Банкам знайшли заміну


Банкам знайшли заміну

На тлі глибокої банківської кризи підняли голову небанківські кредитні установи. Усі сегменти цього ринку збільшували обороти – у середньому на 30%. Аутсайдер 2015 року лише один – кредитні спілки, які скоротили кредитний портфель. Цього року учасники ринку очікують продовження зростання ринку, але їхні апетити і запал може стримати держава.

Дрібні йдуть

Портфель небанківських кредитних установ минулого року зріс на третину – до 14,46 млрд грн. Роком раніше обсяг кредитів, виданих кредитними спілками, ломбардами, фінансовими та кредитними компаніями, становив 11,2 млрд грн. У порівнянні з банками у них менш жорсткі вимоги до позичальників: готові фінансувати їх навіть без прописки або довідки про доходи.

Лідером за обсягом виданих кредитів є кредитні установи – 10,08 млрд грн (+28%). На другому місці – кредитні спілки (1,8 млрд грн). «Ринок кредитних спілок залишається важливим фінансовим інструментом для місцевих громад і впливає на їхній добробут», – стверджує член Нацкомфінпослуг Ольга Максимчук. Але у той же час їхній кредитний портфель зменшився.

Фінансові компанії стали лідерами за темпами: портфель виріс більш ніж учетверо – з 0,36 млрд грн до 1,52 млрд грн. Найменший портфель у ломбардів – 1,06 млрд грн (+11,6%), але вони видають короткі кредити, тому обсяг виданих коштів у рази перевищує розмір портфеля.

Фінансова підмога

Економічна криза стала драйвером зростання небанківського кредитування, вважають учасники ринку. «Погіршення економічної ситуації в країні породжує потребу клієнтів у термінових грошах “тут і зараз“», – вважає директор з продажу компанії «Швидко займ» Ольга Ферміна. «Інтерес до ринку небанківського кредитування значно зріс. Вимоги до таких компаній набагато лояльніші, ніж до банків, а можливості кредитування населення, в принципі, однакові», – говорить президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська. Заробітками в цьому сегменті цікавляться власники збанкрутілих банків, які встигли вивести з них гроші, а також інвестори, які відмовилися від купівлі банків.

Кредитні спілки постраждали від недовіри вкладників до банківської системи, відзначають експерти. «Більшість кредитних спілок працюють на залучених у своїх членів коштах, а не за рахунок стороннього фінансування. Події в банківській системі не сприяли тому, щоб українці несли гроші до нас. Нові клієнти були, звичайно ж, але ресурсів не вистачало для нарощування обсягів кредитування», – пояснює Вікторія Волковська. За її словами, спілки видавали кредити на розвиток бізнесу: «Такі програми поширені в регіонах». Але майже все видане фінансування припало на мікрокредити. «Українці починають звикати до послуги мікропозика – у більшості випадків це просто і швидко», – каже Ольга Ферміна.

Великі перспективи

Цього року в Нацкомфінпослуг розраховують на збереження темпів зростання і обіцяють приділяти небанківським кредитним установам особливу увагу. «Ми прогнозуємо зростання нашого кредитного портфеля на 40-50%», – говорить Ольга Ферміна. За її словами, усіх учасників небанківського ринку можна розділити на дві категорії: перші розвивають мережу відділень, другі – онлайн-напрям. «Компанії першої категорії популярні серед клієнтів, які звикли бачити свого кредитора або їм незручно користуватися інтернетом. Ми розвиваємо обидва напрямки паралельно і навіть пропонуємо позики по телефону», – розповідає Ольга Ферміна.

Перешкодити реалізації цих планів може Нацкомфінпослуг. «Наприклад, щодо кредитних спілок наші претензії пов’язані з наявністю значної частки невиконаних зобов’язань перед вкладниками. Тільки на примусовому стягненні за рішенням судів у виконавчій службі на 1 січня 2016 року перебувало 7000 виконавчих документів на 352 млн грн за 150 кредитними спілками», – нарікає Ольга Максимчук. Щоб очистити ринок від неплатоспроможних установ, в 2016 році регулятор посилить вимоги до розміру регулятивного капіталу кредитної спілки, перегляне нормативи, змінить механізм докапіталізації кредитних спілок її членами. «Це дозволить в рамках пруденційного нагляду виявляти ознаки неплатоспроможності кредитної спілки та обмежувати її діяльність у частині залучення нових вкладів до усунення порушень законодавства», – вважає Ольга Максимчук.

Ще більше питань у регулятора до ломбардів. «Цей сегмент практично не регулюється на законодавчому рівні», – попереджає член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. Парламент усе ще не ухвалив законопроект № 1800 «Про ломбарди та ломбардну діяльність». Поки ж комісія обіцяє самостійно посилити вимоги до ломбардів: збільшити мінімальний власний капітал з 200 тис. грн до 500 тис. грн, а за наявності відокремлених підрозділів – до 1 млн грн. Крім того, ломбардам заборонять працювати в МАФах. Це помітно «прорідить» ринок.

Пригальмувати темпи зростання може ухвалення закону про споживче кредитування. «Якщо усіх змусять вказувати реальну вартість позики та усіх супутніх витрат, виявиться, що позики кредитних і фінансових компаній не такі привабливі, як здавалося», – констатує Вікторія Волковська. Адже небанківські установи закладають у вартість кредитування високі ризики неповернення коштів.

Руденко Виктория

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:Держфінпослуг
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua