Як українські виробники брешуть на етикетках


Як українські виробники брешуть на етикетках

Етикетки на упаковках з їжею незабаром можуть стати більш докладними і, головне, правдивими. У парламенті зареєстрований законопроект “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”.

Втім, щоб новий закон почав працювати, в Україні потрібно змінювати систему контролю, пояснила керівник відділу тестування компанії “ТЕСТ” Ніна Кільдій, зазначивши, що чимала частина виробників, продукцію яких вони перевірили, «пишучи» етикетки, м’яко кажучи, лукавлять.

Головний посил законопроекту – етикетки в Україні повинні писати за європейськими правилами. Тому потрібно буде не тільки детально прописувати склад, харчову цінність, терміни і умови зберігання, а й, наприклад, вказувати країну походження сировини. Це стосується, зокрема, сирого м’яса. Зараз споживач може тільки здогадуватися, звідки в магазин потрапила яловичина – з найближчої ферми або з Бразилії.

Крім того, виробники будуть зобов’язані перераховувати інгредієнти, які викликають харчову алергію. Їм також хочуть заборонити постачати етикетки інформацією рекламного характеру, в тому числі заявляти про “корисні” і “лікувальні” властивості продукту. За словами Кільдій, шрифт на етикетках повинен бути більшим, ніж зараз. Його розмір в новому законопроекті збільшено з 0,8 мм до 1,2 мм.

За словами Ніни Кільдій, вимоги законопроекту в цілому відповідають європейським нормам. Крім одного: “У документі чомусь відсутній пункт про обов’язкове маркування продукції, яка містить ГМО, хоча в діючих правилах він є”, – дивується вона.

Менеджер відділу безпеки і взаємодії з державними органами компанії “Данон” Таїсія Клочко відзначає і ще один мінус: “Документ не містить додатків, як це передбачено в Регламенті ЄС 1169/2011, під який, власне, він і писався. Наприклад, немає переліку алергенів, які потрібно вказувати на етикетках, списку продуктів, до яких повинна додаватися розширена етикетка із зазначенням додаткових даних та ін. Це містить ризики як для виробників, так і для споживачів”.

На її думку, настільки фрагментарна імплементація європейського законодавства може призвести до складнощів у виконанні законодавчих вимог і в підсумку – повноцінного захисту прав споживачів так і не буде.

Варто зазначити, що питання відповідальності за порушення інтересів споживача в законопроекті опрацьовано, м’яко кажучи, не дуже ретельно. По суті, всі стягнення і штрафи залишилися колишніми (в основному це штраф в розмірі 5-12 мінімальних зарплат і вилучення товару з обігу). Єдине нововведення – штраф (8-12 мінімальних зарплат) загрожуватиме продавцям, які торгують простроченим товаром.

Нагадаємо, найпоширенішими видами обману на сьогодні є:

- На етикетці вказуються не всі інгредієнти (найчастіше “опускають” про найшкідливіші або небажані для споживача складові);
- При перекладі “імпортних” етикеток українською мовою можна недорахуватися чи не половини складових;
- Етикетки робляться свідомо “нечитабельними” (наприклад, наноситься золотистий шрифт на червоний фон або сріблястий на сірий).

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Як українські виробники брешуть на етикетках» на Finance.ua - 5.0
В Контексті Finance.ua