489
Чи будуть банки судитися з Кабміном
— Казна та Політика
Історія з новими правилами обслуговування бюджетних організацій банками отримала логічне продовження. Найбільші фінустанови країни разом із банківськими асоціаціями готуються до судових процесів проти Кабінету міністрів − у разі якщо уряд не спростить вимоги до банків, які мають право обслуговувати бюджетні потоки. Чого хочуть банки, і на які поступки може піти Кабмін, щоб не доводити справу до суду?
Найбільш болісним нормативом стала вимога до портфелю ОВДП: він повинен становити не менше 20% від регулятивного капіталу банків. Forbes раніше публікував інформацію про те, які суми потрібно витратити на ОВДП банкам, активи яких складають 1% і вище від активів банківської системи. Це значні суми. На кінець 2015 року, наприклад, ПриватБанк мав би докупити ОВДП на більш ніж 5 млрд гривень.
У разі Ощадбанку йшлося про 705 млн гривень, Укрсоцбанку − 817 млн гривень, для Укрсиббанку це 572 млн гривень, і так далі. Оцінка проводилася для установ до планової, відповідно до стрес-тестів і вимог НБУ, докапіталізації. Після ж докапіталізації необхідна банкам сума ОВДП збільшилася. Наприклад, для Укрсиббанку йдеться тепер про понад 1,5 млрд гривень.
При цьому деякі банки вже виконують усі вимоги постанови №37. Наприклад, Райффайзен Банк Аваль повністю відповідає постанові, про що Forbes повідомили в прес-службі регулятора.
«УкрСиббанк BNP Paribas Group виконає всі вимоги Кабінету міністрів України, зазначені в постанові №37, оскільки обслуговує понад 650 000 карт бюджетної сфери. При цьому об’єктивно вимоги регулятора завищені і є високоризиковими для комерційних банків і банківської системи в цілому», − підкреслює начальник центру розвитку зарплатно-карткових проектів і еквайрингу УкрСиббанку BNP Paribas Group Ілля Талдиков.
Претензії до постанови №37 пов’язані також з тим, що державні банки допускаються до роботи в сегменті за замовчуванням. Тоді як інші гравці, в тому числі − великі комерційні банки, які завдяки своєму іноземному походженням служать каналами надходження валюти в країну, опиняються перед необхідністю витрачати все більше грошей за право роботи на ринку.
«Такі преференції для держбанків − це ведмежа послуга. Для того щоб вони краще працювали, потрібно, щоб вони підвищували якість своїх послуг і не користувалися протекціонізмом», − попереджає керуючий директор інвестиційної групи «Універ» Олексій Сухоруков.
Готові судитися
У банківській асоціації НАБУ підкреслюють, що державні банки ведуть таку ж комерційну діяльність, як і інші установи, і несправедливо ставити їх у привілейоване становище порівняно з іншими банками.
Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЕМА готова підтримати суди з Кабміном і теж планує брати участь у спілкуванні з Кабміном через Антимонопольний комітет, як тільки банкам знадобиться така підтримка. «Шантажем і примусом нічого не доб’єшся. Коли Мінфін каже, що показники в 20% у портфелі банків від статутного капіталу відповідають довірі держави, мені хочеться поставити запитання: чи вони читали 364-ту статтю Кримінального кодексу «Про зловживання службовим становищем»?» − зазначає директор ЕМА Олександр Карпов.
За його підрахунками, на кожен мільярд статутного капіталу банку втрати складуть від 3% до 5% у річному вираженні. Наприклад, банку потрібно докупити 1 млрд гривень у річному вираженні. Він повинен залучити на ринку під 24-25% гривню, віддати її державі під 18-19%. І втратити 5% на цій операції за право продовжувати обслуговувати тих клієнтів, яких банки обслуговують.
Заступник міністра фінансів Артем Шевальов запевняє, що зміни до постанови №37 повинні бути прийняті найближчим часом. «Планується відмова від НСМЕП і, можливо, деякий перегляд параметра щодо ОВДП. Ми або зменшимо відсоток ОВДП у портфелі банків, або переглянемо показник, від якого вираховується необхідний розмір ОВДП», − каже Шевальов. Згідно з даними Forbes, банки вже запропонували Мінфіну знизити планку в 20% до 10%.
«З приводу необхідності норми в 20% немає чіткої ясності ні у Мінфіну, ні у НБУ. Така операція йде врозріз із рядом нормативів. Швидше за все, порядок цифр буде переглянуто», − підтверджують у прес-службі ПриватБанку.
Відносно можливих судів із банками заступник міністра впевнений у правоті держави. «У нас досить сильна юридична позиція. Ми можемо показати, де і скільки держава втратила на фінансовому ринку, і чому держава посіла таку позицію», − вважає Шевальов.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Борги теплокомуненерго зросли на 20 млрд грн за зиму
Надходження єдиного внеску у першому кварталі 2026 року зросли на 17,2%
За перший квартал мережі АЗС збільшили сплату податків до 3,7 млрд грн
Хто має право не сплачувати податок на прибуток (вимоги)
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
