Дубль два: чи вдасться відновити кредитування в Україні


Дубль два: чи вдасться відновити кредитування в Україні

Минулого тижня у Верховній Раді було зареєстровано новий законопроект під номером 4529 про посилення захисту прав кредиторів. Цей документ багато в чому схожий з проектом закону №2286а, який не набрав необхідної кількості голосів в один із «фінансових днів».

«Усіх вітаю з реєстрацією законопроекту №4529. Дано друге життя [проекту закону] №2286а. Більше 10 народних депутатів виступили авторами цього законопроекту!» ‒ написала на своїй сторінці в Facebook Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків. На момент написання статті більш детальних коментарів від НАБУ отримати не вдалося.

Нагадаємо, 13 квітня Радою було відхилено проект закону №2286а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками і кредиторами», який стосувався посилення захисту прав кредиторів під час банкрутства або санації їхніх боржників. Після цього парламенту так і не вдалося направити законопроект його авторам або в профільний комітет на доопрацювання.

Як було зазначено в пояснювальній записці до першого з проектів, на сьогодні кредитори, вимоги яких забезпечені майновою заставою, не є стороною процесу в справі про банкрутство, вони не можуть бути включені до складу комітету кредиторів, а також позбавлені можливості та права ініціювати справу про банкрутство.

Проект закону №2286а припускав виправлення цих недоліків. Згідно з ним, план санації боржника зобов’язаний був передбачати поділ кредиторів на кілька категорій залежно від виду вимог і відсутності або наявності забезпечення за боргами. А заставне майно банкрута при цьому мало використовуватися тільки для задоволення вимог кредитора.

У подальшому законопроекті, за словами опитаних експертів, додатково враховані сьогоднішні реалії фінансового ринку. «Законопроект №4529 розробили народні депутати, більшість з яких є членами Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Його прийняття дозволить врегулювати і збалансувати відносини між кредиторами і позичальниками, що в свою чергу сприятиме розвитку в Україні кредитування в ефективному правовому полі», ‒ розповів Руслан Демчак, заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності.

На його думку, законопроект дозволяє усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження банку; зменшить витрати боржників і кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів; врегулює прогалини щодо погашення кредитів у разі визнання спадщини відумерлою та низку інших питань в процесі успадкування. Крім того, положення цього документа чітко визначать умови припинення поручительства і узгодять норми ЗУ «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів про порядок дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.

«Одна з суттєвих змін стосується іпотеки як одного з дієвих способів забезпечення виконання зобов’язання. У разі набуття особою, яка здійснила самочинне будівництво, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, до особи переходять всі права і обов’язки, які існували за таким нерухомим майном, у тому числі й обтяження, іпотека тощо», ‒ пояснює Юлія Лукошкіна, старший юрист юридичної групи LCF.

Також зміни покликані зменшити ризики порушення прав кредитора при припиненні діяльності суб’єктом господарювання, який був позичальником. «Щоправда, автори законопроекту не вказали, яким конкретно чином це буде відбуватися, ‒ крім того, що планується скоротити термін заяви кредиторами своїх вимог до юрособи, що ліквідується, до 30-45 днів (в чинній редакції цей термін становив від двох місяців до півроку)», ‒ зазначає Микола Лихачов, радник АО «Спенсер і Кауфманн».

Більше того, законопроект передбачає виключити обов’язкове нотаріальне засвідчення договору застави транспортного засобу. Ця норма законодавцями тепер розглядається як основна причина зменшення обсягів кредитування, погіршення фінансових показників банків і згортання програм з автокредитування.

За словами Лихачова, скасування нотаріального засвідчення договору не вплине на збільшення обсягів кредитування на купівлю автомобіля. А виправити ситуацію здатне тільки зменшення відсоткової ставки, підвищення рівня довіри до банків і покращення інвестиційного клімату в цілому.

Зміни торкнуться й інституту поручительства. Так, пропонується встановити збереження солідарної відповідальності поручителів (боржників) при ліквідації юрособи-боржника, а також виключити з переліку підстав для припинення поручительства такий пункт, як збільшення обсягу зобов’язань без згоди поручителя. При цьому за поручителем зберігається обов’язок з виконання первинного обсягу зобов’язань. Крім того, пропонується скасувати шестимісячний термін припинення поручительства, прив’язавши його до загального терміну позовної давності та повного виконання зобов’язань за кредитом.

Істотно змінюється й інститут іпотеки. Так, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки пропонується визначити серед іншого смерть фізичної особи ‒ іпотекодавця. Крім того, запропоновано скасувати припинення іпотеки за результатом трьох публічних торгів, залишивши її дію до повного виконання боржником всіх зобов’язань.
Ну і, нарешті, кредиторам дають право отримувати будь-які відомості про фізособу з актів цивільного стану (наявність дітей, подружжя, смерть особи).

«Зазначені зміни, безумовно, сприятимуть захисту прав кредиторів, в першу чергу, банків. Банки отримають практично безмежні можливості для повернення проблемних кредитів, звернення стягнення на предмети іпотеки, а також залучення до виконання зобов’язань за кредитами поручителів», ‒ впевнений адвокат Віктор Мороз, керуючий партнер АО «Suprema Lex».

Разом з тим він зазначає, що такі зміни не сприятимуть відновленню кредитування. «Кредитуються фізичні і юридичні особи. І для них категорично важливо розуміти, на яких умовах вони отримають позику. Законом не пропонується будь-яких інструментів щодо зниження відсоткових ставок кредитів, скасування страхування кредитів і використання інших складових вартості кредиту. У підсумку, кредитування не стане дешевшим», ‒ вказує Мороз.

З ним згоден і Микола Лихачов. «Незважаючи на те, що проект закону покликаний стимулювати кредитування в Україні, практичних змін у нинішню ситуацію він не внесе. «Важливо залучити інвестиції і сформувати остаточне коло банків, які зможуть впевнено пропонувати свої послуги клієнтам, без застережень про те, що завтра може прийти НБУ і позбавити ліцензії», ‒ наголошує юрист.

В цілому експерти сходяться на думці, що і новий варіант законопроекту доведеться доопрацьовувати. «Сподіваюся, що законопроект суттєво доопрацюють або не приймуть взагалі. Однак, розуміючи ефективність банківського лобі, можу припустити, що документ ухвалять у існуючій на сьогодні версії з невеликими косметичними правками. В такому випадку необхідно буде ініціювати визнання його положень неконституційними», ‒ резюмує Віктор Мороз.

Ольга Левкович

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:Верховна Рада
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua