630
Мільярдний допінг: скільки витрачає світ на підтримку вугільної промисловості
— Енергетика
У світі витрачаються мільярди євро на субсидування вугільної промисловості та мінімізацію шкоди, якої завдають здоров’ю людей видобуток вугілля. Ці гроші з великим ефектом можна направити на розвиток інших джерел енергіі.
Вугілля дешевшає, шахти стають неприбутковими підприємствами, податки на шкідливі викиди в атмосферу відходів їх виробництв все підвищуються. Скільки щорічно країни платять за можливість продовжувати добувати вугілля, а їх жителі – за лікування і профілактику від екологічних наслідків цієї діяльності – розбирався Re:mines.
Дотації та субсидії
Звіт європейської організації Health and Environment Alliance (HEAL), що займається вивченням того, як навколишнє середовище впливає на здоров’я людини, повідомляє, що тільки в 2013-му році ЄС витратив на ліквідацію наслідків від забруднення атмосфери шкідливими викидами шахт і вугільних ТЕС близько € 43 млрд. Це гроші, витрачені на лікування і профілактику різних хвороб, що викликаються відходами виробництва і споживання вугілля (також, недавній звіт Greenpeace повідомляє, що в рік Європа через вугілля втрачає більше 200 000 років життя). У резюме дослідження HEAL рекомендує згорнути вугільну промисловість на континенті не пізніш 2040 року – інакше, Європі доведеться витрачати ще більше, а термін життя її жителів скоротиться ще сильніше.
Вугілля – дешевий вид енергії, а десятки тисяч шахтарів не можна позбавити роботи, що приносить їм стабільний дохід – аргументи, якими оперують захисники вугільної промисловості. Вугілля – дійсно дешеве паливо. Настільки, що на підтримку цієї індустрії Європа щорічно витрачає 10 млрд євро (аналітика Ecofys).
Це стільки ж, повідомляється в звіті, на скільки країни ЄС субсидують і вітряну енергетику (мінус 43 млрд євро, витрачених на лікування від шкідливих вугільних викидів). Щорічні ж субсидії в ядерну енергетику, енергію біопалива, гідроенергетику та інші види відновлюваних джерел в середньому знаходяться на позначці 5 млрд євро і нижче, говориться в дослідженні Ecofys.
Крім цього, пояснюють аналітики, вартість вугільної енергії вже зрівнялася або навіть стала вище енергії, одержуваної з більшої частини “зелених” джерел. 162-233 євро – в такому діапазоні знаходяться ціни в ЄС за мегават*год енергії, одержуваної з вугілля. Цей же обсяг, видобутий за допомогою прибережного вітру коштує 186 євро за мегават-годину. А енергія сонця обходиться в 217 євро за мегават*год. Один з найдешевших видів енергії виходить з морського вітру – 105 євро за мегават*год.
Ціна вугілля
Європейським рекордсменом по субсидіях в гірничодобувній галузі вважається Німеччина. Тільки в 2012 році вона профінансувала шахти і вугільні електростанції на 3 млрд євро – більше в державах ЄС за виробництво вугілля не заплатив ніхто.
Польська вугільна галузь за період з 1990 по 2012 рік отримала субсидій на суму 40,5 млрд євро, повідомляється в дослідженні Варшавської школи економіки, проведеному спільно з Greenpeace. При цьому додаткові витрати, пов’язані з діяльністю шахт і вугільних електростанцій, склали суму в чотири рази більшу. 167 млрд євро за 22 роки – стільки полякам довелося заплатити за наслідки, пов’язані з викидами в атмосферу відходів вугільного виробництва.
Субсидії в вугільну галузь Іспанії, повідомляється в звіті міністерства промисловості, енергетики і туризму країни, за період з 1990-го по 2014-й рік склали 22 млрд євро. Турецькі шахти щорічно обходяться уряду країни в 550 млн євро. Франція субсидує свою вугільну галузь на 1,2 млрд євро. Австралія, щорічно, виділяє на підтримку вугільної галузі 1,6 млрд євро (плюс, 11,6 млрд євро – витрати, пов’язані з профілактикою і лікуванням від впливу на організм шкідливих викидів, вироблених вугільними виробництвами).
Мільярди сходу
Ще трохи великих цифр, тільки з іншої частини планети: 2,2 трлн євро – в стільки Азії обійшлася підтримка її гірничодобувної галузі в 2015 році, говориться в звіті The International Monetary Fund. Це – 3,1% світового ВВП або половина всіх світових щорічних субсидій.
Один з головних споживачів і виробників вугілля в цьому регіоні – Індія, тільки в 2014-му році отримала субсидій на 192 млрд євро.
Наскільки ці витрати виправдані і довговічні? Навіть основні одержувачі субсидій вважають, що потрібно як мінімум диверсифікувати виробництво. Так, найбільший індійський (і світовий) гірничодобувний концерн Coal India Limited в минулому році вклав близько 1 млрд євро в нерухомість, побудову мережі генерації сонячної енергії загальною потужністю 1000 мегават, яка зв’яже кілька індійських штатів. Індійська вугільна компанія трохи менше – Neyveli Lignite Corporation, проінвестувала на 80 млн євро виробництво ще однієї мережі сонячної енергії потужністю в 80 мегават.
У найближчих озвучених планах великих вугільних концернів Індії – допомога і підтримка уряду країни в його пошуках 100 млрд євро інвестицій в “зелену” енергетику. Ця сума, по-перше, вдвічі менше щорічних субсидій у вугільну галузь, по-друге – досить значна, щоб говорити про те, що навіть найбільші споживачі і виробники вугілля в світі вирішують його позбутися.
Сергій Нагорний
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
