Транзитна війна з РФ: як Україна захищатиме свої інтереси


Транзитна війна з РФ: як Україна захищатиме свої інтереси

Транзитна війна між Україною і Росією ще більш загострилася. Обмеження на транзит українського експорту по території Російської Федерації в треті країни, зокрема, Центральної Азії, з 1 липня поширюється і на Киргизстан. До цього особливі умови транзиту вже півроку діяли тільки для поставок у Казахстан.

Крім того, після рішення ЄС щодо продовження економічних санкцій проти РФ до 31 грудня 2017 року, Володимир Путін продовжив дію торговельного ембарго на продукти харчування і сільгосптовари, вироблені в Україні. На цю продукцію з липня також запроваджено повну заборону на автомобільні й залізничні перевезення. Україна вже підготувала відповідні заходи.

Після рішення ЄС продовжити економічні санкції щодо Росії до кінця 2017 року, знову почалася транзитна війна з Росією. 3 липня був оприлюднений указ президента Володимира Путіна № 319, яким запроваджено особливі умови транзиту товарів з України через територію Росії в Киргизстан. Нові правила набувають чинності з 1 липня. До цього транзитні обмеження діяли тільки щодо торговельних поставок в Казахстан. Нагадаємо, що оформлення української продукції, яка постачається в Казахстан, а також треті країни, зокрема, Центральної Азії, через РФ вже півроку здійснюється тільки через Білорусь. І то за умови наявності пломб на основі системи стеження ГЛОНАСС, а до квітня серед вимог була ще й необхідність супроводу транспортних засобів конвоєм.

Крім того, до 31 грудня 2016 року продовжено торговельне ембарго на продукти харчування, сільгосптовари і сировину, у тому числі вироблені в Україні. Тут йдеться про м’ясо, ковбасу, рибу, молоко і молочні продукти, овочі, фрукти. Серед нових правил в указі Путіна – повна заборона на автомобільні та залізничні перевезення на ці види товарів, а також на ті, до яких РФ застосовує ввізні мита вище нульової ставки.

За словами заступника міністра економрозвитку і торговельного представника України Наталі Микольської, транзитна війна з Росією може призвести до практично повної зупинки і заборони транзиту українських товарів у зазначених напрямках. В середині лютого вже було загострення конфлікту. Тоді РФ в односторонньому порядку вирішила взагалі заборонити транзит. Україна відреагувала досить швидко, призупинивши дію дозволів на транзит російських фур по території України.

За даними МЕРТ, за весь час дії російських обмежень, заборон, блокування зовнішньоекономічних операцій транзитної війни Україна істотно скоротила свій експорт в треті країни, куди поставки здійснювалися в основному транзитом через територію РФ. 98% експорту в Казахстан і майже 94% – в Киргизстан здійснювалося сухопутними шляхами. За 4 місяці 2016 року порівняно з відповідним періодом 2015 року експортні поставки до Казахстану скоротилися майже на 48%, втрати склали більше 112 млн доларів.

В уряді зазначають, що додаткові обмежувальні заходи – ніщо інше, як подальший прояв транзитної війни, а також порушення з боку РФ зобов’язань щодо СОТ і ЗВТ СНД. Наступного тижня відбудеться засідання Ради з торгівлі товарами при СОТ, а до кінця липня – Генеральна нарада СОТ, де Україна буде вимагати від Росії негайного скасування обмежувальних заходів.

Транзитна війна з РФ зумовить відповідні кроки

Водночас і в Кабміні планують “адекватно” відреагувати на новий виток транзитної війни з боку РФ. За словами Наталі Микольської, вже готовий відповідний пакет документів і зараз він проходить останню стадію узгодження. “Про які саме заходи йдеться, буде повідомлено найближчим часом”, – додала вона. За попередніми даними, рішення буде прийнято сьогодні-завтра.

Водночас перший віце-прем’єр Степан Кубів уже заявив, що Україна застосує дзеркальні санкції щодо товарів і транзиту. “Ми піднімемо дзеркально мита на російські товари, які ввозяться в Україну. І все це набуде чинності після того, як Указ президента (президента РФ Володимира Путіна про подальше обмеження транзиту товарів з території України через територію Росії. – Ред.) вступить в силу”, – заявив Кубів на погоджувальній раді фракцій і груп у парламенті.

Однак, за словами співрозмовника РБК-Україна, знайомого з перебігом узгодження рішень, транзит стосується не лише торгівлі між РФ і Україною, це й операції країн – членів ЄС, Молдови, Туреччини. “Якщо будемо обмежувати транзит, вони злитимуться і абсолютно правомірно. У ситуації, коли нам і так в ЄС нагадують, що ми псуємо їм торгівлю з РФ, ще й обмежити транзит, то про продовження санкцій ЄС проти Росії буде взагалі складно говорити”, – стверджує джерело видання.

В теорії можна говорити про ширший список товарів з РФ, які можуть потрапляти під ембарго. Україна з початку року запровадила такі торговельні обмеження, але санкційні товари з Росії як були, так і залишаються на полицях українських магазинів. Тим не менше, відповідну постанову, дія якої закінчується 1 серпня, буде продовжено. Цілком можна спробувати через регулювання транспорту копнути РФ. Сказати, що ввозити товар вони зможуть, але от лишень російські TIR (система міжнародних автомобільних перевезень товарів. – Ред.) не зможуть поїхати, – зазначає співрозмовник РБК-Україна, коментуючи транзитну війну з РФ. – Тоді все перевезення з РФ будуть здійснювати перевізники інших країн – білоруси, поляки, угорці, німці”.

В уряді також не виключають розширення списку товарів з РФ під санкціями. Це питання піднімалося і буде підніматися в ЄС. Компенсатором українській стороні має стати і збільшення квот в рамках ЗВТ з Євросоюзом.

Водночас, одним з ефективних способів є залучення країн, куди експорт внаслідок дій Росії обмежений, в переговорний процес у СОТ. РФ в односторонньому порядку розпочала транзитну війну з Україною і вдалася до зазначених обмежувальних дій, не залучивши до ухвалення рішень інші країни – члени Єдиного економічного простору. “У реальності треба затягувати Азербайджан, Казахстан, Киргизстан та інші країни виступати загальним фронтом у СОТ. ЄС і США – це добре, але по суті рішення РФ псують нашу торгівлю саме із зазначеними країнами”, – вважає співрозмовник РБК-Україна.

Варто зазначити, що в новому указі Путіна є пункт, згідно з яким уряд РФ, у разі звернень до нього керівництва Казахстану і Киргизстану, “має право дозволити автомобільні та залізничні перевезення окремих товарів”, за умови дотримання умов транзиту. У Кабміні впевнені, що таким чином, штучно обмежуючи конкуренцію за рахунок заборони українських товарів, Росія може диктувати свої умови і нав’язувати саме свою продукцію. І, як монополіст, у результаті диктувати свої ціни.

Казахстанська влада поки на продовження обмежень ніяк не відреагувала. На сайті Союзу міжнародних автоперевізників Казахстану лише рекомендовано використовувати альтернативний маршрут: Одеса – Батумі – Баку – Актау. “Зараз Нацпалата підприємців з метою прояснення ситуації спільно з урядом республіки Казахстан веде роботу з отримання офіційних роз’яснень щодо подальшого алгоритму ввезення від РФ. Про результати буде повідомлено додатково”, – йдеться в повідомленні. Офіційної інформації від киргизької сторони досі немає.

Як повідомили РБК-Україна в посольстві України в Казахстані, місцева влада сильно стурбована можливим падінням товарообігу між країнами. Неофіційно звучить цифра більше 70% падіння від сьогоднішніх показників.

А поки тривають розгляди, “Атамекен” рекомендує імпортерам утриматися від додаткових контрактів з українськими контрагентами.

Як додає Микольська, за даними на 16:00 4 липня всі вантажі з України спокійно перетинають російський і білоруський кордон. У МЕРТ припускають, що пропускні пункти ще просто не отримали відповідні підзаконні акти. РФ має прийняти ряд документів, щоб указ президента в повній мірі набув чинності. Поки що уряд рекомендує бізнесу утриматися від відправлення вантажів.

Наталя Непряхіна

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua