Нацбанк візьме в сталеві лещата банківських аудиторів

У Національного банку дійшли руки до впровадження нових стандартів проведення аудиту в банках. Своєчасне запровадження міжнародних стандартів внутрішнього аудиту в кредитно-фінансових установах дозволило б запобігти банківській кризі 2014-2015 років.

Сьогодні, 11 травня, набирає чинності постанова НБУ, якою регулятор планує впорядкувати організацію внутрішнього аудиту в банках. Зокрема, як зазначено на сайті відомства, положенням визначено порядок організації внутрішнього аудиту в банку та банківській групі.

Нацбанк дав банківській системі сім тижнів на приведення внутрішніх документів у відповідність до вимог міжнародних стандартів професійної практики аудиту та рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду.

У разі, якщо до 1 липня поточного року банк не виконає вимоги НБУ щодо усунення недоліків у діяльності відповідного підрозділу, регулятор має право застосувати передбачені законом заходи впливу: від попередження і усунення відповідальних осіб, до індивідуального підвищення нормативів, накладення значних штрафі чи анулювання ліцензії.

Нацбанк у своїй постанові уточнив і конкретизував функції внутрішнього аудиту, взаємовідносини між внутрішнім і зовнішнім аудитом, встановив контрольні функції за якістю внутрішнього аудиту і нові принципи діяльності підрозділу в цілому. Посилено й обмін інформацією внутрішніх аудиторів із зовнішніми аудиторами та держорганами.

‘‘Крім того, постанова встановлює обов’язковий аудит ефективності роботи систем управління ризиками та внутрішнього контролю, корпоративного управління щодо поточних і потенційно можливих ризиків банку в майбутньому’’, – підкреслює важливість змін партнер міжнародної аудиторсько-консалтингової компанії Делойт Наталія Самойлова.

Одночасно, у постанові йдеться про збільшення незалежності внутрішніх аудиторів від правління банку із паралельним посиленням контролю наглядової ради банку за станом внутрішнього аудиту. ‘‘Внутрішній аудитор оцінює ризики внутрішніх процесів, дає рекомендації правлінню банку і стежить за виконанням цих рекомендацій. Логічно, що для виконання своїх функцій, внутрішній аудитор повинен працювати в інтересах власника банку і акціонерів, звітувати перед аудиторським комітетом чи перед наглядовою радою. Звітуючи менеджменту або правлінню банку, він вступає в конфлікт інтересів’’, – пояснює Самойлова.

Послухали та не почули

Банківська спільнота широко ознайомитися із постановою НБУ ще не встигла, проте уже не вдоволена посиленням ролі НБУ в нагляді за діяльністю підрозділу внутрішнього аудиту банків. Річ у тому, що НБУ залишив за собою право ініціювати зустріч з керівником підрозділу внутрішнього аудиту в тому числі в разі його звільнення, що знижує можливість тиску на результати внутрішнього аудиту з боку топ-менеджменту, зобов’язав банки частіше звітуватися перед регулятором.

‘‘Метою постанови має бути побудова взаємовідносин для співпраці, а не розширення повноважень регулятора з метою впливати на діяльність підрозділу внутрішнього аудиту банку’’, – коментує Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБ).

І хоча банківська асоціація приймала активну роль у модернізації аудиторської функції, Нацбанк проігнорував певні запити банкірів, впевнені там. Наприклад, нова програма аудиторської перевірки вимагає проведення процедури збору, аналізу, оцінки та документування інформації про об’єкт перевірки. Але повинна містити мінімальний обсяг вибірки та видів аналітичних процедур, які будуть використані під час аудиту.

‘‘Ми вважаємо, що це нереально. Вибірки аудиту у ході перевірки можуть змінюватися, залежно від установлених фактів порушень чи недоліків за узгодженням між аудитором та керівником аудиторської групи’’, – каже Коробкова.

Також, як каже головний аудитор Фідобанк Ганна Велікова, комерційним банкам було надано замало часу для ефективного впровадження усіх змін до внутрішніх нормативних документів, які дозволили б ефективно впровадити в життя всі нововведення, передбачені постановою. Наприклад, можуть виникнути проблеми із нестачею штату працівників у підрозділі внутрішнього аудиту банку.

Як жилося без аудиту

Хоча, за своєю функцією аудит є дієвим механізмом, що дозволяє оперативно реагувати на зміни у фінансовій діяльності банку, досі внутрішній аудит використовувався для закриття ризикових внутрішніх питань як топ-менеджментом, так і акціонерами.

Високий ступінь впливу на внутрішні перевірки, аудиторська ‘‘заказуха’’ на замовлення правління банку, призводила до того, що фінансова звітність далеко не завжди відображала реальну картину того, що відбувалося в банку.

Хоча, за словами Коробкової, через неналежний аудит щонайменше сім банків було виведено з ринку. Таке окозамилювання дозволяло масово проводити через банки нелегальні операції та відмивати колосальні об’єми коштів.

“Політика багатьох банків досі полягала в ризиковому кредитуванні пов’язаних осіб, або просто ненадійних позичальників. Ці банки переступили межу, що відокремлює стійку фінансову установу від фінансової піраміди”, – каже Коробкова. Як результат – банкопад 2014-2016 років, коли з ринку було виведено 72 фінустанови, а сотні вкладників та підприємці втратили свої кошти.

Тепер і самі банкіри сподіваються, що недоліки, виявлені в діяльності внутрішнього аудиту, будуть враховуватись під час визначення загального ризику по банку. ‘‘Ситуація, що склалася за останній рік в банківському секторі вимагає від кожного співробітника банку, в тому числі внутрішніх аудиторів, посиленої уваги та відповідального ставлення до виконання своїх функцій. Безумовно, аудит, в такому випадку, має бути якісним, штат повністю укомплектованим, а працівники фаховими’’, – впевнена Велікова.

Леся Виговська