800
Енергетика національної безпеки: зношені ТЕС підривають конкурентоспроможність економіки
— Енергетика
Експерти не підтримують ідею Міненерговугілля про переведення теплових енергоблоків на спалювання газового вугілля замість антрациту, вважаючи подібні наміри безглуздими як з економічного, так і з технічного погляду. Для України, у контексті її інтеграції до Євросоюзу, набагато розумніше зосередитися на спорудженні сучасних ефективних і маневрених енергоблоків замість морально та фізично застарілого обладнання конструкції сталінської епохи.
Політика без економіки
Наприклад, Україна з метою забезпечення енергетичної незалежності вже сьогодні й зараз може прийняти рішення про припинення закупівель ядерного палива в російської ТВЕЛ. Однак подібна незалежність, по-перше, виллється у протилежну залежність від єдиного постачальника палива в особі американської Westinghouse, а по-друге, спричинить безліч експлуатаційних та економічних ризиків.
Тому під час аналізу доцільності ідеї переведення енергоблоків ТЕС з антрациту на газове вугілля, яку підтримує міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, доречно знайти відповіді хоча б на такі запитання:
Ці питання є тим більш актуальними, якщо врахувати, що сьогоднішній спад енергоспоживання у країні може виявитися явищем тимчасовим. За даними Держстату, виробництво електрики в Україні у 2015 році скоротилося на 10% і склало 163 млрд кіловат-годин – без урахування Криму й неконтрольованої території (НКТ) на Донбасі.
Однак нічого сенсаційного в такому спаді немає. По-перше, наразі невідомим є загальний обсяг виробництва без НКТ, де розташовані Зуївська і Старобешівська ТЕС. Раніше НЕК «Укренерго» прогнозувало загальноукраїнське вироблення за минулий рік на рівні 174 млрд кіловат-годин. По-друге, подібні спади енергетика країни вже переживала. Так, за підсумками кризового 2009 року виробництво електрики знизилося до 173 млрд кіловат-годин, що на 11,4% нижче, ніж у докризовому 2007 році, коли вироблення склало 195,3 млрд кіловат-годин. Проте вже у 2012 році в Україні було зафіксовано новий рекорд третього тисячоліття з виробництва електроенергії – 198,1 млрд кіловат-годин.
Так що чутки про глобальне скорочення енергоспоживання в Україні можуть виявитися передчасними, точно так само, як і інформація про надлишок у країні газового вугілля. Енергетики добре пам’ятають, як у 2000-і представники державних теплових генкомпаній неодноразово скаржилися на брак газового вугілля, а з початком опалювального сезону у 2008 році в Україні взагалі вирувала жорстка криза енергетичного вугілля всіх марок.
Про стратегію не подумали
«У нас немає ні проекту, ні відповідних досліджень для проведення подібної реконструкції. Антрацит і газове вугілля – це абсолютно різне паливо, у них різна теплоємність, температура, вибухонебезпечність. Доведеться робити окремий склад, повністю міняти систему подавання палива, факели, переробляти млини. Все потрібно міняти. І в результаті ми на виході отримаємо рідкісного технічного виродка», – сказав Forbes перший заступник голови ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Юрій Саква.
Як повідомили Forbes Україна у прес-службі ДТЕК Енерго, реконструкція енергоблока з метою його переведення на газове вугілля потребує комплексу технічних заходів. Зараз компанія не розглядає можливість переведення енергоблоків з антрациту на газове вугілля, вважаючи таку ідею економічно недоцільною.
«Для цього необхідна повна реконструкція систем пилоприготування, котлів, паливоподачі, пожежогасіння та пилопридушення. Антрацитові ТЕС технологічно не можуть спалювати газове вугілля, яке є високовибухонебезпечним. На ТЕС, які використовують антрацит, пилосистеми мають рівень протипожежних захистів, що відповідає низькій пожежо- та вибухонебезпечності антрацитного вугілля через незначний вміст у них летких речовин. Важливо зазначити, що на ТЕС неможливо переобладнати тільки один блок. Необхідно переоснащувати блоки загалом, усю станцію», – повідомили у прес-службі ДТЕК Енерго.
Експерти оцінюють вартість проведення реконструкції із заміни вугілля на одному енергоблоці в 100 млн грн.
