509
ЗВТ України з Канадою: нові обрії для українського бізнесу
— Казна та Політика
Шестирічні переговори щодо лібералізації торгівлі України з Канадою завершено укладенням Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Канада відкриває свій ринок для українських товарів на 99%.
Бізнес отримає можливість безмитного ввезення продукції, в першу чергу, з високим ступенем переробки – від продуктів харчування до металопрокату. Україна ж ключові торговельні обмеження зніматиме протягом 7 років. Різкого зростання експорту в перспективі року очікувати не варто, визнають в уряді. Але Україна може стати промисловим хабом з переробки продукції та виробництва високотехнологічних товарів.
Перший віце-прем’єр Степан Кубів і міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд підписали Угоду про зону вільної торгівлі. Переговори щодо лібералізації торговельних відносин тривали з 2009 року. Після шести раундів переговорів, у липні 2015 року цей процес був завершений, а текст угоди – парафований. Для набуття чинності документом його повинні ратифікувати парламенти України й Канади.
“Підписана Угода стане інструментом, який дозволить значно спростити і, відповідно, посилити економічну взаємодію між країнами, – заявив президент Петро Порошенко. – Це дає преференційний доступ для товарів походженням з України та Канади. Це – нові можливості для розширення ринку збуту і прозорі умови торгівлі”.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо додав, що Угода про ЗВТ між Україною і Канадою піде на користь обом країнам, створить нові можливості, нові робочі місця і відкриє нові ринки: “Це дасть сплеск розвитку наших економік”.
Обсяг глобального імпорту в Канаду становить 547 млрд доларів. Україна відразу ж на 99% отримає можливість безмитного доступу на канадський ринок. У рамках тарифної квоти за нульовою ставкою український бізнес зможе експортувати всі сільгосптовари, зокрема, птицю, яйця, молочні продукти, цукор, всі промислові товари, крім легкових автомобілів. Ставка для них буде знижуватися протягом 7 років. Для канадського імпорту передбачаються інші умови. Зобов’язання щодо зняття ключових торговельних обмежень діятимуть протягом 7 років.
Джерело: МЕРТ
Експорт у Канаду в 2015 році склав 30,2 млн доларів і, порівняно з 2014 роком, обсяг торговельних операцій скоротився майже на 60%. Водночас канадський імпорт за відповідний період зріс до 206,3 млн доларів.
Українські компанії постачають продукцію машинобудування, хімічної промисловості, металургійного комплексу, АПК, продукти харчування. Через військовий конфлікт на Донбасі частка металургійного та хімічного експорту значно скоротилася.
“Товарообіг з Канадою у нас дуже маленький, тому, в принципі, угода про ЗВТ має просто розширити обсяг товарообігу, тому що, на жаль, ми досить погано освоюємо той континент, – додав економічний експерт Борис Кушнірук. – Це стосується не тільки Канади, але і США та інших країн Латинської Америки. Тому я не можу сказати, що очікую якогось сплеску торгового обороту відразу. Водночас, очевидно, що Україна зацікавлена у створенні для бізнесу максимально сприятливих умов експорту в будь-яку країну. Тобто, щоб були максимально диверсифіковані напрямки експорту”.
У перспективі року різкого зростання експорту не очікують і в Мінекономрозвитку. І, перш за все, через глобальну систему захисту, яку має Канада.
“У Канади є глобальні квоти для всього світу, крім нафти, в рамках яких можуть експортувати компанії. І цю систему захисту Канада відстояла в СОТ, на відміну від інших членів, – наголосила заступник міністра – торговий представник України Наталя Микольська. – І поза квотами стоять чималі мита. А структури наших економік подібні. Канада, як і Україна, вирощує курятину. А якщо говоримо про курятину, тобто і яйце, виробництво м’яса, а значить, є і молочна продукція”.
Відзначимо, наприклад, у договорі про ЗВТ з ЄС крім глобальних квот для України є ще й індивідуальні. В Угоді про торговельну лібералізацію з Канадою таких можливостей немає. Тому українські виробники крім канадських компаній конкуруватимуть ще і з американськими постачальниками.
“Основна проблема в торгівлі з Канадою – логістика, і питання навіть не у відстані, а в конкуренції на маршруті й ціні через енергоємність нашої продукції. Тому суперсплеску в торгівлі не буде. Але з іншого боку – може, це підштовхне до пошуку рішень в транспорті, наприклад”, – зазначає уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі Тарас Качка.
“Підписання ЗВТ з Канадою – це робочий процес, я б не перебільшував його значимість, але він може створити додаткові можливості для того, щоб готуватися до виходу на ринок США, – додає Кушнірук. – З огляду на те що у США і Канади є безмитна торгівля, це створює додаткові можливості виробляти продукцію, яка може потрапляти і на ринок США. А це величезний ринок, тому він може бути цікавим для українських товаровиробників, які навряд чи можуть конкурувати з продукцією високої вартості”.
Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що підписання ЗВТ з Канадою – більше знакова подія, ніж має якусь економічну основу: товарообіг між двома країнами, як і можливості просування українських товарів на канадських ринках, украй незначний.
“Це відноситься і до металургійної продукції, до аграрної, до машинобудування. Можливо, відкриваються для нас можливості трансферу якихось технологій з Канади. Але знову-таки, розраховувати, що це буде у величезних обсягах, не варто, – скептичний Устенко. – Але це знакова подія, тому що інші країни більш охоче підписуватимуть аналогічні угоди з Україною. Зараз в робочому стані, близькому до завершення, перебуває договір про ЗВТ з Ізраїлем. Аналогічний договір незабаром буде готовий до підписання з Туреччиною”.
Втім, Микольська впевнена, що в перспективі 3-5 років Україна зможе наростити обсяги експорту товарів з високим ступенем переробки – від продуктів харчування до металопрокату. “99% відміни квот ми отримуємо відразу. У перспективі 3-5 років це для нас, для наших підприємств – це крутий ривок, ринок дуже високомаржинальний, – пояснила вона. – Хто може в короткостроковій перспективі виграти? Виробники готової сільгосппродукції – від соків до маринованих огірків, вафель. Смакові преференції канадців близькі до наших. Плюс легка промисловість і взуття, причому різними способами. У короткостроковій перспективі можемо відшивати в Україні під їхніми брендами. І постачати наші бренди в Канаду, бо є великий інтерес до української fashion- індустрії”.
Борис Кушнірук припускає, що в цьому випадку можуть проявити себе середні компанії з більш високим рівнем доданої вартості, у яких з’явиться можливість на більш вигідних умовах експортувати товари в Канаду. Хоча у Канади, як і Євросоюзу, досить високі вимоги до якості й стандартів виробництва продукції, тому просто так зайти на ринок не вдасться.
“Необхідно відповідати цим стандартам, тому нашим товаровиробникам це буде не так легко зробити. Про малий бізнес я взагалі не говорю. Хоча теоретично якісь невеликі обсяги і він зможе почати експортувати, особливо якщо це буде якась унікальна продукція”, – уточнює експерт.
Крім того, канадським бізнесом Україна може розглядатися як промисловий хаб, зазначає Наталя Микольська. “У нас дешева робоча сила, розвинена логістика. Якщо вони передадуть в Україну технології, будуть ввозити обладнання за нульовими ставками, переробляти продукцію, запускати виробництво, то це додаткові інвестиції, нові робочі місця і зростання економіки”, – зазначила торговельний представник.
Наталя Непряхіна, Марія Тарариєва
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
