"Шовковий шлях" з Китаю до ЄС: транскаспійський транзит в обхід Росії


"Шовковий шлях" з Китаю до ЄС: транскаспійський транзит в обхід Росії

Україна, Білорусь, Грузія, Азербайджан та Казахстан братимуть участь у транспортуванні вантажів в обхід Росії за Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом (ТМТМ) – одним із коридорів китайського “Шовкового шляху”, проекту з доправляння вантажів із КНР до Європи. Головним маршрутом “Шовкового шляху” є північний – через Казахстан, Росію, Білорусь і далі до Європи. ТМТМ – південний маршрут під назвою “Шовковий вітер”, із Казахстану через Азербайджан і Грузію і звідти у двох напрямках – до Туреччини або України, через яку – далі до Білорусі і литовського порту Клайпеда в Балтії.

Експерти, яких опитала DW, вважають, що в пострадянських країн, які Москва хотіла б утримувати у сфері свого впливу, є причини для поглиблення співпраці з Китаєм у проектах, що виключають присутність Росії. Україна розвиватиме транзит в обхід РФ після того, як з 1 січня РФ запровадила обмеження на проїзд своєю територією у зв’язку з підписанням угоди про асоціацію між Києвом і ЄС. Приєднання до обхідного коридору ТМТМ союзників Росії з Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) – Білорусі й Казахстану, – на думку аналітиків, пояснюється тим, що учасники альтернативного маршруту очікують на інвестиції у спільні проекти від Китаю, чого через різні причини не може дати Росія.

Обхідний маршрут

Про початок глобального економічного проекту “Шовковий шлях” Китай заявив ще в 2013 році. Його метою є поглиблення співпраці між країнами, через які пролягають транспортні коридори до Європи з Азії. Через рік, напередодні листопадового саміту глав Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзиньпін оголосив про створення спеціального Фонду розвитку обсягом у 40 мільярдів доларів. Влітку 2015 року для перевірки чинної інфраструктури Транскаспійського маршруту Пекін відрядив в експериментальний рейс контейнерний потяг через Казахстан і Азербайджан.

Маршрути “Шовкового шляху”

Минулого листопада до ТМТМ приєдналася Туреччина. Разом із транспортно-логістичними операторами Казахстану, Азербайджану та Грузії на зустрічі в Стамбулі оголосили про рішення створити консорціум для транспортування вантажів із Китаю до ЄС альтернативним шляхом. Уже в грудні Тбілісі зустрів потяг, який доправив через Азербайджан і Каспійське море перший вантаж коридором ТМТМ.

У січні 2016 року Азербайджан, Грузія, Казахстан і Україна підписали протокол про пільгові тарифи для вантажоперевізників, а потім Транскаспійський маршрут протестував Київ. На початку лютого до порту Іллічівськ під Одесою з пробного рейсу до китайського кордону повернувся залізничний потяг. За інформацією міністерства інфраструктури України, вже до кінця березня контейнерний потяг до Китаюрозпочне роботу в бізнес-режимі в межах альтернативного коридору “Шовковий вітер”.

Власний “Шовковий шлях” України

Росія критично оцінює перспективи ТМТМ для України. У спеціальному огляді московського Інституту енергетики та фінансів (ІЕФ) вказано, що “реальна вартість перевезень українським “Шовковим шляхом” буде втричі дорожчою”, ніж очікувана. Нереальним вважають експерти ІЕФ і скорочення термінів доставки вантажів по ТМТМ до 10-12 днів, про які заявила Україна, через затримки на поромнихпереправах Одеса-Поті та Баку-Актау.

Однак аналітик київського інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач каже, що в цій ситуації будь-якийтранспортний проект в обхід Росії буде перспективним для України, оскільки знімає ризики заборон російської влади для українських експортерів та імпортерів. В інтерв’ю DW експерт нагадав, що Київ ще до конфлікту з Москвою розглядав як один із пріоритетних маршрутів “Шовкового шляху” обхідний варіант через Закавказзя. “Україна з чорноморськими портами може стати однією з ключових ланок китайського проекту”, – каже Горбач. За його словами, заборона Росії на український транзит стала імпульсом для розвитку контейнерних перевезень через Чорне море і Закавказзя.

“Збільшення потоку товарів Транскаспійським маршрутом здешевить собівартість перевезень”, – вважає аналітик. До ТМТМ може приєднатися також контейнерний потяг “Вікінг”, який курсує з 2003 року і поєднує порти Одеси й Іллічівська через Мінськ із литовським портом Клайпеда, який не замерзає. Прес-служба українського уряду на початку лютого повідомляла, що з Литвою було підписано меморандум про об’єднання проекту “Шовковий вітер” через Україну до Китаю з проектом “Вікінг”.

Документальну базу для розвитку маршруту ТМТМ готує і Китай. Державна корпорація ChinaMerchantsGroupпідписала з Клайпедським портом меморандуми про заснування транспортно-логістичного центру “Шовкового шляху” і має намір побудувати в Мінську в межах індустріального проекту “Великий камінь” логістичний центр. На думку Володимира Горбача, головним мінусом цих починань може стати тиск Москви на країни Закавказзя або Казахстан як на економічного й військового союзника Росії. “Але думаю, що очікування країн-учасниць обхідного маршруту на капіталовкладення з боку Китаю переважать значення російського тиску”, – припускає український експерт.

Китайський інтерес для Казахстану

“Для союзника Росії по ЄАЕС Казахстану участь у Транскаспійському міжнародному транспортному маршруті в обхід російської території може стати шансом на вихід із важкої кризи”, – заявив у бесіді з DW казахський економіст Петро Своік. “Маршрут “Шовкового шляху” через Росію неживий і під нього нічого не робиться, нема інвестицій і спільних проектів з РФ”, – підкреслив експерт. При цьому, на його думку, в участі Астани в китайському проекті ТМТМ не варто шукати політичний підтекст.

“Я прихильник євразійської інтеграції, але в реальності ЄАЕС став набором нестикувань і неузгодженостей і зайнятий питаннями взаємної торгівлі замість реалізації інвестиційних проектів”, – каже Своік. За його словами, “брати-росіяни стурбовані Україною, війною в Сирії, але жодних серйозних економічних планів із Казахстаном у них немає”.

Інвестиції до Казахстану йдуть лише з Китаю, підкреслив економіст. Причому реалізація китайсько-казахських транспортних об’єктів почалася ще до проекту “Шовковий шлях”. Так, уже побудували нову стратегічну магістраль від китайського східного кордону до заходу Казахстану, збільшили пропускну здатність залізничного перевантажного пункту в Хоргосі, розвивають порт Курик на Каспійському морі.

У цій ситуації, переконаний економіст, Казахстан “діє логічно у запропонованих йому обставинах – міцно тримається за всі китайські пропозиції і змушений вписуватися в багатовекторний інтерес Китаю”, як і інші учасники ТМТМ, розраховуючи на майбутні інвестиції у спільні проекти.

Галина Петровська, Аніта Грабська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua