змогу зберегти рівень дохідності й прибутковість у гривневому еквіваленті.
УДППС «Укрпошта»
У 2015 р. «Укрпошта» продемонструвала прибуток 41 млн грн, тоді як в попередні роки демонструвала збитки – в 2014 р. збиток склав 4 млн грн. Розмір рентабельності EBITDA практично не змінився: в 2014 р. – 4,6%, в 2015 р. – 4,7%. Експерти вважають, з урахуванням того, що «Укрпошта» через АТО «втратила» частину своїх активів у Криму, Донецькій і Луганській областях, добре вже те, що підприємство не збиткове.
Хоча в майбутньому підприємства не можна бути впевненим. У програмі нового керівника компанії Ігоря Смілянського, призначеного в квітні цього року, не було ключових показників ефективності KPI.
Олена Середа
За матеріалами:
Hubs
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас