607
Тарифний післясмак. Як Кабмін шукає ресурси для виплати субсидій
— Казна та Політика
Півтора роки тому уряд разом з рішенням про підвищення тарифів запустив програму субсидій для населення.
Тоді вона зняла соціальну напругу, але обернулася для всіх її учасників проблемою.
Постачальники послуг зіткнулися з вимиванням готівкових коштів і проблемами з розрахунками в кліринговій системі, держава – зі зростаючими витратами.
З 1 травня 2016 року Кабмін підвищив ціну на газ для населення, що спричинило підвищення комунальних тарифів. Це автоматично відбилося на витратах держбюджету на субсидії – їх довелося збільшити до 40 млрд грн.
Як повідомили джерела в Мінсоцполітики та Мінфіні, якщо нічого не змінювати, в 2017 році кількість субсідіантів продовжить рости, а тягар бюджету за цією програмою становитиме 55-60 млрд грн. Мінрегіон говорить про 80 млрд грн.
Зараз Кабмін обговорюється питання, як зменшити витрати на субсидії і за рахунок чого їх платити. У пошуку рішення уряд просувається в декількох напрямках. Джерела шукають як у видатковій, так і в доходній частині бюджету.
На початку липня планується визначити суми витрат для розпорядників бюджетних коштів, в тому числі і за видатками на субсидії, а до серпня-вересня – підготувати зміни нормативно-правової бази.
Мінфін задумався про критерії
Для Мінфіну актуальним виявилося питання адресності соціальної допомоги. Про необхідність підвищувати її рівень не один рік говорять МВФ, Світовий банк, експерти. Рішення в цьому напрямку приймалися з перемінним успіхом, в точковому порядку, або не бралися взагалі.
“У 2016 році субсидії не отримував тільки ледачий. Тепер же планується до серпня переглянути формулу розрахунку субсидій і відсікти деякі категорії від доступу до цієї програми”, – сказав ЕП джерело в уряді.
За даними Держстату на кінець квітня 2016 відсоток “відмов” в наданні субсидій склав 8%.
На думку співрозмовника, при розрахунку субсидії враховувати потрібно не тільки фінансовий дохід людини, але і його корпоративні права, залишки на рахунках, нерухомість. Ці категорії вже запропоновано враховувати при розрахунку сум субсидій.
“Слід визначитися з тим, кого ми вважаємо малозабезпеченими. Можна поки встановити щедрий поріг, наприклад, дозволити одержувачам мати депозит до 100 тис грн. При цьому власникам корпоративних прав є сенс заборонити оформляти субсидії”, – зазначає співрозмовник видання.
Ревізія субсидіантів – непопулярне рішення. Відсікання окремих категорій населення від програми субсидій може спровокувати заворушення в суспільстві. Не виключено, що для уникнення різких соціальних рішень Кабмін зверне увагу на фіскальні компенсатори.
Рента на газ хвилює всіх
Традиційне джерело фінансування субсидій – рента з видобутку газу. У 2017 році Мінфін розраховує, що рента залишиться джерелом виплати субсидій, і надходження від неї збільшаться в зв’язку з недавнім підвищенням ціни на газ.
В ході торішнього бюджетного процесу рента була одним з найбільш спірних податків. В результаті її знизили до 29% і 14% в залежності від глибини покладів газу. У 2016 році ставки знову можуть змінитися.
У проекті меморандуму з МВФ, який є в розпорядженні ЕП, передбачена можливість внесення до кінця червня 2016 роки додаткових змін в систему оподаткування нафтогазової галузі.
Йдеться про те, щоб ввести одну ставку рентної плати для кожного виду газу, незалежно від глибини залягання, і надбавку до податку на прибуток підприємств.
“З 31 березня по 7 квітня 2016 року в Україні працювала місія технічної допомоги МВФ, яка визначила напрямки можливих змін в оподаткуванні газодобувної галузі. Наступний візит місії запланований на червень 2016 року, в ході якого планується подальше обговорення цього питання”, – повідомили ЕП в Міністерстві фінансів.
При цьому відомстві створено робочу групу, яка, за словами першого заступника міністра МЕРТ Юлії Ковалів, працює над прописаним в проекті МВФ варіантом. “Представники нашого міністерства входять в цю групу. Чіткого розуміння того, якими будуть нові ставки, поки немає”, – зазначила вона.
Як повідомили ЕП джерела в Кабміні, раніше в ході обговорення з бізнесом йшлося про встановлення єдиної ставки для газу незалежно від глибини його залягання, наприклад, в розмірі 20%. На спільну позицію вийти поки не вдалося.
Як відзначають співрозмовники в уряді, візит місії не підтверджений, законопроекти зі змінами поки немає. У 2015 році Мінфін пропонував встановити ставки 20% і 10% в залежності від глибини покладів і 15-процентну надбавку до податку на прибуток з січня 2018 року.
НКРЕКУ добралась до вугілля
Глава НКРЕКУ Дмитро Вовк вважає, що одне з додаткових джерел доходів, які держава може витратити на субсидії, – рента на вугілля. Зараз діють мінімальні її ставки – 0,75-1,5% вартості продукції.
