Підприємці показали Гройсману напрямок


Підприємці показали Гройсману напрямок

Тиждень тому новоспечений прем’єр-міністр Володимир Гройсман в традиційному відеозверненні до громадян країни попросив слати йому поради і пообіцяв не втрачати «контакт живого спілкування», і бути «постійно в діалозі». Hubs вирішивши допомогти новому прем’єру швидше зрозуміти, в яких умовах існує український бізнес, поцікавився думкою представників реального сектора економіки щодо ситуації в сфері підприємництва та необхідних першочергових кроків, які новий Кабмін на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом повинен зробити для її виправлення та покращення.

За підсумками недавнього дослідження інвестиційного клімату в Україні, підготовленого Американською торговою палатою (АТП) в результаті опитування, з 166 опитаних підприємців 75% назвали корупцію основною проблемою бізнесу. За цим показником Україна з року в рік займає провідні позиції в ряді міжнародних рейтингів.

Для інвестклімату та бізнесу, особливо малого та середнього, такий стан справ є згубним. Незважаючи на заявлений після перемоги Майдану курс влади на боротьбу з корупцією, вона нікуди не дівається, а, наприклад, сума хабарів для відкриття своєї справи часто перевищує стартовий капітал. У підсумку, починати власну справу українці не поспішають, а працюючі підприємці продовжують залишатися під фіскальним та корупційним пресингом.

Багато вітчизняних бізнесменів вважають, що для ефективної боротьби з корупцією необхідно впровадити практику відкритих тендерів за участю незалежних аудиторів, провести кадрові зміни в органах влади, впровадити дієві механізми відповідальності за корупцію, а також реформувати систему державного управління.

Опитані представники підприємницького середовища найгострішою проблемою українського бізнесу називають політичну нестабільність. Саме вона не дозволяє економіці України нормально працювати. Крім корупції до проблемних аспектів ведення бізнесу бізнесмени відносять також нестабільність валютного курсу і дорожнечу енергетичних ресурсів. Найменше ж всього у бізнесу було проблем з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.

«У вас (Кабміну, – ред.) Є всього один шанс зберегти існуючу політичну еліту. Права на помилку, на жаль, уже немає. Зробіть ставку на розвиток дрібного і середнього бізнесу. І незабаром економіка України почне одужувати. У всьому світі малий і середній бізнес, по суті, не наповнює бюджет. Завдання цього сектора економіки – підвищити загальний рівень добробуту громадян. У підсумку, вони отримають можливість купувати товари та послуги великого бізнесу, який, в свою чергу, отримає можливість платити податки», – радить Кабміну Гройсмана глава наглядової ради групи компаній «Октава», генеральний директор «Датагруп» Олександр Кардаков.

Бізнесмен рекомендує припинити боротися з легальним бізнесом у сфері IT та зв’язку: тільки в минулому році більше 20-ти найбільших українських компаній були піддані «насильству» з боку силовиків. За його словами, новому прем’єру і всім без винятку міністрам потрібно на 100% усвідомити, що несанкціоновані дії по відношенню до IT-компаній, як явище, має залишитися в минулому. Тільки це може зберегти IT і телеком-індустрію в країні і зафіксувати її інвестиційну привабливість на сьогоднішньому рівні.

«Уряд має сприяти тому, щоб держоргани почали використовувати хмарні сервіси. Ми однозначно підтримуємо відповідний законопроект, тому що він, безсумнівно, дасть імпульс економічному розвитку країни, і, зокрема, IT-бізнесу – як однієї з ключових галузей», – додав Кардаков.

У свою чергу президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко радить новому уряду об’єднати підприємців спільною метою, для консолідації великого, малого та середнього бізнесу в Україні:

«Під цю мету Гройсман має написати програму економічного відновлення України. Нам не потрібні реформи. Реформа – означає зміна форми. У нас проблема не в формі, а в змісті. Наша економіка в силу сутнісних моментів є такою, яка саморуйнується. Її треба зробити самовідновлюваною. Оця проблема стоїть перед Гройсманом. Потрібно робити акцент на тих суб’єктах господарювання, де власники господарських об`єктів мали б умови нормального функціонування».

Глава АУБ також вважає, що владі потрібно починати з питання власності. На його думку, проблема в тому, що 70% населення не визнає приватизацію: нелегітимна власність породжує масу проблем для власника, і тільки після вирішення даного питання можна говорити про зменшення економічних ризиків.

