223
Як посилять відповідальність банкірів і страховиків перед клієнтами
— Казна та Політика
Верховна рада прийняла за основу зміни до законодавства, направлені на удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг.
Зокрема, законопроектом передбачено посилення відповідальності фінансових компаній, які працюють у банківському чи фондовому секторах, лізингових та страхових компаній, кредитних спілок та інших фінорганізацій за не надання, не своєчасне чи не повне надання інформації про послуги їх вартість і умови. А також за недостовірність реклами про фінансові послуги, чи одностороннє внесення змін до укладених договорів.
‘‘Україна підписала договір про асоціацію із ЄС, і має впровадити ряд європейських деректив. У тому числі, які стосуються споживчих і іпотечних кредитів. І цей законопроект вносить у різні нормативні акти зміни і допомагає інтегрувати [ці європейські правила]’’, – пояснює Руслан Демчак, народний депутат від БПП.
Законопроект покликаний, за його словами, забезпечити додоговірне інформування клієнтів про фінансові послуги та продукти, щоб споживач міг усвідомлено прийняти рішення, знаючи їхню реальну вартість. Подальші договірні умови повинні відповідати умовам у в подальшому підписаному договорі. Клієнт має право вимагати надати йому послуги саме за тими умовами, які були прописані у додоговірному документі.
Фінкомпанії також мають повідомити на перед про випадки, у яких договір може бути розірваним, та умови реструктуризації, якщо клієнт у подальшому не зможе обслуговувати свої зобов’язання перед фінустановою. Кожен із цих етапів має бути зафіксовано письмово – клієнт має підписатися про попереднє ознайомлення із договором, а потім вже і в самому договорі.
На сьогодні, порівняно із європейським фінансовим ринком, в Україні практично не створено інституційне регуляторне середовище для захисту прав користувачів фінансових послуг. Законодавство не визначає органів, які відповідають за захист прав споживачів фінансових послуг.
Ні у регуляторів фінансових послуг, ні у Держспоживінспекції немає прямих повноважень у цьому питанні. Тому у законопроекті укладачі також передбачили покладення відповідальності за звернення споживачів фінансових послуг на регуляторів ринку – Національний банк, Нацкомісію з цінних паперів (НКЦПФР), Нацкомісії з фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).
‘‘Якщо я, як споживач, бачу що мої права порушено – звертаюся до регулятора, наприклад, в НБУ. Тоді НБУ звертається до банку за поясненнями, банк їх надасть, а НБУ мені їх просто переадресує і скаже звертатися до суду’’, – розповідає Юлія Вітка, директор Центру відповідальних фінансів, лідер напрямку захисту прав споживачів за комплексною програмою розвитку фінсектору 2020. Наскільки “легко” домогтися правди в українських судах – не секрет.
Так, якщо фінансова установа недбало поставилася до права клієнта отримати вичерпний перелік інформації у письмовому вигляді, то на керівника компанії можуть оштрафувати на 50-100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (н.м.), це 850-1700 грн.
А у разі, якщо компанія проігнорує звернення регулятора щодо приведення недостовірної інформації про фінансову послугу, у відповідністі до вимог законодавством, або повторно надасть недостовірну інформацію, то штраф сягатиме вже 100-250 н.м. (1700-4250 грн).
Досі фінансові послуги прирівнювалися до загального переліку споживчих послуг, де штраф за неповну інформацію про послугу складає 10-50 н.м. (170-850).
За ненадання за запитом споживача проекту договору про фінансові послуги, оригіналу договору та додатків до нього, за укладення договору не в письмовій формі передбачено штраф у розмірі 200-500 н.м. (3,4-8,5 тис. грн).
Такий же штраф передбачено, якщо фінансова компанія не повідомить клієнта про передачу права вимоги по позики іншим компаніям, наприклад колекторам. А якщо з’ясується, що кредитор не провів оцінку кредитоспроможності позичальника перед наданням кредиту, то за кожен такий випадок фінкомпанія заплатить ще 3,4-8,5 тис. грн.
Збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки чи інших платежів тягне за собою штраф у розмірі 300-600 н.м. (5,1-10,2 тис. грн). Стільки ж представники компаній можуть направити у держказну за перешкоджання спробам споживача відмовитися від одержання фінансової послуги.
Леся Виговська
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