У квітні 2016 року Вовк запропонував ввести прогресивну ставку ренти з прив’язкою до міжнародних цінами.
“Мінімальний рівень ренти може скласти 5% за ціною за індексом API нижче 40 дол за тонну. Якщо ціна за API – 40-50 дол, ставка підвищується, якщо 50-60 дол – вона стає ще вище. Ставка може дійти до 15%” , – говорить він.
При мінімальній ставці, згідно з розрахунками Вовка, потенційні доходи бюджету починаються з 1 млрд грн. Подібний принцип, на думку глави НКРЕКУ, можна також застосувати до оподаткування видобутку газу.
Лист з проханням розглянути доцільність введення нової моделі ренти на вугілля Вовк направив міністру енергетики Ігорю Насалику в квітні 2016 року. Відповіді поки не було. “Якщо його не буде, ми можемо самі підготувати проект закону. Це займе більше часу, але зробити це ми маємо право”, – говорить Вовк.
Ідея підвищити ренту на вугілля звучить не вперше. У грудні 2015 року Юрій Луценко запропонував ввести 3-відсоткову ставку ренти на енергетичне вугілля. Тоді ця правка до проекту змін до Податкового кодексу не була прийнята.
Обговорюються дві версії, чому виникла ідея з рентою на вугілля. Офіційно-економічна – збільшити надходження до бюджету і зробити оподаткування галузі більш ефективним. Друга, політична, – вилучати кошти з DTEK незалежно від того, показує компанія збитки або прибуток.
Мінрегіон створює фонд
Ще один можливий фактор впливу на програму субсидій у 2017 році – фонд енергетичної ефективності, який створює Мінрегіон.
Задумка в тому, щоб стимулювати населення економити газ і допопмогти йому в цьому грошима. Планується запропонувати господарствам чотири “пакети заходів з енергетичної ефективності”, витрати на які візьме на себе і фонд.
Фонд буде наповнюватися державою, міжнародними донорами (щорічні внески плануються в обсязі 1,2 млрд грн), і кредитами, можливо, залученими під держгарантії під 5% річних.
Залучати кредити Мінрегіон планує з 2019 року. У 2017 році внесок держави може скласти 1,3 млрд грн з поступовим збільшенням частки до 2021 року до 4,7 млрд грн.
Якщо фонд запрацює, економія державних витрат на субсидії, за розрахунками Мінрегіону, складе 5 млрд грн на рік.
Віце-прем’єр Геннадій Зубко анонсував старт роботи фонду навесні 2017 року. Відбудеться це чи ні, залежить від того, як швидко парламент прийме закон про фонд, а сам фонд – наповниться грошима.
Віце-прем’єр Павло Розенко пояснив, чому витрати на субсидії в 2017 році збільшаться.
- 40 млрд грн на субсидії населенню в 2017 році може не вистачити.
У 2016 році нові тарифи вступають в силу з нового опалювального сезону.
Таким чином, за новими тарифами ми будемо нараховувати субсидії в 2016 році лише за три місяці. У 2017 році знадобиться більше коштів, тому що оплачувати доведеться за принципом січень – середина квітня, потім пауза, а потім – середина жовтня – грудня опалювального сезону 2017-2018 років.
Ми будемо уважно стежити за процесом субсидування населення і регулювати його в оперативному режимі. Про що йдеться?
До недавніх пір базовий норматив споживання газу для оформлення субсидій був встановлений на рівні 7 куб м газу на кв м на людину. З одного боку, висока норма служила перестраховкою на випадок морозів. З іншого – останні дві зими у нас були теплими, температурний режим тримався вище середнього.
Середнє споживання газу залишалося в межах 5-5,2 куб м на кв м. У нас виникла ситуація, коли люди палили газ, який їм не був потрібен. Вони відкривали кватирки тільки для того, щоб спожити норму. Домогосподарства з субсидіями спалювали в півтора рази більше газу, ніж господарства без них.
У нас вийшли надмірні нарахування субсидій в обсязі близько 15 млрд грн. Частина цієї суми ми списуємо в бюджет, а частина залишаємо людям, щоб вони могли використовувати її в наступному сезоні.
Щоб не допустити повторення цієї ситуації, разом з вирівнюванням ціни на газ вирішено встановити соціальний норматив на рівні 5,5 куб м на кв м. Якщо зима буде холодною, ми підвищимо соціальну норму споживання газу.
Ми відреагували на ситуацію з одержувачами субсидій з тіньовими доходами і збільшили базу нарахувань субсидій для людей працездатного віку, які ніде не працюють і не перебувають на обліку в центрі зайнятості.
При розрахунку субсидій в якості показника доходу таких осіб брався прожитковий мінімум. З 1 травня база розрахунку збільшена в два рази, тобто за основу береться дохід в два прожиткові мінімуми.
Це дозволить зробити субсидування більш адресним і частково враховувати ймовірність тіньових доходів для таких категорій громадян.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
