У київській мерії пропонують проводити енергомодернізацію будинків в кредит

Індивідуальна економія в квартирі може знизити суми в платіжках не більше ніж на 5-6%. “Діодні світильники, аератори на водопровідних кранах, вимикання непотрібних приладів та інші заходи не можуть змінити головного – суми в платіжці на опалення, а це найбільша частка комунального платежу”, – розповів радник заступника голови КМДА, експерт з питань енергоефективності Олексій Тихонов. Справжня економія, за його словами, починається при зниженні цієї цифри на 20-30%.

Але економити, утеплюючи фасад “наметових”, як роблять багато мешканців столичних багатоповерхівок, неможливо, тому що будинок споживає тепло як єдиний об’єкт. До того ж тепло має властивість мігрувати крізь стіни. “Так, можна підняти в квартирі температуру на 1-2 градуси, але це тепло все одно через час піде до більш марнотратним сусідам”, – говорять експерти.

Як варіант, в київській мерії пропонують проводити енергомодернізацію будинків в кредит. Згідно з його умовами, 70% витрат погашається з бюджету, і 30% платять самі мешканці. Чиновники розбирають всі нюанси подібної співпраці з містом на конкретному кейсі.

З одного боку, тим, хто не має лічильника, немає ніякого інтересу економити газ. І на цьому вже давно побудували вигідну схему підприємливі продавці. Газ списується відповідно до норм споживання, а якщо на ділі його йде менше, різницю реалізують комерційним структурам. Тому монополісти не поспішають вводити 100% облік всіх енергоресурсів. І якщо щодо газу не враховується приблизно 5% обсягу, то по теплу ситуація набагато гірша.

В Україні існує 100% облік енергії, виробленої тепловою генерацією, але ніхто не рахує, скільки тепла реально надійшло в будинку. “В цілому по країні такий облік ведеться в 30% житлових будинків з центральним опаленням”, – говорить експерт реанімаційне пакету реформ, керівник київського офісу Асоціації енергоефективних міст України Святослав Павлюк.

Не знаючи точних цифр, можна точно визначити і втрати в магістральних трубопроводах. За різними оцінками, вони становлять 25-40% при нормативі в 13%.

Втрати в будинках найчастіше обумовлені “дірявими” стінами. “У нас два роки тому затвердили параметр витрати енергії на метр житлової площі в 264 кВтг/кв. м. Для порівняння: в ЄС реальний показник становить 120 кВтг/кв. м, а до 2020 року заплановано його зниження до 40 кВтг/кв. м “, – розповів Павлюк. Природно, що чим вище споживання тепла, тим солідніше і суми в платіжках.

Єдиний вихід в такій ситуації – знижувати споживання. Найпростіший спосіб – поставити прилади обліку тепла. Олексій Тихонов розповів, що в 2014 році за участю київської мерії експерти спостерігали за 15 типовими радянськими панельними багатоповерхівками 70-80-х років будівництва, в яких поставили такі прилади. Як виявилося, вони почали споживати енергії на 29,8% менше, ніж аналогічні багатоповерхівки, рахунки яких виставлялися за нормативами споживання.

“Після цього в Києві ухвалили рішення направляти всі гроші від інвестиційної складової тарифу на закупівлю і установку лічильників тепла. До кінця року всі будинки в столиці будуть оснащені такими пристроями”, – запевнив Олексій Тихонов.

Він розповів, що в минулому році влада провела порівняльний експеримент на Троєщині. Будинок серії КТ-16 (великопанельні житлові будинки в 16 поверхів) з лічильником тепла, в якому до того ж споживання регулювали в залежності від температури повітря, показав економію в 220 тис. грн за опалювальний сезон, в порівнянні з шістьма сусідніми будинками тієї ж серії і будівлі. Прилади обліку тепла на той момент коштував 55 тис. грн. при тарифі на опалення 9,20 грн/кв. м (зараз – 16,14 грн/кв. м). Тобто за півтора місяці прилад окупився. А якщо мешканці куплять його в кредит за держпрограмою, термін окупності складе два місяці, що все одно дуже вигідно.