5356
Подорож в Малин - місце, де народжується гривня
— Казна та Політика
Неподалеку від Києва на відстані трохи більше 100 км розташувалося місто Малин (Житомирська область). Нічим не примітний населений пункт, проте в ньому є своя родзинка – Фабрика банкнотного паперу. Пишатися підприємству, підконтрольному Національному банку, однозначно є чим.
По-перше, це якість паперу. Як зробити папір, який пізніше перетвориться в гривню? Перш за все завдяки передовим технологіям і високоякісному обладнанню. Співробітники на фабрики сміються, кажуть, що техніці стільки років скільки самій фабриці, але підкреслюють, що японське обладнання за свої 20 років їх ще ні разу не підвело, і не підведе. До слова, на фабриці трудяться 250 осіб. Головний технолог банкнотного паперу НБУ Любов Вовк розповіла, що працівники підприємства навчалися азам своєї професії безпосередньо на своєму робочому місці, тому що, на жаль, профільно жоден університет не навчає тим спеціальностями, якими володіють співробітники Фабрики. Трудяться фахівці в три зміни, але побачити їх, як вони бродять цехами, практично неможливо. Всіма процесами вони керують автоматично – за допомогою звичного комп’ютера.
По-друге, невелика кількість працюючих людей на Фабриці в рік виробляють 3000 тонн готової продукції, з яких понад 700 тонн йде на експорт.
“Не зайвим доказом успіху фабрики є реалізація її експортних можливостей. Тільки за останні 15 місяців Фабрика виготовила і поставила на експорт понад 700 тонн банкнотою паперу, з них більше 90% – поліпшеної зносостійкості (так званих довговічних марок паперу). Зараз ми знаходимося в процесі підготовки і підписання контрактів на виготовлення і поставку паперу і банкнот з декількома іноземними компаніями. Сподіваємося, що незабаром Фабрика також зможе запропонувати свою інноваційну продукцію з льняного волокна на світовому ринку”, – розповів Василь Іщенко, директор Фабрики банкнотного паперу НБУ.
По-третє, Фабрика вже виготовила пробну партію з частковим вмістом українського льону.
“Українські фахівці вже давно стали замислюватися над доцільністю використання в композиції паперу, крім бавовни, інших рослинних натуральних волокон, наприклад, льону, – зазначив заступник глави НБУ Яків Смолій. – Вартість вітчизняного лляної сировини помітно нижча за імпортоване бавовняне волокно, яке є дефіцитним товаром. Використовуючи льон, ми зможемо знизити витрати, пов’язані із забезпеченням економіки країни необхідною кількістю банкнот гривні, підтримати національного товаровиробника цієї сільськогосподарської культури і створити додаткові робочі місця “.
Не “дерев’яна” наша гривня
Завісу таємниць вже відкрито. Головний і найбільш незвичний для виробництва матеріал, з якого виготовляється гривнева купюра – бавовна. Напевно, складно собі уявити, але це факт. Купюра, за допомогою якої робляться щоденні фінансові операції, приємна і якісна, як одяг, зшитий з бавовняного матеріалу. Любов Вовк розповіла, що сировина закуповується за кордоном. Найчастіше її імпортують з країн Азії та Туреччини.
Зараз Банкнотно-монетний двір Національного банку здійснює комплексні випробування паперу дослідної партії, щоб оцінити відповідність нового паперу і банкнот всім необхідним вимогам.
Як зазначив Яків Смолій, ідея використання альтернативи бавовни у виготовленні грошей оригінальна, але не унікальна. Це відома в банківській індустрії практика. Наприклад, бували випадки застосування при виготовленні паперових грошей волокон рисової соломи або манільської пеньки (це рослинне грубе задерев’яніле волокно, що отримується з рослин сімейства бананових). Довгий час успішно застосовували волокна льону з метою виробництва паперової основи для дилерів в США.
Grazie, Italia
Під час оглядової екскурсії по виробництву директор Фабрики банкнотного паперу Василь Іщенко розповів, що вперше папір на підприємстві почали виробляти ще в 1996 році, незважаючи на те, що офіційне відкриття відбулося 1 квітня 1997 року.
“Технічним оснащенням фабрики і налагодженням технології виробництва високоякісного паперу з водяними знаками займалися нащадки засновників європейської культури паперового виробництва – фахівці з італійської компанії “Фабріано”, – повідомив він.
Стійка купюра
Завдяки реалізації у 2010 році інноваційного проекту з технічного переозброєння Фабрики, підприємство вийшло на якісно новий рівень технологічних можливостей. За потенціалом їх можна порівняти з подібними виробництвами передових фабрик банкнотного паперу. Це дозволяє Україні виготовляти папір нового покоління, оснащений найсучаснішими захисними ознаками, з підвищеною стійкістю до зносу. Зносостійкості купюри можна тільки позаздрити. На Фабриці в лабораторних умовах проводять експерименти над купюрою. На спеціальному пристрої роблять перевірку за принципом подвійного згинання: купюру, що тестують, згинають і розгинають протягом 45 хвилин, в ідеалі зразок повинен витримати до 5000 тисяч разів таких дій. На поставлене запитання: а скільки згинань може витримати долар? Любов Вовк відповіла приблизно – близько 7000 тисяч разів. Але звернула увагу, що папір для валюти США виготовляється дещо по-іншому принципу.
Як роблять гривню?
Принцип виготовлення паперу на практиці реалізується у вигляді найрізноманітніших технологій, які створюють сотні різних видів паперу. Для виготовлення паперової основи для банкнот використовується досить незвичайний, специфічний процес, який забезпечує високі технічні та споживчі властивості, власне, банкнот.
_ *Наведена схема в цілому вписується в класичну схему виробництва паперу.*_
Бавовняне волокно піддають механічному очищенню від різних домішок. У процесі варіння та відбілювання виробляють целюлозу. Далі целюлозу піддають помелу з водою в розмельних апаратах комбінованої дії. Розмелений матеріал, а точніше матеріали, змішують у певній пропорції. До цієї суміші додають наповнювач і, якщо потрібно, барвники. У створеної таким чином паперової маси регулюють концентрацію і акумулюють в машинних басейнах. Після чого на рафінуючому млині доводять властивості паперу маси до потрібних.
Готову паперову масу повторно розбавляють водою, пропускають через очисне обладнання з метою видалення сторонніх включень, додають потік синтетичної смоли і суміші захисних волокон. Далі маса безперервним потоком через спеціальну регулюючу апаратуру надходить в формуючий пристрій круглосіточної папероробної машини (КМ).
“На КМ формується паперове полотно за рахунок зневоднення суспензії маси низької концентрації – всього 2-4 г / м2! Іншими словами ця маса осідає на рухомій сітці (поверхні, що фільтрує) формує циліндр, внаслідок різниці гідравлічних рівнів ззовні і в середині циліндра; зневоднення і ущільнення паперового полотна і утворення механічних і фізико-хімічних зв’язків в товщі аркуша, – розповідав і показував заступника директора Фабрики банкнотного паперу Павло Когут. – Цей процес протікає безперервно при обертанні мережевого циліндра, з якого знімальним валом передається на гауч-сітку нескінченне полотно, яке потім піддається пресуванню і сушці, щоб папір став міцним. Потім робиться поверхнева проклейка, знову ж висушування, охолодження, зволоження і каландирування – для забезпечення властивостей друку”.
І, нарешті, після контролю якості та поздовжнього розрізування папір намотується на рулони. Рулони, в свою чергу, на ротаційній листорізці ріжуть на листи друкованого формату (стандарт – 60×60), контролюючи і сортуючи їх за якістю. Готові листи враховуються, упаковуються в пачки по 500 аркушів, з яких формуються палети, які в результаті відправляються на Банкнотно-монетний двір.
Перегляд вручну
Автоматичний аналіз підсумкового продукту не завжди точний. 90% готової сировини відправляється на упаковку, проте 10% проходять повторний, але вже ручний аналіз. У спеціально відведеному місці, що нагадує обитель архітекторів, сидять люди за нестандартним робочим місцем: стіл нахилений під спеціальним кутом, замість звичного дерев’яного столу – світловий, на якому акуратно завдано шаблон по якому співробітники звіряють готовий аркуш паперу. Неприпустимо, щоб на водяних знаках були зайві точки, сам водяний знак не повинен виходити за нанесення рамки на світловому шаблоні столу. При найменшому недоліку папір відправляють на повторну обробку, нічого не викидають. Максимальне число браку, яке може виникати при ручній обробці може становити 8% з 10% помічених машиною.
Справжня, підроблена?
Уже на етапі виготовлення паперу може застосовуватися до десяти елементів захисту, як для машинного розпізнавання, так і ознак, які людина може визначити сама або за допомогою простих підручних засобів.
“Первинним засобом перевірки справжності банкнот є водяні знаки – зображення, видимі при розгляданні банкноти проти світла. Це багатобарвний водяний знак (зображення портрета, що повторюється портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти) і світлий елемент водяного знака (зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні). Наступними елементами захисту банкнот для візуального контролю є занурена в товщу паперу захисна стрічка, на якій розміщуються позитивні і негативні тексти і мікротексти, і широка “віконна” стрічка з кинематичним ефектом (вона є на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року і 500 гривень зразка 2015 року), яка містить зображення числового позначення номіналу і графічного знака гривні. Також є елемент SPARK (знову ж на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 і 500 гривень зразка 2015 року) з поступовим переходом від одного кольору до іншого, і зображення, виконані оптично змінними фарбами (на банкнотах середніх і високих номіналів зразка 2003 -2007 років), змінюють колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору. Можна знайти приховане зображення цифрового позначення номіналу, що стає видимим при розгляданні банкноти під гострим кутом зору до джерела світла”, – розповідає заступник начальника управління організації виготовлення та захисту грошей і бланків цінних паперів Департаменту грошового обігу Валерій Строчков.
У порівнянні з 2014 роком, в 2015 було зафіксовано явне зниження кількості вилучених з обігу підроблених банкнот національної валюти. За підсумками 2015 року на 1 млн шт справжніх банкнот гривні припадало близько 2,7 шт підроблених банкнот. Для порівняння, в минулі роки показники були такі: в 2014 році – 3 шт., в 2013 році – 3,5 шт., в 2012 році – 4,1 шт., в 2011 році – 3,4 шт.
Знову ж для порівняння, в країнах Євросоюзу, виходячи з даних офіційного сайту Європейського центрального банку, за підсумками 2015 року цей показник становив приблизно 49,9 шт. підроблених банкнот євро (у 2014 році – 48 шт., в 2013 році – 43 шт., в 2012 році – 35 шт., в 2011 році – 46 шт.).
Переважна кількість вилучених з обігу підроблених банкнот гривні доводиться на банкноти чотирьох номіналів: 50, 100, 200 і 500 гривень.
Експорт – справа сувора
Фабрика банкнотного паперу процвітає не тільки в імпорті, а й завзято займається експортом. За 2015 рік виробництво реалізувало на 40% готової сировини, а це значно вищий показник, ніж був зафіксований в минулому році. На Фабриці не визнаються, хто найчастіше виступає замовником, посилаються на банківську таємницю, але розповіли, що відправляють український продукт по всьому континенту.
Всього у світі подібних Фабрик тільки 50. На Фабриці в Малині виготовляють все: банкнотний папір, папір для сертифікатів, на момент перебування на Фабриці журналіста Finance.UA на виробництві працювали над створенням паперу для паспорта. Виробництво працює в режимі 24/7. Якщо машини зупиняться, Фабрика понесе великі фінансові втрати. А випущеного за рік матеріалу вистачить на те, щоб обернути всю земну кулю!
Юлія Бондарь
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