«Україна не має жодного морального права і далі експлуатувати наявні енергоблоки, технічні, економічні та екологічні параметри яких не витримують жодної критики. Потрібно все вирізати й будувати на базі майданчиків нові високоефективні і надманеврові енергоблоки зі 100-відсотковим очищенням від забруднювальних речовин», – говорить Юрій Саква.
83% енергоблоків українських ТЕС і ТЕЦ відпрацювали свій граничний ресурс і вимагають або модернізації, або повного виведення з експлуатації та заміни. Водночас, з огляду на виробничі плани генкомпаній, тільки 7 блоків загальною потужністю 1100 МВт (за загальної встановленої потужності українських ТЕС 27700 МВт) заплановано вивести з експлуатації в період 2019–21 рр. Ще 9 блоків потужністю 3200 МВт перебувають у стані консервації.
Вітчизняні теплові енергоблоки характеризуються низьким діапазоном регулювальної потужності – 15–20% за проектних 30–40%, вкрай низьким рівнем ККД – 25–33%, а також позамежним рівнем питомих витрат умовного палива, які сягають 450 грам на кіловат-годину. Для порівняння: аналогічний показник сучасних європейських ТЕС, які використовують вугілля лігнітової групи, становить 300–320 грам умовного палива на кіловат-годину.
Водночас, з огляду на наявні інвестиційні плани, до 2024 року в Україні заплановано побудувати всього два нові енергоблоки за технологією циркулюючого киплячого шару (ЦКШ) потужністю 330 тис. МВт на Слов’янській ТЕС (ПАТ «Донбасенерго»). Все інше – це реконструкція діючих зношених блоків, яких усього налічується 41 одиниця.
Безумовно, шлях малої повузлової реконструкції набагато дешевший – 1,4 млрд гривень на один енергоблок. Тим не менш, цей шлях викликає критику з боку фахівців і не відповідає на запитання: з якою тепловою енергетикою Україна увійде до Європи й залишиться в ній через 10–20 років?
«Ми маємо два сучасні енергоблоки на Зміївській та Старобешівській ТЕС. Можливо, побудуємо ще два на Слов’янській. І це все? Якими є наші подальші перспективи? Теплова енергетика є в Україні найслабшим місцем. І для можливості її технічного переоснащення немає механізмів повернення грошей для інвесторів. Такими механізмами можуть бути тариф, а також правила конкурентного ринку», – вважає президент Енергетичної асоціації України Василь Котко. До сказаного Котком залишається лише додати, що повномасштабну модернізацію двох нових енергоблоків на Зміївській та Старобешівській ТЕС свого часу було теж визнано не зовсім вдалою.
Показово, що ще кілька років тому енергетики ставили перед собою набагато амбітніші інвестиційні завдання, не обмежуючись Слов’янською ТЕС. Зокрема, якщо врахувати плани колишньої НАК «Енергетична компанія України», за 10 років – з 2010 до 2020 рр., у країні, крім двох енергоблоків на Слов’янській ТЕС, планувалося побудувати ще п’ять нових блоків на Бурштинській ТЕС і Добротвірській ТЕС-2.
Відомо тільки, що світова енергетика переживає висхідний тренд поступової відмови до 2050 р. від використання органічного палива, що й було зафіксовано на нещодавньому глобальному кліматичному саміті в Парижі.
Водночас відомо також, що в найближчі 10 років Україні навряд чи вдасться розв’язати проблему дефіциту регулюючих потужностей в енергосистемі, а теплова генерація, слідом за АЕС, буде зберігати у країні свою переважну роль як у базовому, так і в маневровому режимі вироблення електрики ще як мінімум років 10–15, а то й усі 20. Це якщо вірити реалістичним прогнозним балансам НАК «Укренерго», а не лобістам «зеленої» енергетики.
І, нарешті, відомо, що вже зараз оптовий тариф на кіловат-годину в Україні перевищує вартість електричних ф’ючерсів на окремі місяці і квартали на східноєвропейському енергоринку. І це в умовах, коли в ціні української кіловат-години закладено нижчі, ніж у Євросоюзі, розміри заробітних плат, платежів за екологію, амортизаційних нарахувань, а також прибутку. Фактично українські генкомпанії зараз працюють в умовах або нульової, або негативної рентабельності. Однак замість складання довгострокових енергетичних стратегій Міненерговугілля поки розв’язує проблему, як відмовитися від вугілля сепаратистів.
Олег Кільницький
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
