1201
Що заважає українцям продавати електрику в Білорусь і Молдову
— Енергетика
В українській енергетиці в моді крайності. Якщо в 2015 році в країні був дефіцит електроенергії, то в 2016-му намітився надлишок. Проте продажі на зовнішні ринки поки не приносять вигоди трейдерам.
Українські електростанції змушені скорочувати обсяги вироблення електроенергії через скорочення попиту всередині країни. Виходом із ситуації міг би стати експорт. Однак поки що цей напрямок діяльності не вигідний трейдерам.
У 2015 році через дефіцит вугілля енергоблоки теплових електростанцій (ТЕС) перебували під загрозою зупинки. А вже на початку 2016-го “ДТЕК Західенерго” заявила, що її ТЕС можуть відмовитися купувати газове вугілля держшахт. Адже її станції працюють в рамках окремого енергоострова, накопичили достатньо вугілля і в умовах зниження виробництва електроенергії не потребують додаткових обсягах палива.
Зайве світло
В цілому по Україні ситуація не сильно відрізняється. Через спад в промисловості, теплу зиму і відключення Криму від української енергосистеми споживання електроенергії скорочується на всій території країни. За підсумками 2015 року зменшилося на 11,3% – до 150,62 млрд квт • ч. Після припинення поставок на Кримський півострів з 1 січня 2016 роки ситуація погіршилася. За три місяці 2016 року споживання е/е з урахуванням втрат в мережах скоротилося на 6,6% рік до року – до 40,67 млрд квт • ч.
В результаті довелося вводити балансові обмеження на енергоблоках АЕС (знизити вироблення е/е на станціях). У лютому 2016-го обмеження доходили до 2000 МВт при встановленій потужності українських АЕС в 13835 МВт. Щоб утримати високу частку вироблення АЕС, тодішній міністр енерговугільпрому Володимир Демчишин навіть заговорив про скасування вимоги роботи мінімальним складом (робота не менше двох енергоблоків влітку і 3-4 взимку, щоб забезпечити безперервність виробництва е/е) обладнання на ТЕС. Таким чином він хотів утримати низьку ціну електроенергії для споживачів. Якщо частка вироблення е/е атомними станціями залишається високою, не доводиться доплачувати тепловій. Але ця ідея сильно дратувала ДТЕК і інших представників теплогенерації.
Втім, міністра Демчишина змінили, і він не встиг реалізувати задумку. Позиція нового міністра Ігоря Насалика щодо роботи енергоринку поки не ясна.
Альтернативою ручного регулювання ринку та втручання Міністерства енергетики міг би стати експорт е/е. Наприклад, відновлення поставок до Білорусі та Молдови. Оскільки велика частина української енергосистеми (за винятком Бурштинського острова) синхронізована з країнами СНД і має постійні перетоки, то технологічно процес нескладно запустити.
Залишилося зрозуміти, хто і коли займеться трейдингом. “Питання продажу електроенергії вирішують вітчизняні експортери, виходячи на відкриті аукціони”, – повідомили в Міненерговуглепромі. Значення має також бажання і потреба контрагентів в імпорті української електроенергії. Зокрема, в Міненерговуглепромі відзначали, що переговори про умови поставок ведуться з білоруською та з молдовською сторонами.
Але пройшов перший квартал 2016 року, а українські трейдери як і раніше продають електроенергію на зовнішні ринки лише з енергоострова Бурштинської ТЕС – в Словаччину, Угорщину, Румунію.
Пробні кулі
У березні 2016 року “Укренерго” вперше за тривалий час виставило на продаж доступ до перетинів в Молдову і Білорусь. Його купили кілька компаній: “ЕРУ Трейдинг” цікавилася поставками в Молдову, “Донбасенерго” і “ДТЕК Павлоградвугілля” (ДТЕК Енерго) викупили доступ до обох перетинів.
Однак Молдова провела аукціон на постачання електроенергії лише з 1 квітня, а заявки на нього від компаній-постачальників приймалися до 28 лютого. Тому березень пройшов без поставок української енергії.
До квітневого аукціону в Молдові ряди бажаючих експортувати порідшали. На той час “Укренерго” повідомило про припинення використання перетину декількома компаніями. “ЕРУ Трейдинг”, “Павлоградвугілля” і “Донбасенерго” відмовилися від доступу до Молдови, Білорусі і частково до енергосистем Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як результат, в молдавському аукціоні з постачання е/е в квітні брав участь тільки ДТЕК. Але вони не перебили ціну, запропоновану “CERS Moldovenească” (“Інтер РАО”) і ДП “Energocom” SA. Молдова буде отримувати е/е з Придністров’я з “Молдавської ГРЕС” по $ 48,995/МВт • год. Раніше ціна була $ 67,95/МВт • год.
Обережні гравці
“Донбасенерго” викупило березневий перетин в Молдову. Але брати участь в аукціоні на поставки не стало. У компанії повідомили, що вважають цей напрямок економічно недоцільним. Компанія також частково призупинила використання пропускної здатності в Білорусь на квітень 2016 року. За їх словами, український експорт е/е просто став невигідний.
“Зараз ціна української електроенергії переважно вище, ніж ціни на ринках європейських країн, таких як Угорщина, Словаччина і Румунія, тим більше в Молдові і Білорусі”, – прокоментували Delo.UA в “Донбасенерго” свою відмову.
У ДТЕК, яке намагалося пробитися на молдавський ринок, висловлюють схожі судження: “Експортна ціна української е/е втратила свою конкурентоспроможність з початку 2015 року, коли її вартість піднялася до рівня ОРЦ і дотації”.
Середня оптова ринкова ціна (ОРЦ), по якій експортери купують е/е, в квітні складає 1178,08 грн/МВт • год (41,1 євро/МВт • год). Тим часом у ДТЕК нарікають, що на європейських ринках в березні електроенергія подешевшала: 25 євро в Угорщині, 23 євро в Словаччині, 23,3 євро в Румунії і 34 євро в Польщі.
З місяця в місяць переможці конкурсів відмовляються від заявок на розтин. Але на повну відмову від річного перетину ніхто не йде. Адже покупка пропускної здатності розширює експортний потенціал компаній. А питання ціни як і раніше бурхливо обговорюємо.
Експортери купують електроенергію в Україні за оптовою ринковою ціною. Як повідомили Delo.UA в Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), в ОРЦ входить компенсація пільгових тарифів для деяких категорій споживачів (перш за все – населення).
Забезпечується ця компенсація за рахунок т.зв. дотаційних сертифікатів, які видає НКРЕКУ постачальникам електроенергії для населення, для вуличного освітлення і міського електротранспорту.
Нацкомісія щомісяця розраховує загальну суму дотаційних сертифікатів, яка буде врахована в ОРЦ. У квітні 2016 року ця сума перевищила 3,9 млрд грн. І ці витрати перекладаються на плечі нерегульованого сегмента енергетики – експортерів і постачальників е/е промисловості.
Дотаційні сертифікати повернули в 2014 році з подачі міністра енерговуглепрому Володимира Демчишина. Експортери тоді намагалися переконати міністерство, що цей захід зупинить український експорт. Переконати міністра не вдалося, але і експорт де-факто не припинився.
Основною причиною зупинки поставок на ринки Білорусі та Молдови став внутрішній дефіцит е/е в 2015 році. У підсумку за рік експорт знизився на 4 млрд 411,3 млн квт • ч в порівнянні з 2014 роком – до 3 млрд 641,6 млн квт • ч.
У 2016 році українські трейдери спробували повернутися на старі ринки, але Білорусь і Молдова вже переорієнтувалися на російську “Інтер РАО”.
Сьогодні трейдерам доводиться придумувати “маневри” для роботи на зовнішніх ринках. ДТЕК виграє за рахунок вертикальної інтеграції бізнесу та власного вугілля. “Донбасенерго” декларує розширення експортного потенціалу компанії. “При економічній обґрунтованості таких поставок ПАТ “Донбасенерго” безсумнівно буде нарощувати обсяги експорту електроенергії”, – запевняють в компанії.
“ЕРУ Трейдинг” виграє за рахунок різниці в нічних і денних тарифах в Європі і Україні. “Заробляти на експорті вдається, продаючи е/е тільки в певні кілька годин в день”, – пояснив комерційний директор компанії Ярослав Мудрий. У першому кварталі 2016 року “ЕРУ” експортувала 0,571 млн квт • г на Угорщину. За підрахунками Мудрого, форвардна ціна на травень становить 28,8 євро/МВт • год, а оптова ціна в Україні виходить близько 40 євро/МВт • год (з урахуванням акцизу).
Повернути втрачене
Ця робота швидше утримує Україну від втрати експортних каналів, а не розширює ринки. В “ЕРУ” відзначають, що якщо уряд хоче збільшити приплив валюти, то необхідно створити умови для експорту. Поки низькі ціни на е/е в Європі є основною причиною нерентабельною роботи на зовнішніх ринках.
На думку заступника голови Всеукраїнської енергетичної асоціації Юрія Сакви, конкурентоспроможність української е/е можна було б підвищити за рахунок скасування дотаційних сертифікатів для експортерів. Тоді ціна де-факто знизиться до рівня ціни електроенергії ТЕС та буде нижче цін для внутрішніх промислових споживачів в Україні.
При цьому Саква вважає, що навіть в умовах скорочення цін на зовнішніх ринках Україна повинна продавати електроенергію навіть у збиток, щоб зайняти нішу. Так робилося з 2009 по 2014 роки, коли уряд поетапно скасовував дотаційні сертифікати для експортерів в Білорусь, Молдову, Словаччину, Угорщину, Румунію і Польщу.
Ця ідея близька ДТЕК: нинішню ціну електроенергії через дотаційні сертифікати вони вважають завищеною на 30% і не конкурентною на європейських ринках.
Але тоді компенсувати різницю в тарифах для населення будуть інші учасники ринку. Таким чином, експортери куплять е/е за собівартістю, а навантаження на внутрішніх постачальників виросте.
Раніше необхідність дотаційних сертифікатів для експорту відстоював Міненерговуглепром, вважаючи собівартість теплової генерації завищеною. “Як збільшити експорт, якщо ваша (ДТЕК – ред.) собівартість в два рази вище, ніж в Європі? Вам подарувати цю різницю? А зменшити собівартість – ви не займаєтеся”, – сказав після відходу з поста міністра Володимир Демчишин.
Потреба в компенсації низьких тарифів для населення повинна зникнути, коли запрацює ринок електроенергії та тарифи виростуть до економічно обґрунтованих – після п’ятої хвилі підвищення цін в березні 2017 року.
А поки не зовсім зрозуміло, чому експорт повинні дотувати нарівні з населенням за рахунок інших покупців електроенергії в Україні.
Очікується, що новий міністр енерговуглепрому Ігор Насалик незабаром висловить свій погляд на цю тему. Поки він обійшовся загальним твердженням, що відновлення експорту до Білорусі та Молдови – одне з пріоритетних завдань Міненерговуглепрому. Насалик вважає, що експорт дозволить збільшити завантаження теплової генерації. Кумедно, що аналогічну думку висловлював екс-міністр Демчишин ще в лютому. А між тим, експортує в даний час тільки “Бурштинський енергоострів”.
Вікторія Ільченко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