«Далі — це ризики, які генерує Національний банк: цінові ризики, процентні. Це все те, що йде від Нацбанку. НБУ повинен мати мету і бути націлений зупинити знищення української національної валюти, національної банківської системи. Цим мають зайнятися хтось із колишнього керівництва, але не Арбузов і сьогоднішня баришня (Гонтарева, — ред.)», – зазначив Сугоняко.

Крім того, такий аспект, на думку голови Асоціації, – необхідність мінімізувати ризики при контактах між банком і клієнтом. У цьому випадку концентрація ризиків дуже велика.

Існує і кардинально протилежна думка щодо взаємодії влади і бізнесу.

«Бізнесу не потрібна підтримка, бізнесу треба, щоб йому не заважали. Треба зробити одне: прибрати всю регуляторку. Я вважаю, що державі треба просто не лізти в справи ринку», – зазначив генеральний директор Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. Він упевнений, що найкраще, що може надати законодавство бізнесу – це стабільність і передбачуваність.

«Не потрібно, щоб кожен день змінювали якісь податки. Ми готові платити податки, але ми повинні розраховувати, що ці податки будуть стабільні хоч років 5-10. У всьому світі законодавство стабільне, бізнесмени розуміють це і починають працювати», – сказав пан Назаренко.

Радник голови правління банку «Конкорд» Павло Крапивін в свою чергу зазначає, що, по-перше, Кабміну варто реформувати систему судового і правового складу. Держава повинна взяти на себе захист, підтримку і охорону напрямків інвестиційної бізнес-діяльності: це IT, наука, туризм. Він схиляється до того, що Україну треба зробити транзитною країною, а для залучення капіталу не знизити, а повністю прибрати мита.

Крім того, пан Крапивін стверджує, що для поліпшення бізнес-клімату в Україні необхідно реформувати систему фінансування армії: «Реформа армії – це важливо, колосальні гроші йдуть на цю структуру в Україні. Багато йде на витрати Міноборони, при цьому волонтери реально утримують наших бійців на передовій», – зазначає Крапивін.

Президент Об’єднання металургійних підприємств “Металургпром” Олександр Каленков вважає, що до всіх галузей бізнесу треба застосовувати різний підхід: один підхід повинен бути до машинобудування, інший – до IT, третій – до компаній, які заходять на ринок.

«Головне, щоб Гройсман розумів, що в усьому світі: і в розвинених країнах, і в країнах, що розвиваються нормальна практика, коли держава підтримує свої галузі і своїх виробників, тому що всі вони конкурують на одному глобальному ринку. Якщо покращиться комунікація – це вже буде добре», – поділився своєю думкою пан Каленков.

При цьому глава «Металургпрому» підкреслює, що в інших країнах уряд вважає негожим розуміти ситуацію кожної з галузей бізнесу і йти на якісь поступки. Наприклад, в Австралії зараз на високому рівні розглядається питання зменшення тарифів під час кризи для австралійських підприємств. В Україні, на жаль, все відбувається по-іншому, нарікає експерт.

«Я пораджу Гройсману не зациклюватися на якихось речах догматичних і підходити до кожної галузі індивідуально, тому що різні галузі вимагають різного втручання держави. Наприклад, IT – потенційно дуже хороша галузь, дає зайнятість кваліфікованому персоналу. Не треба туди лізти з податками. З іншого боку, у базових галузей промисловості менший потенціал зростання, зате у них прозорий бізнес, там менше тіньового сектора».

Експерти і підприємці також говорять про необхідність проведення в країні ліберальної податкової реформи для покращення бізнес-клімату. В іншому випадку, на їхню думку, бізнес і далі буде йти в тінь.

Також, представники бізнес-середовища радять владі сконцентруватися на підтримці малого і середнього бізнесу, який на сьогоднішній день має потенціал стати потужним двигуном для розвитку економіки України, таким, яким він є у всіх розвинених країнах.

Як повідомлялося, на цьому тижні в Україні низкою підприємців було створено Спілку українських підприємців (СУП) з метою захистити інтереси малого, середнього і великого вітчизняного бізнесу, сформувати сприятливий бізнес-клімат і сприяти зростанню українського експорту в світі.

Анна Марушевська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua