Чи будуть банки судитися з Кабміном


Чи будуть банки судитися з Кабміном

Історія з новими правилами обслуговування бюджетних організацій банками отримала логічне продовження. Найбільші фінустанови країни разом із банківськими асоціаціями готуються до судових процесів проти Кабінету міністрів − у разі якщо уряд не спростить вимоги до банків, які мають право обслуговувати бюджетні потоки. Чого хочуть банки, і на які поступки може піти Кабмін, щоб не доводити справу до суду?

Менше двох місяців залишилося до 20 квітня, коли банки, щоб отримати можливість працювати з держорганами, повинні привести свої показники у відповідність до постанови Кабміну №37. Цілий ряд вимог обмежує коло охочих, а решті слід «доплатити» за право виплачувати зарплати бюджетникам і обслуговувати соціальні проекти, що проходять через Держказначейство. Відповідним банкам не можна мати боргів перед бюджетом, їх активи повинні бути в розмірі 1% від активів банківської системи, і протягом трьох місяців вони зобов’язані дотримуватися всіх нормативів НБУ. Також постанова пропонує банкірам в обов’язковому порядку активізувати емісію карт національної платіжної системи НСМЕП («Простір»).

Найбільш болісним нормативом стала вимога до портфелю ОВДП: він повинен становити не менше 20% від регулятивного капіталу банків. Forbes раніше публікував інформацію про те, які суми потрібно витратити на ОВДП банкам, активи яких складають 1% і вище від активів банківської системи. Це значні суми. На кінець 2015 року, наприклад, ПриватБанк мав би докупити ОВДП на більш ніж 5 млрд гривень.

«Банк як найбільший оператор відповідав і буде відповідати всім вимогам. Але принципово ми підтримуємо спільну думку банківської спільноти про неприпустимість адміністративного регулювання конкурентних ринків, і тим більше неприпустимість порушення прав громадян на вільний вибір банку. Ці права чітко визначено низкою законів, і банк уже вигравав у судах позови щодо аналогічних обмежень свобод бюджетників», − кажуть у ПриватБанку.

У разі Ощадбанку йшлося про 705 млн гривень, Укрсоцбанку − 817 млн гривень, для Укрсиббанку це 572 млн гривень, і так далі. Оцінка проводилася для установ до планової, відповідно до стрес-тестів і вимог НБУ, докапіталізації. Після ж докапіталізації необхідна банкам сума ОВДП збільшилася. Наприклад, для Укрсиббанку йдеться тепер про понад 1,5 млрд гривень.

При цьому деякі банки вже виконують усі вимоги постанови №37. Наприклад, Райффайзен Банк Аваль повністю відповідає постанові, про що Forbes повідомили в прес-службі регулятора.

«УкрСиббанк BNP Paribas Group виконає всі вимоги Кабінету міністрів України, зазначені в постанові №37, оскільки обслуговує понад 650 000 карт бюджетної сфери. При цьому об’єктивно вимоги регулятора завищені і є високоризиковими для комерційних банків і банківської системи в цілому», − підкреслює начальник центру розвитку зарплатно-карткових проектів і еквайрингу УкрСиббанку BNP Paribas Group Ілля Талдиков.

Претензії до постанови №37 пов’язані також з тим, що державні банки допускаються до роботи в сегменті за замовчуванням. Тоді як інші гравці, в тому числі − великі комерційні банки, які завдяки своєму іноземному походженням служать каналами надходження валюти в країну, опиняються перед необхідністю витрачати все більше грошей за право роботи на ринку.

«Такі преференції для держбанків − це ведмежа послуга. Для того щоб вони краще працювали, потрібно, щоб вони підвищували якість своїх послуг і не користувалися протекціонізмом», − попереджає керуючий директор інвестиційної групи «Універ» Олексій Сухоруков.

Готові судитися

На захист банків встають профільні асоціації. «Дивно, що такий реформаторський Кабмін, з такою великою кількістю людей, які раніше працювали з реальним сектором і бізнесом, застосовує такі адміністративні важелі для популяризації ОВДП, замість того щоб вести діалог із ринком, − дивується голова ради банківської асоціації НАБУ Роман Шпек. − Постанова №37 не відповідає стратегії реформ, про яку говорила влада. Якщо цю постанову не змінять, ми будемо готові відстоювати інтереси банків. Вважаємо, що уряд помилився. Ми повинні відкрити йому очі − через комунікацію, або через звернення до суду».

У банківській асоціації НАБУ підкреслюють, що державні банки ведуть таку ж комерційну діяльність, як і інші установи, і несправедливо ставити їх у привілейоване становище порівняно з іншими банками.

«В останні роки держава вклала в докапіталізацію близько 90 млрд гривень. Чи варто фінансувати, з одного боку, дефіцит, а з іншого − через цінні папери та емісію заливати ці банки капіталом? Державні банки − це теж комерційні банки. Вони отримують маржу, заробляють прибуток, і нічим не відрізняються від «Привату», «Альфи», «Авалю», «Укрсибу», «Сіті». А кошти бюджету − це гроші на рахунку Держказначейства. Коли ці гроші переводяться як оплата робіт або послуг певному підприємству − то це гроші підприємства, а не бюджету. Якщо ж це зарплата, то вона належить громадянину», − вказує Шпек.

Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЕМА готова підтримати суди з Кабміном і теж планує брати участь у спілкуванні з Кабміном через Антимонопольний комітет, як тільки банкам знадобиться така підтримка. «Шантажем і примусом нічого не доб’єшся. Коли Мінфін каже, що показники в 20% у портфелі банків від статутного капіталу відповідають довірі держави, мені хочеться поставити запитання: чи вони читали 364-ту статтю Кримінального кодексу «Про зловживання службовим становищем»?» − зазначає директор ЕМА Олександр Карпов.

За його підрахунками, на кожен мільярд статутного капіталу банку втрати складуть від 3% до 5% у річному вираженні. Наприклад, банку потрібно докупити 1 млрд гривень у річному вираженні. Він повинен залучити на ринку під 24-25% гривню, віддати її державі під 18-19%. І втратити 5% на цій операції за право продовжувати обслуговувати тих клієнтів, яких банки обслуговують.

Заступник міністра фінансів Артем Шевальов запевняє, що зміни до постанови №37 повинні бути прийняті найближчим часом. «Планується відмова від НСМЕП і, можливо, деякий перегляд параметра щодо ОВДП. Ми або зменшимо відсоток ОВДП у портфелі банків, або переглянемо показник, від якого вираховується необхідний розмір ОВДП», − каже Шевальов. Згідно з даними Forbes, банки вже запропонували Мінфіну знизити планку в 20% до 10%.

«З приводу необхідності норми в 20% немає чіткої ясності ні у Мінфіну, ні у НБУ. Така операція йде врозріз із рядом нормативів. Швидше за все, порядок цифр буде переглянуто», − підтверджують у прес-службі ПриватБанку.

Відносно можливих судів із банками заступник міністра впевнений у правоті держави. «У нас досить сильна юридична позиція. Ми можемо показати, де і скільки держава втратила на фінансовому ринку, і чому держава посіла таку позицію», − вважає Шевальов.

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Кабмін
В Контексті Finance.ua