476
Народні депутати хочуть стати на захист дрібних банків
— Кредит&Депозит
Українські парламентарі пішли проти Нацбанку і вирішили на рівні закону подовжити терміни докапіталазації малих банків. Тож поки питання їх існування буде відкритим, вкладникам варто уважно обирати надійні установи.
Це питання актуальне, оскільки на даний момент 76 банків мають менше коштів і повинні будуть їх шукати для своєї докапіталізації. Але в це питання вирішили втрутитись парламентарі – народні депутати з банківського комітету подали законопроект №4230, який значно подовжує термін докапіталізації банків. Згідно з документом, капітал має збільшуватися поступово – починаючи з наступного року, на 50 мільйонів гривень щороку аж до 2024-го, коли він повинен буде становити не менше половини мільярда гривень.
“Мінімізувати ризики”
Депутати пояснюють це турботою про банки. “Ми прагнемо мінімізувати ризики закриття невеликих банків і не допустити чергової хвилі дестабілізації банківської системи. Адже виконати умови докапіталізації Нацбанку в нинішньому стані банківської системи для значної частини установ буде практично неможливо”,- розповідає заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Денис Дзензерський (“Народний фронт”).
Нацбанк не згоден поступатися. “Щоб банки нормально працювали, а не були “зомбі”, їм потрібен капітал. Ми не можемо дозволити, щоб вони розвивалися виключно за рахунок грошей громадян – в такому разі вони перетворюються на фінансові піраміди”,- зауважує виконувачка обов’язків заступника голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Чи вистачить грошей?
Крім того, банкіри вважають, що питання надійності банків полягає не лише в розмірі їх капіталів. Не менш важливими є доходи, які банки можуть отримувати від своєї діяльності. “Головне питання до банків – це бізнес-модель. Капітал не є самоціллю. Банки повинні розуміти, на чому вони будуть заробляти, що вони будуть робити. Зараз навряд чи якісь банки мають плани активного розвитку, більшість лише хоче вижити”, – переконаний голова правління “Банку Форвард” (Forward Bank) Андрій Кисельов.
Але регулятор вважає, що навіть у малих банків є достатньо коштів для виконання його вимог до капіталу. “Більшість банків мають свої ресурси – субординовані кредити, прибутки минулих років, кошти акціонерів. Ці гроші також можуть бути конвертовані в капітал, – каже виконувач обов’язків директора департаменту банківського регулювання і нагляду Нацбанку Руслан Гриценко. – Жоден нормальний банк не виступає проти норми з докапіталізації, оскільки це сформує чистий банківський ринок, на якому всім буде простіше працювати. Тому ми хочемо застерегти депутатів від захисту якихось банків, яких вони навіть не знають”.
Тим банкам, які не зможуть знайти гроші для збільшення капіталу, Нацбанк запропонував об’єднуватися один з одним. На даний момент регулятор розробляє законопроект, за яким цей процес буде займати лише три-чотири місяці, а не півтора року, як відбувається зараз. Усім іншим установам, які не знайдуть собі партнерів, доведеться ліквідуватися. Вони також зможуть позбутися банківської ліцензії за скороченою процедурою і продовжити працювати в статусі фінансових компаній.
Питання надійності
Доки ситуація з малими банками не вирішиться остаточно, вкладникам варто більш уважно ставитися до вибору фінансової установи для розміщення депозитів. “Треба нести гроші в надійні банки, адже і у великих – не все добре. Можна орієнтуватися на рейтинги, на операційний прибуток банків. Кожен фактор окремо нічого не гарантує, але всі разом можуть показати загальну картину надійності банку”, – пояснює DW член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Нагадаємо, що за останні два роки в Україні збанкрутували вже більше 70 банків. При цьому вісім з них були великими, а “Дельта Банк” – навіть системним.
Олена Губар
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
