Директор ЄБРР в Україні: «Наявність Китаю серед акціонерів ЄБРР вигідна Україні»


Директор ЄБРР в Україні: «Наявність Китаю серед акціонерів ЄБРР вигідна Україні»

Європейський банк реконструкції та розвитку залишається одним зі стабільних донорів і міжнародних партнерів України. Тільки за 2015 рік обсяг інвестицій в її економіку з боку цієї установи склав близько 1 млрд євро. В інтерв’ю з директором ЄБРР в Україні Шевкі Аджунером Forbes говорив про участь організації в корпоратизації та приватизації державних підприємств, роботу офісу бізнес-омбудсмена та інші важливі ініціативи ЄБРР.

− Які основні уроки підніс Україні та пов’язаним із нею організаціям 2015 рік?

− Ніщо не варто сприймати як даність. Реформи, які проводяться в країні, вимагають максимальної і постійної уваги політиків. Якщо політики починають займатися популізмом і відволікатися від своєї основної діяльності, то українці зауважують це і відразу ставляться з підозрою. Ми бачили ряд спроб відхилитися від того курсу, який Україна обрала для себе, і реакція не забарилася як всередині країни, так і з боку міжнародної спільноти.

−Україна сьогодні може виграти на європейських ринках?

− Щоб можна було говорити про успіхи українських товарів на європейських ринках, необхідно, щоб товари насамперед були якісними. Важливо розвиватися, не стояти на місці, постійно вдосконалюватися і, можливо, знаходити партнерів, які вже працюють у єврозоні, щоб з їх допомогою виходити на цей ринок.

− А з чим пов’язані ваші основні надії в цьому році?

− З тим, що фіскальна стабільність, яку з такими зусиллями було досягнуто в 2015-му, повинна трансформуватися в економічне зростання. Є надії, що на сході країни встановиться довгостроковий мир. У свою чергу це призведе до того, що Україна буде повноправно контролювати кордони, забезпечить територіальну цілісність, як це передбачено Мінськими угодами.

Третій блок очікувань пов’язаний із реформами. Це реформи, які відносяться до верховенства права, реформування держпідприємств. Ми очікуємо, що сукупність реформ дозволить домогтися більшої інтеграції України в ЄС. Я говорю не про надії, а про реальні перспективи, і якщо не звертати з шляху, то сказане мною − це не просто очікування або наміри, а дорога, по якій країна усвідомлено піде в майбутнє.

− Які найважливіші ініціативи сьогодні підтримує ЄБРР в Україні?

− З мультидонорского фонду акціонерів ЄБРР обсягом 12 млн євро фінансується ціла низка починань. Перш за все це офіс бізнес-омбудсмена, який покликаний покращити регуляторне та адміністративне положення бізнесу. Також цей офіс займається протидією корупції.

Є Національна рада реформ. Вона надає підтримку різним міністерствам і відомствам у таких питаннях, як координація реформ, які були схвалені і впроваджуються на вищому рівні − Кабінету міністрів.

Важливим напрямком є робота з держзакупівель товарів і послуг, щоб привести їх у відповідність до стандартів СОТ. Це вже вдалося зробити. Також відбувається перехід на електронну платформу торгів. Ми багато працюємо над реформами в сільгоспсекторі, фармацевтиці, де займаємося ліцензуванням медикаментів відповідно до вимог ЄС. У сфері енергетики найважливішим нашим проектом є робота з НАК «Нафтогаз України», яка отримує значні ресурси від ЄБРР. Зокрема, було запроваджено план корпоративного управління компанією.

У фінансовому секторі ми проводимо роботу з конкретними фінустановами, включаючи входження в їхній капітал.

− Коли ви очікуєте ефекту від заходів, в яких ЄБРР бере участь?

− Наша робота спрямована на трансформацію як таку. Такі речі, як протидія корупції, передбачають постійну довгострокову роботу. Швидких перемог або швидкого досягнення цілей навряд чи варто очікувати. Це можна сказати і про реформу держпідприємств. Тут важлива не швидкість, не кількість, а якість. І Євросоюз, і ЄБРР, й інші донори готові брати участь у процесах трансформації на довгостроковій основі.

− Якою бачите роль ЄБРР в корпоратизації та приватизації держпідприємств?

− Ми впритул задіяні в цьому процесі. Зараз роль ЄБРР полягає в тому, що ми виступаємо в якості експерта, радника в питаннях приватизації держпідприємств. Ідеться про фундаментальні принципи, на яких повинні будуватися процеси приватизації та корпоратизації.

Важливо, як пройде індивідуальна приватизація підприємств. Як відомо, уряд склав список подібних компаній, є відповідна програма. І ми готові брати участь у ній в якості консультанта, працюючи з урядом, інвесторами, а також готові брати участь фінансово − входити до складу акціонерів компаній, які будуть приватизуватися.

Нас цікавлять партнери, інвестори, які прийдуть в Україну під час приватизації. І наше завдання − забезпечити максимальну прозорість процесу, зробити його ефективним і залучити справжні, повноцінні інвестиції в економіку.

− Чи правильно називати ЄБРР провайдером інвестицій в Україну?

− Так, це коректно. Ми традиційно активно працюємо: і в 2014-му, і 2015-му ми вкладали в економіку України більше ніж по 1 млрд євро. І наші очікування пов’язані з такими ж обсягами інвестицій.

− Чи є у ЄБРР рецепт, як зробити прийдешню приватизацію більш справедливою по відношенню до народу?

− Сама процедура участі в процесі приватизації повинна стати максимально прозорою, а компанії, які допускаються до цього процесу, повинні бути не з кола обраних, а з широкого кола охочих. Необхідно, щоб оцінка базувалася на їх професійній якості. У компанії повинні розуміти стратегічні цілі, спрямовані на розвиток підприємства, і органічний зв’язок з процесами цієї індустрії в Україні та світі.

− Чи будете ви рекомендувати в перспективі провести IPO держпідприємств у Лондоні чи Франкфурті?

− Питання в тому, чи може пройти IPO на біржі для збільшення капіталу компанії. Стратегія, обрана урядом України, наразі не передбачає розміщення акцій держкомпаній на біржах. Зараз не підходящий для цього момент, і ЄБРР цю позицію розділяє.

− Наскільки в ЄБРР багатий досвід у реалізації таких проектів, як створення офісу бізнес-омбудсмена?

− Історично досвіду роботи зі створення інституту бізнес-омбудсмена у нас не було. Але те, що реалізується в Україні, настільки вдало, що ми бачимо попит на подібну діяльність з боку ряду країн. Керуючись накопиченим досвідом, ми можемо перенести цю ініціативу на Кавказ, Балкани, Казахстан та інші країни. Це вдалий приклад реформістського руху в Україні.

− Що станеться з інститутом бізнес-омбудсмена, коли закінчиться фінансування з боку ЄБРР та інших грантодавців?

− Дотаційна схема функціонування офісу бізнес-омбудсмена не буде вічною. Вона розрахована на певний період часу. Ми очікуємо, що український бізнес, побачивши переваги такої організації, буде підтримувати омбудсмена фінансово.

− У січні 2016 року членом вашої організації став Китай. Як це може вплинути на плани і розвиток ЄБРР?

− Наявність Китаю серед акціонерів ЄБРР вигідна Україні, тому що завдяки цьому КНР буде краще розуміти Україну, і навпаки. Наша організація, як будь-який інший живий організм, намагається розвиватися. Ми знаходимося в стані постійних змін, і ці зміни дуже важливі для того, щоб ЄБРР залишався актуальним партнером для клієнтів і країн, з якими він працює.

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua