2729
Зв'язані по руках: Як закон про електронні декларації ускладнить життя чиновників
— Казна та Політика
Прийнятий Верховною Радою України Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в 2016 році”, передбачає ряд змін, які посилять відповідальність чиновників за вказування недостовірної інформації в документах.
Про це заявив директор по науковому розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.
Він зазначає, що відповідальність за несвоєчасне подання декларації за статтею 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення буде наступати тільки в разі, якщо це буде здійснено без поважних причин. Перелік поважних причин закон не містить – вони будуть визначатися на розсуд суду. Надання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, буде тягнути адміністративну або кримінальну відповідальність у залежності від розміру різниці між явно недостовірними і недійсними відомостями: якщо відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної заробітної плати, настає кримінальна відповідальність, якщо відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати включно – адміністративна.
“У разі застосування кримінальної відповідальності покаранням може бути – альтернативно – не тільки позбавлення волі, а й штраф або громадські роботи. Однак в будь-якому випадку призначається додаткове покарання – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Суб’єкту декларування надано право протягом семи днів після подачі декларації подати виправлену декларацію. Тут враховано, що особа має право виправити свою забудькуватість чи недбалість “, – підкреслює Хавронюк.
Крім того, за словами експерта, законом враховано, що суб’єкт декларування має право проживати – постійно або тимчасово – в іншому місці, ніж місце його реєстрації, а тому в декларації він повинен вказати як місце прописки, так і місце фактичного проживання або поштову адресу, по якому суб’єкту декларування Національним агентством може бути відправлено кореспонденцію.
“Відтепер декларуванню підлягає цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 50, а 100 мінімальних заробітних плат. При цьому декларування такого цінного рухомого майна (крім транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), права на яке придбані для подання суб’єктом декларування першої декларації в відповідно до вимог цього закону, здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про отримання такого майна до початку періоду здійснення діяльності з виконання функцій держави або місцевого самоврядування або в такий період. При цьому вказівки даних про його вартість та дати придбання у власність, володіння або користування не є обов’язковим”, – говорить Хавронюк.
Відомості про витрати та інші угоди вказуються тільки в разі, якщо розмір відповідної витрати перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей належать дані про вид угоди, її предмет. На письмовий запит Національного агентства з питань запобігання корупції суб’єкт декларування надає інформацію про найменування контрагента.
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права відтепер зобов’язані будуть допомагати Національному агентству з попередження корупції перевіряти факт надання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали) декларацій і повідомляти Національному агентству про випадки ненадання або несвоєчасного надання таких декларацій у встановленому ним порядку.
Експерт також зазначає, що в законі уточнено поняття повної перевірки. Повна перевірка декларації полягає в з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів перевірці на наявність конфлікту інтересів і ознак незаконного збагачення і може здійснюватися в період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Національне агентство отримує можливість проводити перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення в декларації недостовірних відомостей. Хавронюк підкреслює, що головним нюансом є те, що вже в 2016 році посадові особи, які на день початку роботи Електронної системи декларування займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.
Очікується, що система почне працювати протягом найближчих трьох-чотирьох місяців. Для інших суб’єктів декларування з подання електронних декларацій залишаються старі терміни – з 1 січня по 1 квітня 2017 вони повинні подати такі декларації за 2016 рік. За 2015 рік вони подають такі ж декларації, як і в попередні роки.
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
