430
Продати з вигодою: кому довірять реалізацію активів банків-банкрутів
— Фондовий ринок
Балансова вартість активів банків-банкрутів, які має продати Фонд гарантування вкладів, наближається до 500 млрд гривень. І хоча ця цифра має небагато спільного з оціночною вартістю – вона навряд чи перевалить за 100 млрд гривень, – це все одно досить значна кількість активів, за право продати які розгорається боротьба.
З урахуванням того, що в нинішньому році уряд не планував фінансово підтримувати ФГВ, а «банкопад» продовжився, Фонду пора б і подбати про продаж активів банків-банкрутів, щоб не змушувати Міністерство фінансів до нової емісії. З метою підвищення ефективності реалізації цього завдання всередині Фонду розпочав роботу Офіс консолідованих продажів, що, втім, поки прискоренню руху не посприяло.
Разом з тим ФГВ планує переглянути критерії для добору майданчиків, через які будуть реалізовані активи. «Зараз ми розробляємо нові критерії для бірж. Після цього по ним буде проведена нова акредитація бірж», – розповіла вчора на прес-конференції директор департаменту консолідованої продажу та управління активами Фонду гарантування вкладів фізосіб Юлія Берещенко.
Учасники ринку побоюються, що до реалізації активів будуть допущені лише державна ДП СЕТАМ і два нерезиденти. Відповідно, вчора вони організували з цього приводу прес-конференцію. Нинішні учасники ринку бачать вихід в уніфікації правил для всіх електронних майданчиків, які будуть зібрані в організацію «Біржові та електронні майданчики».
«Ми зібрали учасників, для яких це – бізнес. Ми всі об’єдналися навколо Асоціації торгових майданчиків і прийняли рішення затвердити єдині правила, які до п’ятниці надамо Фонду. Зараз розглядається питання щодо використання якогось програмного коду, який би захистив права всіх учасників. Ми готові працювати з ФГВ», – підкреслює директор порталу UBIZ.ua Дмитро Бойко.
За його словами, всі охочі професіональні учасники ринку можуть приєднатися до асоціації і підключитися до загальної системи, щоб на рівних умовах отримувати інформацію про об’єкти продажу та продавати їх. «Ми готували цей продукт для Фонду гарантування вкладів, але там вирішили, що це неробоча модель. Однак це єдиний спосіб уникнути всіх звинувачень і питань. І ринок прийняв рішення цю модель реалізувати у себе. В даному випадку не потрібні жодні зміни в законодавстві, не потрібна жодна нормативно-правова база», – запевняє Бойко.
У свою чергу, ФГВ поки не поспішає оголошувати, скільки майданчиків він планує залишити на ринку. При цьому серед банкірів щодо продажу активів побутують різні думки.
«Банки ліквідуються вже два роки, очевидно, є майно для реалізації, яке можна і потрібно активно пропонувати на ринок. Ми покладаємо великі сподівання на ФГВФО по організації процесів. Ці два роки Фонд був, перш за все, дуже зайнятий процесами виплат, зокрема, депозитів і прекрасно впорався із завданням в складних умовах. Впевнена, професіонально він зуміє налагодити і реалізацію майна», – каже Олена Лук’янчук, операційний директор Альфа-Банку Україна.
Дехто вважає, що, можливо, майданчики-нерезиденти навряд чи допоможуть поліпшити процеси продажу активів. «Звичайно ж, питання дискусійне – щодо використання міжнародних майданчиків, оскільки наш ринок не готовий до тих комісійних, які можуть зажадати за використання іноземних майданчиків. У мене є інформація, що коли наші можуть працювати за 1%, то іноземні – за 10-15%. Щодо кількості учасників – чим їх більше, тим конкуренція вище і краще. Компанія не зможе використати своє монопольне право і диктувати умови», – пояснює Вадим Березовик, голова правління банку «Вектор».
Мало хто сумнівається, що уніфікація правил для всіх майданчиків вже давно назріла. Партнер юридичної фірми Ario Юліан Хорунжий впевнений, що в цілому українські електронні майданчики впоруються з поставленими завданнями – продавати активи. «Відомих порушень з боку організаторів торгів на ринку реалізації активів банків-банкрутів набагато менше, ніж на суміжних ринках. Наприклад, у процедурах банкрутства або торгівлі арештованим майном. Не впорується з організацією процесу ФГВФО, якому регулярно не впоруватися із завданням «допомагає» НБУ. Наприклад, затягуючи узгодження умов продажу активів, під заставу яких ліквідовані банки раніше залучали рефінансування», – зазначає Хорунжий.
За його словами, коли йдеться про викуп проблемного активу (прав вимоги, які і є основними активами банків-банкрутів), головною в таких процедурах є ідентифікація активу.
Крім цього, покупці часто нарікають і на брак часу для ознайомлення з активами. «Слід сказати, що основні труднощі в процесі продажу активів неплатоспроможних банків полягають у своєчасності інформування про проведення торгів і прозорості процедури самих торгів. У цьому аспекті, дійсно, є потреба в доопрацюванні чинних правил роботи електронних майданчиків», – пояснює Віктор Мороз, адвокат, керуючий партнер АО Suprema Lex. За його словами, назвати торгівлю активами неплатоспроможних банків в Україні ефективною поки можна лише з великою натяжкою. «Але в цілому той, хто хоче придбати такі активи, має можливість здійснити цікаву покупку», – визнає Мороз.
Олег Падалка, директор нещодавно створеної асоціації «Біржові та електронні майданчики», підкреслює, що ніхто не має заперечень ні щодо нерезидентів, ні щодо держпідприємств, водночас для всіх учасників ринку мають існувати однакові конкурентні правила. «Ми не проти держпідприємства СЕТАМ, не проти американських торгових майданчиків і будь-яких інших. Всім учасникам ринку, незалежно від країни і форми власності, слід створити єдині й прозорі конкурентні правила. Тільки конкурентний ринок призведе до ефективної реалізації активів», – резюмує Падалка.
Марк Панаєв, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
