710
Розпродаж Гройсмана: чим план приватизації нового прем'єра відрізняється від бачення попередників
Поки масштабна приватизація в Україні все ніяк не почнеться, в парламенті зростає кількість законопроектів, які розширюють перелік об’єктів, що підлягають роздержавленню. Цього тижня свій варіант урядового розпродажу, принаймі, на першому її етапі, подав прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Зареєстрований ним законопроект №4536 на 96% дублює пропозицію Кабміну Арсенія Яценюка, внесену до Верховної Ради в серпні минулого року. Як і в документі попередників, уряд Гройсмана рекомендує виключити зі списку заборонених до приватизації об’єктів 374 підприємства, підпорядкованих Мінагрополітики. З їх числа для інвесторів найбільш цікавими є 78 спиртзаводів, що входять до складу ДП «Укрспирт», і однойменний концерн, а також підприємство «Артемсіль». Обидва об’єкти займають монопольне становище на своїх ринках і мають репутацію розсадників корупції.
По суті, нова редакція законопроекту авторства попереднього уряду поповнена 17 об’єктами транспортної галузі: всіма державними підприємствами-морпортами України, Чорноморським головним морагентством «Інфлот», Південним науково дослідним проектно-конструкторським інститутом морського флоту і держкомпанією «Українське дунайське пароплавство».
Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій, вважає, що роздержавлення в стивідорної галузі назріло вже давно. «Основні фонди цих підприємств вкрай зношені, ‒ підкреслює експерт. ‒ До того ж практика показує, що приватний власник набагато краще може залучити вантажну базу, ніж державний».
Водночас, на переконання Вовка, лише в невеликих портах роздержавлення буде проведено в форматі продажу. «Основний актив малих стивідоров ‒ це земельна ділянка з хорошими логістичними можливостями. Вони в першу чергу будуть користуватися попитом у інвесторів», ‒ пояснює він. Для великих же гаваней, які залишаються привабливими об’єктами інвестицій навіть в економічну кризу, світова практика радить використовувати концесію або оренду.
Глава підкомітету з питань земельних відносин комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Аркадій Корнацький впевнений, що у приватизаційної пропозиції Гройсмана мало шансів уникнути долі «оригіналу», який за 9 місяців так і не дійшов до сесійної зали. Нардеп рішуче виступає проти продажу держпідприємств, що мають у користуванні землю, не через розпаювання між співробітниками ДП і працівниками соціальної сфери в селах. На його думку, така форма відчуження казенного майна дозволить олігархам скуповувати його задешево. «Я думаю, що буде приблизно 100 голосів», ‒ прогнозує голосування Корнацький.
Проте політологи перспективи пропозиції Гройсмана стати законом оцінюють набагато вище. Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає, що в нинішньому році тема приватизації викликає вже більше резонансу, ніж у 2015-му, а потреба пошуку додаткових шляхів наповнення бюджету після підвищення тарифів на енергоносії і відповідного збільшення субсидій ще істотніша. Крім цього, все нижчою є ймовірність проведення через півроку позачергових парламентських виборів, підготовка до яких могла б зупинити приватизаційний процес. «Восени виборів не буде. Зараз непоганий час для продажу державних активів і залучення інвестицій», ‒ зазначає Карасьов.
ДП «Укрспирт»
Створене в 2010 році підприємство об’єднує 41 український спиртзавод. Активи концерну «Укрспирт» також підлягають приєднанню до нього, проте в останні роки процес їх об’єднання практично зупинився.
Передати ДП в приватні руки планувалося ще в 2015 році. За оцінками екс-директора «Укрспирту» Романа Іванюка, приватизація компанії дозволила б залучити в бюджет близько $160 млн. Колишній топ-менеджер виступав за кластерну приватизацію компанії, при якій покупці мали отримати дозволи на випуск продукції без можливості побудови нових потужностей при контролі виробництва з боку регулятора. Однак приватизація ДП застигла на етапі розробки законодавчої бази продажу. У 2015 році «Укрспирт» заробив 1,86 млрд гривень чистого виторгу і 16 млн гривень чистого прибутку.
ВО соляної промисловості «Артемсіль»
Об’єднання «Артемсіль», розташоване менш ніж за 30 км від кордону з зоною АТО в Донецькій області ‒ найбільше соледобувне підприємство Європи. Його виробничі потужності дозволяють випускати понад 7 млн тонн продукції на рік. Проте з 2013 року вони завантажені менше ніж наполовину. Три чверті видобутої солі підприємство експортує в 22 країни світу, левова частка відвантажень припадає на Росію. Мінагропрод розраховує, що приватизація «Артемсолі» принесе в скарбницю $200-250 млн.
Вибір директора підприємства був одним із найдовших кадрових конкурсів у практиці Кабміну Арсенія Яценюка ‒ минуло 12 місяців після його оголошення, коли главою «Артемсолі» став на той момент в.о. директора Володимир Доля.
Морський торговий порт «Південний»
На державного стивідора, що здійснює перевалку близько 15 млн тонн вантажів різної номенклатури на рік, припадає третина вантажопотоку морського порту «Південний» ‒ найглибоководнішої морської гавані України. Держкомпанія спеціалізується на навалювальних і вугільно-рудних вантажах.
За 9 місяців 2015 року підприємство заробило 1,6 млрд гривень чистого виторгу і майже 800 млн гривень чистого прибутку. Згідно з планами «МПТ «Південний», у 2016 році ці показники повинні скласти 2,3 млрд і 855 млн гривень відповідно. Додатковим фактором привабливості підприємства для інвесторів є відсутність у нього боргових зобов’язань.
Одеський морський торговий порт
Серед державних стивідоров Одеський МТП ‒ другий найбільший за обсягами перевалки після «МТП «Південний». Підприємство забезпечує третину всього вантажопотоку морських воріт Одеси, щороку здійснюють перевалку близько 25 млн тонн. За 9 місяців 2015 року це дозволило заробити державному підприємству 379 млн гривень чистого виторгу і 361 млн гривень чистого прибутку.
У нинішньому році Одеський МТП продовжує реконструювати причал №7, на якому також споруджується перевантажувальний комплекс, будує зерновий перевантажувальний комплекс і контейнерний термінал на базі причалу №35 і на Карантинному молу відповідно. У планах на найближчі 8 місяців також реконструкція естакади, зони декларування вантажів, концертно-виставкового залу і морського вокзалу.
ДК «Українське дунайське пароплавство»
УДП ‒ одна з найбільших вітчизняних судноплавних компаній. Підприємство контролює близько 20% транспортної продукції на відрізку Дунаю протяжністю 2400 км від гирла до німецького порту Кельхайм. Головна товарна позиція перевезень компанії ‒ сировина українських металургів, яка доставляється придунайським країнам.
Протягом останніх двох років УДП відпрацювало «в плюс». У 2015-му чистий виторг і прибуток склали 539 млн і 23 млн гривень відповідно, проте не тільки цим держоператору запам’ятався минулий рік. На початку літа Росія виграла в України багаторічну судову суперечку щодо віденського комплексу будівель і ділянок існуючого в СРСР Дунайського морського пароплавства, а в листопаді СБУ розкрила корупцію керівництва держпідприємства в сфері внутрішньопортових перевезень. У 2014-му і на початку 2015 року згідно з викритою схемою було нанесено державі збитків у розмірі понад 2 млн гривень.
Богдан Хлімоненко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
