688
Банки втрачають свою роль у розвитку економіки
— Кредит&Депозит
Банківська система за два роки пережила чи не найважчий період очищення і трансформації. Як наслідок пертурбації, на рахунках в банківській системі перебуває близько 100 млрд гривень надвисокої ліквідності, а загальний обсяг так званої вільної ліквідності, потенційно доступної для кредитування реального сектора економіки, близько 60 млрд гривень. Обсяг вільної ліквідності тримається протягом 12 місяців, відзначає глава ради НАБУ Роман Шпек.
Міжнародні аналітики вважають, що Україна потребує радикальних і стабільних реформ.
“У нас іноді миготять радикальні реформи, або реформи уривками. У нас немає стабільних реформ. За останні 6 років, 4 програми з МВФ припинялися на підході до другого траншу або вже після отримання другого траншу. Популізм опановує маси. Дійсно парадоксальна ситуація – стільки ліквідності в банківській системі, але ніхто з банків не готовий системно відновлювати кредитування”, – зазначає Роман Шпек.
На його думку банки в різних економічних сферах знаходять привабливі для себе підприємства і видають їм позики.
“Проблема не в тому, що не вистачає коштів, проблема в тому, що чинне законодавство і недобросовісні позичальники створюють масу напівлегальних схем, механізмів уникнення виконання своїх зобов’язань”, – запевняє Шпек.
Важкий урок
Дворічна криза дала банкам хороший урок. Відтепер фінансові інструменти дивляться в бік короткотермінових споживчих кредитів населенню, а також в сторону безризикових інструментів Національно банку і держави. Низький рівень інвестиційної привабливості країни, значні ризики неплатоспроможності потенційних позичальників, наявність значного обсягу проблемних кредитів в банківських портфелях, судові ризики і проблеми. Це одні з множинних причин, які стримують кредитування. По більшій мірі, дані фактори не залежать від дій самих банківських установ.
Крім того, до проблем можна віднести неефективність Державної виконавчої служби. Судячи з офіційної статистики, виповнюється приблизно 30% рішень, а за оцінками незалежних експертів тільки 3-4%, слідом йдуть високі витрати боржників і стягувачів при примусовому виконанні рішень (за даними Світового банку близько 40% стягнутих боргів перерозподіляється на користь третіх осіб), потім затримки перерахунків Держказначейством коштів, отриманих від реалізації арештованого майна і так далі.
Проблемні кредити
На сьогоднішній день рівень непрацюючих або проблемних кредитів, за оцінками Національного банку, перевищує 40%.
“Звичайно з таким багажем, при відсутності законів, що захищають права кредиторів досить складно демонструвати бажання нарощувати кредитування, і цю проблему ми розуміємо. З іншого боку, дивлячись на структуру проблемних кредитів, аналізуючи дані кредити, ми можемо поділити їх на декілька груп. Найбільш легка для розуміння група – це там, де кредитні проекти були трохи переоцінені, де при оцінці бізнес плану не враховувалися можливі ризики. Сьогодні таким підприємствам потрібна перебудова: одні втратили ринки збуту, інші постачальників, треті втратили виробничі потужності. У таких випадках їм потрібна досить потужна реструктуризація. Друга група – це проекти з глибокою переоціненою вартістю. Згадайте, у нас була тенденція, коли багато хто пішов в кредитування будівництва. І остання, третя група – пов’язані особи. Тут все разом: і переоцінені проекти, і інші мотиваційні чинники, які призвели до того, що у банків є досить серйозний обсяг кредитів пов’язаних осіб “, – розповіла заступник голови Національного банку Катерина Рожкова.
Раніше НАБУ підраховували, що з 2008 по 2011 рік частка простроченої заборгованості за кредитами в загальній сумі кредитів постійно збільшувалася, і за станом на 01.01.2014 частка становила приблизно 71 млрд гривень. Протягом 2014 – 2016 років частка непрацюючих кредитів знову збільшувалася до позначки 260 млрд гривень або 22,8% від загального обсягу кредитного портфеля банківських установ.
Нацбанк діє
Національний банк очікує повне прийняття законопроекту про позасудову реструктуризацію (або про добровільну реструктуризацію). Незважаючи на те, що документ ще не пройшов всі етапи голосування, регулятор вже наполегливо працює над його імплементацією.
“Безумовно одним таким інструментом ми проблему не вирішимо. У нас залишаються закони, які ще не прийняті – закон про захист прав кредиторів, реструктуризація іпотечних валютних кредитів і маса інших законів. У нас є питання до того, як працює судова система. На сьогоднішній день, частіше вона працює на користь боржників банків і банки опиняються в ситуації, коли не те, щоб не можуть отримати доступ до заставного майна, в окремих випадках воно просто зникає “, – додала Рожкова.
Одним із сприятливих дій від регулятора, спрямованого на старт кредитування – це зниження облікової ставки з 22% до 19%. Причина зниження монетарних заходів – цінова стабілізація в країні. До того ж, є ряд інших послаблень, які Національний банк застосував по ряду інших економічних нормативів.
“На виході наше нове регулювання по оцінці кредитних ризиків, ми сьогодні працюємо над тим, щоб воно було справедливим, але не більш жорстким, ніж те, яке працює на сьогоднішній день і не обмежувало кредитування. Ми готові залучати міжнародні організації для того, щоб вони пропонували інструментарій, який використовується в європейських країнах “, – резюмувала Рожкова.
Робота над помилками
Глава правління UniCredit Bank Тамара Савощенко зробила акцент на тому, кого ж все-таки кредитувати. Дійсно, з одного боку банки мають велику вільну ліквідність, а з іншого боку кредитування, яке загубило сенс масового, структурного запозичення. Але незважаючи на це, банки все ж продовжують видавати позики фізичним особам, які, на думку Тамари Савощенко, є здоровими позичальниками.
“Ми дуже багато говоримо про недовіру до банків з боку суспільства, але ми забуваємо про те, що недовіра банків до позичальників теж висока. Банки з цього отримали свої уроки, провели роботу над помилками, і змінили своє ставлення і підходи до кредитування “, – відзначає глава правління UniCredit Bank.
Значущим чинником стримуючим попит на кредитування є висока процентна ставка. З одного боку банки надають таку високу ставку тільки тому, що вартість залученого ресурсу дуже дорога, навіть при мінімальній маржі, вона є непідйомною для бізнесу.
“Але, якщо клієнт працює з банком по всьому комплексу послуг, то банк може запропонувати йому досить привабливу ставку, тому що він має дохід по інших сервісах”, – зазначає Савощенко.
Зараз банки звертають увагу на три речі: перше – кредитна історія і історія партнерства, друге – бізнес модель клієнта, третій, не першорядний момент – застави, і як розповіла Тамара Савощенко з заставами теж є певна проблема. Але тут на думку спадає жарт про те, що ті, хто можуть довести банку, що вони можуть взяти кредит, в кредитів не потребують.
“Зараз дуже низька ліквідність застав, продати їх неможливо. Все, що є більш-менш пристойне, що можна дати в заставу вже давно закладено в декількох банках. Плюс значна частина активів, яка може розглядатися, як заставу знаходиться в ФГВФО “, – розповіла Савощенко.
На думку голови правління Укргазбанку Кирила Шевченка, застава вже не є драйвером кредитування. Ключове рішення для банків – бізнес клієнти. Але, на жаль, Кирило Шевченко констатував, що на сьогоднішній день достатня кількість таких клієнтів просто відсутня.
Юлія Бондарь
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
