35 млн на рік: як заробляє ProZorro


35 млн на рік: як заробляє ProZorro

Система електронних закупівель ProZorro, яку мають повноцінно ввести в дію з 1 квітня 2016 року, обіцяє стати високоприбутковою організацією. Минулого тижня Кабінет міністрів під час свого засідання ухвалив внесений «з голосу» проект постанови, яким затверджуються тарифи на користування цією системою. Учасники засідання застерігають, що в документ ще можуть внести зміни, однак текст постанови, який є в розпорядженні Forbes, дає чітке уявлення про масштаб бізнесу на системі електронних закупівель. Обіг ДП «Зовнішторгвидав України», адміністратора ProZorro, сягатиме майже 35 млн грн за 2016 рік.

Бізнес-модель ProZorro передбачає можливість доступу до центральної бази даних сторонніх електронних майданчиків. Розробники концепту впевнені, що це дасть змогу забезпечити вищий рівень сервісу, а також широке залучення в державні торги представників корпоративного сектору завдяки контактам із постачальниками, які мають приватні електронні майданчики.

До таких майданчиків висувають низку вимог (вони детально прописані в Порядку функціонування електронної системи закупівель і проведення авторизації електронних майданчиків). Зокрема і щодо забезпечення криптографічного захисту інформації. При підключенні всі майданчики проходять обов’язкове тестування адміністратором, його вартість становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 51 000 грн. З розрахунку планового підключення 2016 року 10 майданчиків тільки тестування генерує адміністратору близько 0,5 млн грн.

Далі ProZorro вводить шкалу тарифів за користування системою та доступ до електронного модуля аукціонів. Усього в системі три види розрахунків: плата від постачальника електронному майданчику за кожну пропозицію, подану на торги; плата майданчика системі ProZorrо за доступ до бази даних; плата ProZorrо майданчику за успішне проведення торгів.

Тарифна сітка сформована за прогресивною шкалою залежно від суми тендерної пропозиції. Детальна розбивка тарифів – у таблиці.

Виходячи з етапності впровадження ProZorro й екстраполювання фінансових і кількісних показників попередніх періодів, 2016 року прогнозують проведення близько 25 000 вищепорогових процедур.

На кожну закупівлю очікується три пропозиції, що, виходячи з наведених вище тарифів, формує загальну суму, яку планують отримати від постачальників за користування системою, в розмірі 34,7 млн грн. Із них повернення майданчикам становитиме близько 22 млн грн.

Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі та один із перших координаторів ProZorro, зазначає, що за зразок було взято грузинську систему, за якої платить кожен учасник за участь. «Єдина відмінність у нас від грузинської моделі в тому, що в них платять і постачальник, і замовник, а в нас платить тільки постачальник, оскільки замовник – це держава (держорганізація чи держпідприємство)», – зауважує Стародубцев.

Тарифну сітку виводили з огляду на витрати держпорталу та прогнозований обсяг операцій. «Плата за участь має бути точно не більшою за банківський відсоток. Якщо банки, наприклад, за платіжку беруть до 0,5%, ми маємо перебувати в рамках цих 0,5%. Так ось ми й рахували діапазони, щоб перебувати в рамках половини відсотка», – пояснює координатор логіку розрахунків.

При цьому в МЕРТ визнають, що аудиту тарифів не проводили, мотивуючи це тим, що аудит – відповідність стандарту, а оскільки ProZorro є піонером, то система сама задає цей стандарт. «У тестовому режимі доступ до системи теж був платним, і жодного разу в нас не було якихось заперечень від бізнесу щодо плати», – констатує Стародубцев.

Опитані Forbes експерти називають кілька корупціогенних елементів цієї системи. Перший – потенційний зв’язок адміністратора й електронного майданчика, для якого передбачена премія за успішне проведення пропозиції учасника. Другий – статті витрачання отриманих коштів. Сьогодні їх планують спрямовувати на «підтримку центральної бази даних».

Серед основних статей витрат ДП «Зовнішторгвидав України»: оплата праці (8,3 млн грн), нарахування на оплату праці (1,8 млн грн), послуги з технічної підтримки та супроводу (6,3 млн грн), хостинг системи (2,4 млн грн), оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1,0 млн грн).

Також проводять паралелі з діяльністю Тендерної палати, яка передбачала плату за додаткові послуги, зокрема за доступ до бази оголошень планованих тендерів і формування добірки інформації за профілем заявника. Крім того, одностороннє формування тарифів на доступ до монопольної єдиної бази даних державних тендерів для комерційних майданчиків саме собою не відповідає принципам транспарентності та прозорості, яку декларують творці системи. «Молоді реформатори швидко вчаться», – прокоментував Forbes один із представників минулої команди Мінекономіки.

Віталій Кравченко, Андрій Леденьов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Кабмін
Рейтинг популярності матеріалу «35 млн на рік: як заробляє ProZorro» на Finance.ua - 2.5
В Контексті Finance.ua