3043
Попередження Лагард може підштовхнути гривню до зниження, - банкіри
— Валюта
Попередження директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард про можливе припинення співпраці з Україною за програмою EFF через гальмування реформи державного управління і відсутності ефективної боротьби з корупцією може підштовхнути гривню до зниження, вважають банкіри.
“Заява Лагард не сприяє зміцненню гривні і, без сумніву, призведе до її ослаблення. Цілком ймовірно очікувати, що найкращим досягненням стане рубіж 26,0-26,2 грн / $ 1, де гривня буде залишатися в очікуванні позитивних новин”, – сказав перший заступник голови правління Промінвестбанку В’ячеслав Юткін.
За його оцінкою, дана заява директора-розпорядника МВФ свідчить про серйозну пробуксовку основних реформ в Україні. “Думаю, що багато в чому підставою для такої різкої заяви стала історія, пов’язана із заявами Абромавічуса (Айварас Абромавічус – міністр економічного розвитку і торгівлі – ред.) Про корупцію в пропрезидентській фракції”, – додав банкір.
Головний економіст Альфа-Банку (Україна) Олексій Блінов, в свою чергу, зазначив, що напруженість, яка спостерігається останнім часом на валютному ринку відображає усвідомлення його гравцями факту згасання шансів на швидке отримання чергового траншу за кредитною програмою МВФ, з якою пов’язані надходження від зовнішніх донорів .
“Прогрес в антикорупційній стратегії є ключовою передумовою для отримання третього траншу програми EFF. Оскільки Україна генерує негативні новини саме в цій сфері, іноземні партнери не зможуть прийняти рішення про нові кредити до помітного виправлення ситуації”, – додав експерт.
За його оцінкою, припинення співпраці України з донорами означає реалізацію песимістичного сценарію в економіці з ослабленням гривні на 10-20%.
“До кінця 2016 року Україні потрібно виплатити по валютних боргах, включаючи обслуговування, близько $ 3 млрд. Очевидно, що в умовах відсутності надходжень від зовнішніх донорів резерви центрального банку швидко повернуться в некомфортну зону, а чисті резерви стануть негативними. Додатковий тиск на резерви буде надавати і потреба у валютних інтервенціях на тлі дефіциту зовнішньої торгівлі, що розширюється, і компенсується припливом іноземної валюти за фінансовим рахунком в таких умовах також не передбачається. У цілому, остаточне припинення співпраці з донорами означає реалізацію песимістичного сценарію в економіці з ослабленням гривні ще на 10-20%, неможливістю виконання заявленої мети НБУ щодо інфляції і відсутністю позитивної динаміки ВВП за підсумками 2016 року “, – сказав Блінов.
Головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков вважає, що заява К.Лагард надасть тільки опосередкований вплив на курс гривні.
“Девальвація гривні неминуча. Сама по собі заява пані Лагард малоймовірно вплине не її темпи, на відміну від остаточної відмови в кредитуванні міжнародних організацій”, – сказав експерт.
За його оцінкою, для утримання курсу гривні від девальвації Нацбанк буде змушений все більше вдаватися до адміністративних заходів.
“Регулятор утримує курс на показниках не вище 26 грн/$1. В умовах потенційної відмови у фінансуванні виникає можливість знехтувати вимогами МВФ щодо вільного курсоутворення. Таким чином, курсоутворення буде залежати виключно від погляду НБУ на дане питання”, – сказав Н. Мишаков.
Головний економіст відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Андрій Приходько вважає, що заява К.Лагард не зробить істотного впливу на гривню.
“На нашу думку, ефект буде мінімальний. У поточні котирування і так вже закладені ризики затримки наступного траншу МВФ. Більш того, оскільки на курс гривні дуже сильно впливають адміністративні заходи Нацбанку, ситуативно розгойдати курс на тлі поганих новин можливо тільки при повній бездіяльності Нацбанку, що малоймовірно”, – сказав він.
При цьому А.Приходько додав, що повне припинення програми EFF є малоймовірним.
“Повне припинення програми розширеного фінансування, на нашу думку, малоймовірно виходячи, перш за все, з політичних причин. Крім того, це буде очевидна поразка МВФ як інституту. Адже проти програми EFF у Фонді голосували і активно виступали Росія та інші країни БРІКС, які давно хотіли б розширити свою роль в цій організації. Провал програми EFF – це сильний аргумент для цих країн, що підтверджує, що існуюча політика Фонду, м’яко кажучи, недосконала”, – зазначив експерт.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
