Вище хмар: Кабмін замахнувся на аеропорти


Вище хмар: Кабмін замахнувся на аеропорти

Уряд занепокоївся розвитком української авіації. Чиновники мають намір до 2023 року залучити близько 9 млрд гривень в будівництво і модернізацію аеропортів. Вони сподіваються, що це призведе до двократного зростання пасажиропотоку. Мало того, чиновники розраховують, що кожен третій пасажир буде літати лоукостерами.

У мріях про зростання

Кабінет міністрів прийняв Державну цільову програму розвитку аеропортів на період до 2023 року. Крім того, планується створити єдину державну мережу аеродромів. Для цього аеродроми державної та комунальної форми власності будуть об’єднані в одне держпідприємство, яке перебуватиме в сфері управління Міністерства інфраструктури. Під такі критерії потраплять аеродроми Одеси, Запоріжжя, Херсону та інших українських міст.

Мало того, з комунальної у державну форму власності планується передача аеродромів міжнародних аеропортів “Дніпропетровськ”, “Київ” (Жуляни), “Харків”, “Одеса”, а також “Донецька” і “Сімферополя”.

Начальник відділу авіаційного транспорту Міністерства інфраструктури, яке виступило розробником затвердженої програми, Андрій Ярмак пояснює передачу аеродромів з комунальної власності в державну кількома причинами.

“На сьогодні із-за дефіциту коштів місцеві органи влади забезпечують сертифікаційну придатність своїх комунальних аеродромів, однак у них немає ресурсу на їх комплексну модернізацію. Так, наприклад, перед проведенням ЄВРО-2012 між Кабміном і місцевою владою кількох міст, у тому числі Києва та Харкова, був підписаний меморандум про те, що після здачі в експлуатацію місцевих аеродромів, які будуть реконструйовані за державні кошти, вони будуть передані у державну власність з комунальної”, – повідомив він РБК-Україна. Андрій Ярмак пояснив такий крок тим, що аеродроми – стратегічно важливий актив для держави.

Програмою передбачено, що до 2023 року в розвиток українських аеропортів буде вкладено близько 8,7 млрд гривень. З них близько 5 млрд гривень будуть залучатися під державні гарантії. Другим за значимістю джерелом фінансування стануть власні кошти аеропортів – близько 1,8 млрд гривень. Також будуть залучені кошти інвесторів – 1,3 млрд гривень та місцевих бюджетів – 0,6 млрд гривень.

Андрій Ярмак каже, що вся програма побудована, виходячи з того, що для інвестицій в аеропорти не будуть використовуватися кошти з держбюджету. “На інвестиції можуть бути спрямовані або гроші, які будуть залучені під держгарантії, або приватних інвесторів, або кошти самих аеропортів, або фінанси з місцевих бюджетів”, – зазначає він.

Надії на інвесторів

Крім того, чиновники хочуть забезпечити залучення приватних інвестицій у розвиток аеропортів, зокрема, об’єктів інфраструктури, призначені для наземного обслуговування літаків, пасажирів, екіпажів, обробки багажу, вантажу, для техобслуговування, кейтерінгу, об’єктів забезпечення авіапаливом.

Ці об’єкти, крім аеродромів, чиновники мають намір надавати інвесторам в оренду, концесію, управління, спільну діяльність або навіть відчужувати їх користь.

Крім того, програма містить кілька декларативних положень. Приміром, уряд обіцяє забезпечити створення правових та організаційних передумов для залучення інвесторів до розбудови аеропортів, а також рівність прав усіх суб’єктів авіаційної діяльності незалежно від форми власності.

Також програмою передбачено вирішення питання щодо підписання Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та Європейським Союзом та здійснення процесу лібералізації ринку міжнародних авіаційних перевезень”.

У Кабміні прогнозують, що результатом впровадження програми стане більш ніж дворазове збільшення пропускної спроможності аеропортів і аналогічне зростання пасажиропотоку. Планується, що в 2016 році пасажиропотік в українських аеропортах складе 11,9 млн осіб, то вже в 2023 році – 24,3 млн. При цьому частка лоукост-авіакомпаній збільшиться з 8% до 30% від усього пасажиропотоку. Крім того, очікується, що в результаті частка транзитних пасажирів в головному аеропорту країни “Борисполі” збільшиться 25% до 40%.

Андрій Ярмак каже, що вся програма побудована, виходячи з того, що для інвестицій в аеропорти не будуть використовуватися кошти з держбюджету. “На інвестиції можуть бути спрямовані або гроші, які будуть залучені під держгарантії, або приватних інвесторів, або кошти самих аеропортів, або фінанси з місцевих бюджетів”, – зазначив він.

Південь в лідерах

Лідером з інвестицій стане аеропорт Одеси. В сукупності, у нього буде вкладено понад 2,3 млрд гривень. Зокрема, проектування, реконструкцію та будівництво аеродромного комплексу аеропорту планується інвестувати близько 1,7 млрд гривень. Ця сума буде залучена під держгарантії. Крім того, саме комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт “Одеса” вкладе власні кошти у розмірі понад 640 млн гривень на проведення реконструкції штучних покриттів аеродромного комплексу.

Другим за обсягом інвестицій може стати аеропорт Запоріжжя, який може отримати понад 1,2 млрд гривень. Тут найбільше коштів буде вкладено в модернізацію летовища – держава пообіцяли знайти більш 611 млн гривень. У свою чергу, Запорізька міськрада отримав право знайти інвестора, який під держгарантії зможе вкласти близько 305 млн гривень на проектування та будівництво терміналу аеропорту.

Крім того, до трійки лідерів з інвестицій увійде аеропорт Херсона – близько 1,2 млрд гривень. Зокрема, держава обіцяє знайти близько 320 млн гривень на капітальний ремонт покриття злітно-посадкової смуги, руліжної доріжки та перону, близько 174 млн гривень у реконструкцію радіонавігаційних споруд посадки, близько 92 млн гривень у реконструкцію інженерних мереж аеропорту, понад 88 млн гривень у реконструкцію будівель і споруд аеропорту, більше 85 млн гривень – придбання обладнання для обслуговування літаків

Андрій Ярмак пояснює лідерство півдня країни за планованим інвестиціям пропозиціями самих аеропортів. “При підготовці програми Міністерство інфраструктури розіслало по аеропортам запит з метою з’ясувати, які інфраструктурні проекти у них заплановані для реалізації власної стратегії розвитку. На підставі цих даних був сформований весь список інвестпроектів, який потрапив у програму. Ми зібрали цю інформацію і узагальнили. У деяких аеропортів під інвестпроекти вже розроблена проектна документація”, – пояснює він.

Разом з тим головний аеропорт країни – “Бориспіль” – отримає менше інвестицій. У нього планується вкласти близько 1,1 млрд гривень. За ці кошти планується реконструювати перон для повітряних суден (502 млн гривень), побудувати насосно-фільтраційна станція централізованої заправної станції (200 млн гривень), відремонтувати огорожу по периметру території аеропорту з сигналізацією, відеоспостереженням (200 млн гривень), а також добудована парковка (182 млн грн). Перші три проекти профінансує сам аеропорт, а останній – приватний інвестор.

Польоти уві сні і наяву

Учасники авіаринку та експерти критично поставилися до прийнятої програми розвитку аеропортів. Так, голова наглядової ради авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” Арон Майберг заявив РБК-Україна, що у програми “дуже низький рівень”.

А колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава вважає, що реалізація програми малоймовірна, оскільки передбачає надання держгарантій на кілька мільярдів гривень. “Але, оскільки МВФ вимагає від України скорочувати обсяги надання держгарантій, уряд навряд чи їх надасть під проекти в аеропортах”, – говорить він.

Крім того, на думку Кави, Кабмін якщо і буде видавати держгарантії під інфраструктурні проекти, то під більш пріоритетні напрями, наприклад, будівництво доріг, але не на реконструкцію аеродромів в Херсоні або Запоріжжя. “Під ЄВРО-2012 Україна побудувала і модернізувала декілька аеропортів, приміром, “Бориспіль”, “Київ” (Жуляни), “Львів”. Ефективніше витратити кошти на дорогу з Одеси або Херсона до Києва. Це дозволить не тільки підвозити пасажирів у київські аеропорти, але і поліпшить транспортне сполучення для інших українців”, – пояснив він.

Мало того, виконавчий директор авіакомпанії “Аероджет” Анатолій Мазуренко вважає прийняту програму пролобійованої на догоду приватному бізнесу, який вже працює в українських аеропортах. “Наприклад, в Одесі під державні гарантії будуть залучені 1,7 млрд гривень для будівництва нової державної злітно-посадкової смуги. Тобто ця сума в результаті ляже на плечі українських платників податків”, – говорить він.

За словами Анатолія Мазуренко, така схема вже випробувана в аеропортах “Київ” (Жуляни) та “Харків”, коли ці аеродроми готували до Євро-2012. “Там держава за рахунок бюджету побудували нові аеродромні комплекси, а комерційну вигоду від їх експлуатації забирають собі власники аеровокзальних комплексів”, – говорить він. “Це грабіжницькі схеми. Самі по собі аеропорти дуже інвестиційно-привабливі. Держава на цьому може і повинно заробляти, а не витрачати мільярди гривень в інтересах приватних структур”, – зазначає Анатолій Мазуренко.

Разом з тим, гендиректор компанії “Майстер-Авіа” (управляє аеропортом “Київ”) Олексій Яковець припускає, що повернути аеродром “Києва” з комунальної власності у державну буде складно, оскільки для цього необхідне рішення Київради. “Київрада отримує дивіденди з прибутку комунального підприємства близько 20 млн гривень на рік. Якщо аеродром піде в держвласність, бюджет міста стане менше на 20 мільйонів”, – говорить він.

На думку Олексія Яковця, більш правильним рішенням повернення вкладених коштів було б перерахування дивідендів комунального підприємства, якому належить аеродром, не до бюджету столиці до держбюджету. За його даними, в цілому, держава витратила на реконструкцію аеродрому перед Євро-2012 понад 200 млн гривень.

Разом з тим, один з небагатьох прогнозів, закладених у програмі, може бути реалізований. Мова йде про збільшення частки лоукостерів в усьому пасажиропотоці. “Якщо економіка буде підніматися, рівень життя рости, у людей будуть гроші, то, звичайно реально збільшення до 30%. Лоукости не працюють в бідних країнах”, – зазначає гендиректор авіакомпанії Windrose Володимир Каменчук.

Дмитро Уляницький

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua