Хотіли як ліпше: МОЗ провалив міжнародні закупівлі ліків


Хотіли як ліпше: МОЗ провалив міжнародні закупівлі ліків

Реформа державних закупівель ліків, розпочата Міністерством охорони здоров’я в минулому році, забуксувала. Міжнародні організації, які стали посередниками у закупівлі ліків, не змогли забезпечити своєчасні поставки. У результаті ліки Україна отримає в повному обсязі лише до кінця року. З яких причин це сталося, і які ризики зриву закупівель в 2016 році?

Причини зриву

Витрати МОЗ на закупівлю ліків у 2015 році були розділені на дві частини. На закупівлю препаратів за посередництва міжнародних організацій спрямували 2,2 млрд гривень. Решту, близько 1,5 млрд гривень, було витрачено на тендерах, які МОЗ провело самостійно.

Участь міжнародних організацій в якості закупівельників ліків була одним із ключових елементів реформи системи держзакупівель ліків. Вони повинні були прогарантувати відсутність корупційних схем, якими традиційно славилися раніше держтендери МОЗ.

Роль цих організацій в процедурі держзакупівлі ліків закріплена в спеціальному законі, який парламент ухвалив у березні минулого року. Ще півроку пішло на підготовку нормативно-правової бази, необхідної для того, щоб норми закону запрацювали. Також чиновникам треба було сформувати список ліків, що підлягають держзакупівлі.

В результаті угоди з 3 міжнародними організаціями – Програмою розвитку ООН (UNDP), Crown Agents і ЮНІСЕФ – Міністерство охорони здоров’я підписало лише в жовтні-листопаді.

Втім, уже закінчується 7 місяць 2016 року, а міжнародні організації поки так і не змогли забезпечити Україну ліками.

Про це свідчить звіт МОЗ, який мають журналісти РБК-Україна. Документ підготовлений для членів комітету Ради з питань охорони здоров’я. У ньому написано, що на 12 липня план постачання ліків було виконано тільки за двома програмами – закупівля препаратів для пацієнтів з гемофілією і гепатитом В, С.

Решта понад 10 програм виявилися проваленими. Наприклад, на 12 липня ЮНІСЕФ не впоралося з планом постачання вакцин на 90%.

Crown Agents провалив закупівлю ліків і медвиробів з дитячої онкології на 84%, а ПРООН забезпечило виробами медпризначення за програмою боротьби зі СНІДом лише на 4%.

“Минуло 8 місяців після перерахування держкоштів (міжнародним організаціям. – Ред.). На сьогодні максимум 50-відсоткове виконання тендерних поставок 2015 року, на які ми розраховували. На мій погляд, це не дуже нормальна ситуація і над цим нам необхідно попрацювати, – заявив недавно депутатам віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. – До середини вересня ми повинні завершити процес поставок препаратів”.

В. о. міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський відмовився прокоментувати РБК-Україна ситуацію. Складнощі виникли і з офіційними коментарями міжнародних організацій, які неохоче ділилися з кореспондентом РБК-Україна своїми проблемами в сегменті держзакупівель.

Але виданню все ж удалося дізнатися, в чому полягають основні причини провалу програм щодо забезпечення українців ліками.

Програма розвитку ООН

ПРООН, що отримала максимальну кількість коштів від МОЗ на придбання ліків (з 2,2 млрд гривень було виділено 881 млн), впоралася з виконанням лише 2 програм з 8. Так, план із закупівлі препаратів для пацієнтів з гемофілією перевиконано на 3%, а з гепатитом В і С – на 7%.

Інші програми, за даними Міністерства охорони здоров’я, провалено. Особливо критичною є ситуація із закупівлі тест-систем для пацієнтів, хворих на СНІД, йдеться в звіті відомства. Організації вдалося виконати це замовлення тільки на 4% в гривневому еквіваленті через довгу процедуру отримання сертифікатів відповідності на ці медвироби. Без цих документів використання тест-систем в Україні не допускається.

Втім, згідно з документам ПРООН, які є в РБК-Україна, організація в натуральному вираженні (в упаковках) виконала поставки ліків для хворих на туберкульоз на 79%, на гемофілію – на 93%, гепатит – на 81%. Пацієнтам з орфанними захворюваннями (рідкісними) доставку ліків забезпечено повністю, як і закупівлю вакцин. В цілому, ПРООН виконала поставки на 45% в натуральному вираженні (в упаковках) і на 71% – в доларовому.

Учасники ринку охорони здоров’я на умовах анонімності розповіли РБК-Україна, що ПРООН зіткнулася з проблемами під час розмитнення закуплених ліків. Це негативно позначилося на дотриманні термінів постачання препаратів у регіони.

Співрозмовники РБК-Україна пояснили, що постачання ліків, які закуповують міжнародні організації, звільнено від сплати ПДВ. Щоб скористатися цією податковою пільгою, постачальники повинні отримати відповідну довідку у фіскальній службі. Однак цей процес забирає багато часу. Адже від сплати ПДВ звільнені лише міжнародні організації, а не фірми-дистриб’ютори, які фактично ввозять закуплені міжнародниками ліки.

Так, за інформацією джерел РБК-Україна, частину препаратів, поставлених в Україну ще в березні, вдалося розмитнити лише в кінці квітня – на початку травня. Лише тоді постачальникам вдалося отримати довідку, яка підтверджує можливість розмитнити вантаж без сплати ПДВ.

Але це не єдиний випадок, коли через бюрократію зриваються терміни постачання препаратів. Наприклад, ПРООН отримала 900 тис. доларів для закупівлі ліків для пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями.

Як розповіли РБК-Україна учасники ринку охорони здоров’я, організації вдалося закупити необхідний обсяг за 600 тис. доларів. У квітні фахівці ПРООН надіслали лист до Міністерства охорони здоров’я з пропозицією закупити на зекономлені кошти додатковий обсяг ліків для пацієнтів з гемофілією. Однак відповіді від МОЗ так і не отримали.

Втім, РБК-Україна стало відомо, що і це не всі складнощі, з якими зіткнулася ПРООН.

Зокрема, на тендер з постачання препарату моксифлоксацин для лікування туберкульозу подали заявки 2 компанії. Одна – власник патенту на ці ліки. Інша – індійська компанія, що випускає генерик (аналог препарату), яка заявила ціну в 5 разів нижчу, ніж конкурент.

ПРООН запропонувала власнику патенту, щоб препарати постачали обидві компанії, але володар патенту на це не пішов. Тоді міжнародній організації довелося замовляти кілька видів експертиз продукції-генерика. Їх результати вдалося отримати лише наприкінці червня і тільки після цього укласти з індійською компанією договір на постачання. Виробник обіцяє, що препарати будуть доставлені в Україну до кінця липня.

Crown Agents

Crown Agents, згідно зі звітом МОЗ, виконала свої зобов’язання з постачання препаратів для онкохворих на 39%, або на 296 млн гривень (усього виділено 750 млн гривень). “Міжнародна компанія Crown Agents зі свого боку виконує всі умови закупівлі та постачання лікарських препаратів відповідно до прийнятих Мінздравом процедур та графіків поставок”, – заявили в організації.

Крім того в Crown Agents надали свіжіші дані щодо закупівель препаратів. На 21 липня відбулися поставки на суму 15,8 млн доларів, що складає 54% від замовлених найменувань медпрепаратів і ліків.

“До кінця липня 2016 року планується виконати поставки понад 65% медичних препаратів і лікарських виробів від заявленого обсягу всіх позицій і загального бюджету”, – запевнили в організації.

Однак і ці терміни можуть зірватися. Проти участі Crown Agents в міжнародних закупівлях виступають голова комітету Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець та її перший заступник Оксана Корчинська. Вони навіть зареєстрували в парламенті законопроект, яким запропонували виключити Crown Agents зі списку організацій, що закуповують ліки для МОЗ.

Претензії до Crown Agents у депутатів дві. Крім затримок з поставками, парламентарії підозрюють, що “в рамках закупівель через дану організацію були запропоновані ліки сумнівної якості”.

“Серед запропонованих організацією Crown Agents для затвердження Міністерством охорони здоров’я ліків значну частку складають лікарські засоби, які масово взагалі не використовувалися в Україні та не представлені на ринку ЄС, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. – Більш того, якість і безпека деяких препаратів не підтверджуються достатньою базою клінічних досліджень”.

Але в Crown Agents наполягають, що “до участі в тендерних процедурах допускаються всі компанії, незалежно від країни походження, препарати яких зареєстровані на території України”.

ЮНІСЕФ

ЮНІСЕФ узяв на себе закупівлю вакцин на суму 312 млн гривень і ліків за програмою СНІДу на 254 млн гривень. На 12 липня перша програма виконана на 10%, а друга – на 74%.

У ЮНІСЕФ не відповіли на запит РБК-Україна, але на сайті організації зазначено, що препарати, які залишилися, зокрема, за програмою СНІДу, будуть доставлені в Україну до кінця вересня.

Складніша ситуація з постачанням вакцин від ЮНІСЕФ. Організація закупила для України вакцини БЦЖ, КПК (проти кору, паротиту та краснухи), вакцини від гепатиту Б, АКДС (від коклюшу, дифтерії та правця), Td (від дифтерії і правця для дорослих), АДС (від дифтерії і правця для дітей), вакцину проти сказу і вакцину bOPV (бівалентна оральна поліомієлітна вакцина).

ЮНІСЕФ поставив до України частково партії вакцин КПК та від гепатиту Б. Решта партій цих двох вакцин буде поставлена в Україну поетапно до кінця листопада цього року.

Практично всі інші вакцини в квітні – липні пройшли реєстрацію в Міністерстві охорони здоров’я. Перші партії мають надійти протягом 3-4 тижнів після завершення цієї процедури і отримання необхідних довідок, а повністю поставки будуть завершені до кінця вересня.

Вакцина від сказу повинна надійти в Україну 22 липня. Крім того, для постачання бівалентної вакцини від поліомієліту необхідно внести правки до постанови Кабміну, котрою визначено, які саме препарати повинні закупити міжнародні організації.

При цьому ЮНІСЕФ на своєму сайті повідомляє, що організації вдалося заощадити 3,8 млн доларів з коштів, які МОЗ передав йому на закупівлю ліків. Зараз ЮНІСЕФ очікує рішення МОЗ щодо закупівель додаткової кількості вакцин і ліків.

Найближче майбутнє

Незважаючи на проблеми із закупівлями ліків через міжнародні організації, уряд має намір використовувати цей інструмент і в 2016 році.

“Альтернативи міжнародним закупівлям в 2016 році немає. Уряд сьогодні не розглядає ніяких планів щодо передачі цих функцій на будь-який рівень – або повернення в МОЗ, або передача на обласний та районний рівень. Закупівлі 2016 року пройдуть згідно з чинним законодавством і будуть здійснені міжнародними організаціями”, – заявив у парламенті Павло Розенко.

У свою чергу Віктор Шафранський запевнив депутатів, що МОЗ готове розпочати закупівлі 2016 року. “Нам необхідно сідати разом з міжнародними організаціями та опрацьовувати контракти на 2016 рік. Ми вислали всім міжнародним організаціям контракти і наші побажання і запросили їх на зустріч”, – сказав він.

Готові продовжувати закупівлі й міжнародні організації. РБК-Україна вдалося отримати від учасників ринку охорони здоров’я лист від ПРООН МОЗ від 28 червня, який свідчить про те, що ПРООН готова займатися закупівлями ліків для України і за програмами 2016 року. “Ми раді повідомити, що ПРООН в Україні повністю готова до продовження співпраці й надання Міністерству охорони здоров’я в Україні допомоги в послугах з організації закупівель в поточному році й далі”, – йдеться в листі.

Судячи з доповнень до нього, ПРООН запропонувала Міністерству охорони здоров’я збільшити кількість програм, за якими вона готова купувати ліки, приблизно в два рази, порівняно з 2015 роком.

Зокрема, ПРООН може закуповувати ліки для програм з трансплантації, репродуктивного здоров’я, серцево-судинних захворювань.

Однак представники пацієнтських організацій висловили невдоволення підготовленими Міністерством охорони проектами контрактів.

“Проект угод між Міністерством охорони здоров’я та міжнародними організаціями, який був розроблений фахівцями Міністерства та спрямований в міжнародні організації для підписання і роботи в 2016-му році, містить ряд критичних шорсткостей. Такі кроки Міністерства охорони здоров’я блокують можливість спеціалізованим організаціям підписати відповідні угоди і виконати закупівлі для уряду України в 2016-му році”, – йдеться у відкритому зверненні до прем’єр-міністра від громадських організацій “Пацієнти України”, “Центр протидії корупції” та “Реанімаційного пакета реформ”.

Серед проблем громадські організації називаують норму про те, що в контрактах йдеться про необхідність поставок 100% препаратів не пізніше 90 днів з моменту підписання контракту. Але, на їхню думку, це є дискримінаційною нормою, оскільки згідно з українським законодавством всі постачальники мають вдвічі більший термін постачання, а саме – 180 днів з моменту оплати.

“Більш того, контракти, розіслані міжнародним організаціям, містять ряд грубих помилок. Так, зокрема, контактною особою в контрактах вказано колишнього заступника Міністра охорони здоров’я Ігоря Перегінця, який вже звільнився. А курс валюти для Crown Agents пропонують рахувати за “внутрішнім обмінним курсом валют ООН”, – йдеться в заяві. – Це свідчить про те, що керівництво Міністерства охорони здоров’я досить недбало поставилося до зазначених документів. Така недбалість з боку Міністерства охорони здоров’я ризикує призвести до дипломатичного скандалу. Таким чином, відбувається технічне затягування процедур. Це впливає на оперативність процесу закупівлі, а також поставки препаратів”.

Мало того, негативно на планах уряду закупити ліки через міжнародні організації можуть позначитися дії СБУ.

РБК-Україна отримала від “Центру протидії корупції” копію листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки до МОЗ. Його було надіслано до Міністерства охорони здоров’я на початку червня.

У листі зазначено, що “аналіз наявної в Головному управлінні інформації свідчить про передумови до виникнення вогнищ соціальної напруги в результаті дестабілізації системи державних закупівель лікарських засобів у міжнародних спеціалізованих організацій”.

Зокрема, в СБУ стурбовані тим, що на початок червня постачання препаратів за договорами 2015 року виконано лише на 37,5% від запланованого обсягу. “При цьому, фактична поставка більшості життєво необхідних препаратів для лікування осіб, хворих на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, онкологічні та онкогематологічні захворювання, за висновками експертів в сфері охорони здоров’я, буде здійснена тільки в грудні поточного року”, – наголошується в листі СБУ.

Загалом в СБУ вважають, що “доцільно терміново розглянути найбільш оптимальні варіанти по налагодженню системи поставок життєво важливих ліків”.

Виконавчий директор благодійного фонду “Пацієнти України” Ольга Стефанишина вважає, що система, яка існувала завдяки корупції в сфері держзакупівель ліків багато років, робить все, щоб цю реформу “відкатити назад”.

“Усі, починаючи від заступників міністрів і закінчуючи простими клерками, гальмують ввезення препаратів до України в рамках міжнародних закупівель. Відповідь на це одна: в МОЗ більше не ходить “чорний кеш”, люди, які заробляли гроші на закупівлі, більше в них не зацікавлені. Я думаю, що міжнародні закупівлі, які заощадили Україні майже 800 млн грн порівняно з 2014 роком, були б більш успішні, якби не одне “але”: Міністерство охорони здоров’я України”, – зазначає вона.

Дмитро Уляницький

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua